Підписання угоди щодо рідкісноземів між Україною та США скасували

28 лютого 2025 р. 22:11

28 лютого 2025 р. 22:11

Україна і США не підписали угоду про рідкісноземельні метали

Трамп уже відреагував на ситуацію, повідомляє Слово і Діло. За його словами, він «дізнався багато такого, чого ніколи не зрозуміти без розмови під таким вогнем та тиском».

«Дивно, що виходить через емоції, і я визначив, що президент Зеленський не готовий до миру, якщо Америка буде залучена, бо відчуває, що наша участь дає йому велику перевагу у переговорах. Мені не потрібна перевага, я хочу миру», – написав Трамп.

Він також заявив, що Зеленський виявив неповагу до Сполучених Штатів Америки і що український президент «може повернутися, коли буде готовий до миру».

Нагадаємо, що сьогодні під час спілкування у Білому домі політики перейшли на підвищені тони. Так, Венс порадив Зеленському покластися на дипломатію, а той відповів, що війна триває з 2014 року і весь цей час росія порушувала домовленості. Потім у суперечку вступив Трамп, який сказав Зеленському, що той не може нічого диктувати Штатам.

Ідея угоди

У жовтні 2024 року президент Володимир Зеленський презентував український план перемоги, в одному з них ішлося про те, що в Україні зосереджені природні ресурси і, зокрема, критично важливі метали вартістю в трильйони доларів США. За його словами, поклади критичних ресурсів разом із глобально важливим потенціалом України у виробництві енергії та продовольства є одними з ключових загарбницьких цілей Росії у війні.

Йдеться зокрема про уран, титан, літій, графіт та інші стратегічно цінні ресурси. Президент заявив, що Україна пропонує США разом із певними партнерами, зокрема ЄС та з іншими партнерами у світі – укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.

При цьому, як писало Financial Times, цей пункт був фактично розроблений для Трампа і мав його зацікавити. Що в підсумку і сталося. Американський президент швидко підхопив цю тему, але почав просувати в максимально вигідній для себе площині.

На початку лютого глава Білого дому заявив про намір домовитися з Києвом про угоду, яка б забезпечила доступ США до рідкісноземельних металів України. Трамп заявляв, що хоче «відшкодувати» надану Києву допомогу, обсяг якої, за його словами, нібито становить «500 млрд доларів». Згодом цю цифру він зменшив до 350.

11 лютого початковий варіант угоди привіз до Києва міністр фінансів США Скотт Бессент. Вимоги з боку США включали 100% володіння інвестиційним фондом і суму в 500 млрд. Глава держави відмовився підписувати такий документ, зазначивши, що він не відповідав українським інтересам.

Зеленський пояснив, що надана США допомога становила не 500 і не 350 млрд доларів, а близько 100 млрд. Ба більше, він додав, що Київ не визнаватиме її як «борг», адже домовився з тодішньою адміністрацією президента США Джо Байдена, що це була грантова допомога.

Це викликало критику у Вашингтоні, після чого були різкі заяви Трампа на адресу Зеленського. Утім, згодом українській та американській стороні все ж вдалося доопрацювати документ, який став прийнятним для Києва.

«Для нас дуже важливо, що в тексті немає згадок про борг України. Ні 500 мільярдів, ні про інші якісь борги. Крім того, вдалося прибрати пункт про відшкодування наступної майбутньої допомоги 2 долари за 1», – заявив речник МЗС України Георгій Тихий.

Суть угоди

Як розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль, документ називається «Угодою про встановлення правил та умов інвестиційного фонду відновлення України». Фактично це попередній договір, який передбачає юридичну дію.

Документ передбачає створення Інвестиційного фонду для розвитку та відновлення України. Але те, як саме працюватиме цей фонд, узгоджуватимуть на наступних переговорах.

Перша рамкова угода передбачає, що Україна буде вносити до фонду 50% усіх надходжень, які будуть отримані від майбутньої монетизації всіх відповідних природно-ресурсних активів, які є в державній власності, а також відповідних об’єктів інфраструктури України.

США також зі свого боку будуть робити відповідні внески. Цей фонд буде інвестувати ці кошти від України, від США в розвиток України, у відновлення, у безпеку. Фондом управлятимуть уряди обох країн. Усі рішення ухвалюватимуться тільки за рішенням обох учасників. Зазначається, що українські надра і ресурси належать Україні і не передаються Штатам.

За словами Шмигаля, у документі прописано пункт про гарантії безпеки. У ньому йдеться про те, що ця попередня угода входить в архітектуру угод, які вже підписані зі США.

У разі підписання угоди сторони повинні будуть створити делегації для напрацювання проєкту наступної, більш детальної угоди, яку оформлять як міжнародний договір. Документ потребуватиме затвердження урядом і парламентом. У цій ширшій угоді буде прописана вся конкретика, як працюватиме цей фонд.

«Наступні кроки – це підписання і створення відповідної делегації, яка буде затверджуватися урядом. Вона отримає відповідні директиви. Далі відбуватиметься міжурядова робота з напрацювання проєкту про створення інвестиційного фонду», – розповідав Шмигаль.

Однак головним з аспектів для України у співпраці зі США залишаються гарантії безпеки. Як писало видання Economist із посиланням на джерело в українському уряді, Зеленський не має наміру підписувати наступну угоду зі США про корисні копалини, що настане після рамкової, якщо вона не міститиме ширших гарантій безпеки з боку Вашингтона.

До теми: Путін «зберігає максималістські територіальні амбіції» щодо України, – ISW

Івано-Франківські