“Покинути їх я вже не могла”: переселенка з Покровська вивезла на Дніпропетровщину 23 котів

29 січня 2025 р. 03:16

29 січня 2025 р. 03:16

Від початку повномасштабного вторгнення багато домашніх улюбленців опинились на вулиці. Місцеві виїжджали й залишали тварин. Як розказала жінка, вона не могла пройти повз: когось підгодовувала, когось забирала до себе.

Ганна Рак евакуювалася до Межової, що на Дніпропетровщині, з Покровська Донецької області наприкінці серпня 2024 року. Із собою жінка вивезла 23 котів, йдеться у матеріалі Суспільного .

За словами Ганни, не виїжджала з-під обстрілів, бо не могла ані залишити, ані вивезти усіх своїх котів. Жінка розповіла, її пухнасті відчували, коли щось летіло, тому вона орієнтувалася на них, що потрібно ховатися.

“Правила двох стін мої коти дотримувалися тільки так. Я за ними виходила. Коли були обстріли, можливо, їм було страшно, вони тулились до мене. Гладила, заспокоювала і все добре. Вони заспокоювались”, — додала Ганна.

Весь час жінка продовжувала працювати на місцевому ринку “Лазурний”. Паралельно шукала, куди можна виїхати з такою кількістю вусатих. Бідкається: знайти квартиру чи будинок їй так і не вдалося. Зрештою родичі з Межової запропонували їхати до них.

“ Приліт неподалік від дому, вже я бачила, як воно вибухало, жарево, як горіло. Дзвонила сестра чоловіка і каже: приїжджай, все вже, досить там сидіти, ми знайдемо, де вас посилити. Я у телеграмі знайшла перевізника. У нього була велика саморобна клітка, ми завантажили туди усіх котиків. Я не брала ні техніку, ні меблі, нічого не забирала, все залишилося там. А котів покинути не могла”, — розповіла вона.

У Покровську коти жили з Ганною у квартирі. У Межовій для них облаштували місце у сараї. Для доступу повітря та світла зробили металеві двері з решіткою.

“На вечір я закриваю двері, і вони ночують. Не випускаю, бо вони не звикли до вулиці. Я хвилююся, що вони можуть загубитися”, — пояснила переселенка.

Не шукатиме для котів нових власників

Від початку повномасштабного вторгнення багато домашніх улюбленців опинились на вулиці, зазначила Ганна. Місцеві виїжджали й залишали тварин. Як розказала жінка, вона не могла пройти повз: когось підгодовувала, когось забирала до себе.

“Біляш. На вигляд йому десь років 12. У квітні 22-го, за словами сусідів, вони бачили, як машина повз дім наш проїжджала, і його викинули просто з машини. Я його підібрала. Він дуже лагідний. Іншу кішку принесла мені сусідка. Її зняли з дерева. Вона туди забігла від собак і два дні сиділа”, — сказала Ганна.

За словами переселенки, чоловік розділяє її любов до тварин. Він зараз на передовій. Двох котів уже привіз із фронту, збирається забрати ще одного.

Після переїзду жінка вирішила, що не шукатиме для котів нових власників, адже прив’язалась до них.

“Якщо так станеться, що ми втратимо наше місто, буду шукати десь, але я їх не покину. Я не зможу. Тих, кого підбирала на вулиці, дуже довго привчала до того, що мені можна довіряти. І зрадити їх довіру знову я не зможу”, — пояснила вона.

Ганна запевнила: вірить, що після війни вони з чоловіком та котами повернуться до рідного Покровська.

Авторка: Сніжана Салівон

Івано-Франківські