Треба навчитися приймати у свій світ справжніх героїв: історія ветерана Володимира Мазурика

27 грудня 2024 р. 20:41

27 грудня 2024 р. 20:41

Військовослужбовець Володимир Мазурик з Прикарпаття отримав важке поранення в Бахмуті, втратив зір і частину черепа, але після кількох операцій, у тому числі за кордоном, продовжує реабілітацію вдома у Франківську. Чоловік має довічну першу групу інвалідності, але не вважає свої нагороди досягненням, адже в Україні тисячі людей, як і він, борються за нове життя після війни, пише КУРС .

Історію бійця розповіли у Галицькій громаді.

“Свій військовий шлях я розпочав ще у 2015 році, коли брав участь в АТО. Воював у складі 96 зенітної ракетної бригади. Пройшов дві ротації у зоні бойових дій. По закінченні контракту демобілізувався”, — каже Мазурик.

Чоловік працював на цементно-шиферному заводі у Ямниці, був начальником зміни.

19 листопада 2021 року підписав контракт з 14 окремою механізованою бригадою імені князя Романа Великого.

“О 5:00 24 лютого підняли нас по тривозі. Всі думали, що це — навчання. Але то був початок повномасштабного вторгнення. І тоді почалося: спочатку — Житомирська область, потім — селище Макарів Київської області. Ви знаєте про початок війни — було важко з усім. Їхні “орлани”, а згодом вже — авіація, літали під Києвом, як у себе вдома. У нас вже були й “двохсоті”, і “трьохсоті”, — згадує боєць.

Під час атаки російської авіації, коли на розташування підрозділу скинули 500-кілограмову бомбу, Володимир Мазурик отримав перше поранення. Після лікування він повернувся до служби, виконуючи бойові завдання у селі Партизанське Миколаївської області. Згодом продовжив воювати на Харківщині.

У Бахмуті боєць зазнав важкого поранення, після чого рідні знайшли його в обласній клінічній лікарні імені Мечникова в Дніпрі.

“Я нічого не пам’ятав. З розповідей побратимів дізнався, що ворожий танк прямим ударом з 200 метрів вдарив по нашій БМП. Командир відділення одразу загинув, я був тоді його заступником. Тоді рідні довго не могли мене знайти”, — каже захисник.

Володимир Мазурик переніс чотири операції, дві з яких були проведені за кордоном. Унаслідок поранень він повністю втратив зір і частину черепа. Після лікування в Дніпрі продовжив відновлення в госпіталях Львова та Ужгорода.

У Львові до його лікування залучили провідних окулістів, після чого перевели до приватної клініки, де вдалося відновити 15% зору на лівому оці. На жаль, праве око не підлягає лікуванню через ушкодження головних нервів. Усі операції проводилися безкоштовно.

Згодом Володимир проходив лікування в Італії. Наразі він перебуває вдома на реабілітації, демобілізований і має довічну першу групу інвалідності.

“Має багато нагород, проте не хизується ними й не вважає за якесь досягнення. Адже в Україні зараз тисячі людей, які, попри свої звитяги на полях боїв, намагаються почати заново жити у державі, за яку віддали своє здоров’я. І людям ще треба багато зробити для того, аби прийняти у свій світ справжніх героїв з їхніми болями та потребами, з їхніми історіями”, — йдеться у дописі.

Володимир Мазурик каже, що “нашому суспільству ще важко призвичаїтися до того, що людина може не бачити, може не чути або не може дати собі ради фізично. Над цим ще треба довго працювати. І це дуже прикро”.

Нагадаємо, батько та син з Франківська разом воюють на передовій .

Ctrl + Enter

Івано-Франківські