“Третій рік війни, але сила українців велика ще досі”: франківка Ольга Бардзій про волонтерство

23 лютого 2025 р. 11:37

23 лютого 2025 р. 11:37

Івано-франківська волонтерка Ольга Бардзій в інтерв’ю “Галці” розповіла, що за три роки повномасштабного вторгнення у неї зібралось чимало історій, які надихають та надають сил працювати далі.

Однією з історій є розповідь про її дядька, що воює на передовій. Чоловік попросив у дівчини передати на фронт бус, адже зараз він їм вкрай необхідний.

“Ця історія змусила мене найбільше плакати, адже тоді рідний брат моєї мами, що служив в Слов’янську подзвонив та сказав взяти усі гроші, що є у нього вдома, та придбати для них бус, який б переобладнали і він зміг виїжджати на позиції та лагодити інші автівки, що займаються евакуацією бійців. Тоді я собі сказала, що зверну гори, але дістану цю машину. Памʼятаю як записувала сторіс до друзів, шо треба зібрати за 2 дні 4 тисячі євро. Тоді я виключаю телефон і плачу, бо рідна людина там, а ти нічого не можеш зробити”, – пригадує волонтерка.

Через дві години після записаної сторіс на банці зібрали 100 тисяч гривень, а через деякий час до Ольги Бардзій написала жінка, у якої чоловік за кордоном та сказав передати кошти волонтерці.

“Тоді ми зустрічаємось в центрі Івано-Франківська і вона передає мені 500 євро та каже, що це на машину. Це був момент, який просто мене дуже вразив, адже українці дуже сильні і можуть допомогти у найбільшій скруті”, – зі сльозами на очах пригадує Ольга Бардзій.

Однак фінал цієї історії ще щасливіший, адже бус дівчині подарувала місцева волонтерка, у якої чоловік теж воює. Тоді на зібрані кошти Ользі Бардзій вдалось ще й придбати різну техніку, аксесуари для ремонту машини та усе, що було потрібно хлопцям для обладнання буса.

“Жінка, що подарувала нам бус, сама його у Слов’янськ і відвезла. Ми коли з нею зустрілись, у мене були сльози на очах, бо цей бус теж з 2014 року був на фронті і його полагодили та знову передали туди. І насправді завдяки такому авто вдалось полагодили дуже багато автівок на передовій, які ще довго працювали та рятували життя бійцям. Чужі люди, але я їм так вдячна, бо це було вирішальним кроком у цьому зборі”, – розповідає волонтерка.

Ще одну історію, якою ділиться франківка є розповідь про передачу авто захисникам, яке довелося брати у борг через незакритий збір. Тоді дівчина збирала на машину та РЕБ, і необхідно було 350 тисяч гривень. День передачі авто настав, а коштів було недостатньо, тож довелось взяти його у борг.

“Я сідаю в машину, і пишу пост у соцмережі про те, що плачу над тими зборами, мені треба і я їду, але не знаю, чи поверну борг, накидайте хоч трохи, адже машину ще потрібно заправити та обладнати. Ми їдемо з чоловіком, і я розумію, що за день зібрати 80 тисяч гривень просто нереально. Машину ми тоді вже ввечері доставили та лягли спати, а вранці коли прокинулись, то на банці було 353 тисячі гривень. Сказати, що я була вражена – це нічого не сказати. До вечора зібралось  357 з половиною тисяч гривень, і ми розбили банку. Так нам вдалось оплатити авто, а згодом і РЕБ. Здається третій рік війни, але сила українців велика ще досі”, – каже франківка.

Читайте повну версію інтерв’ю , де Ольга Бардзій розповіла, як вона з перших днів повномасштабної війни разом із родиною допомагає військовим. Дівчина поділилася як збирає кошти на техніку, дрони, амуніцію та аптечки для захисників.

Івано-Франківські