Чи можна вважати церкву бізнесом? - Відповідь священника

06 березня 2025 р. 14:49

06 березня 2025 р. 14:49

Суспільне сприйняття діяльності церкви часто супроводжується стереотипами та непорозуміннями. Одним із найпоширеніших є твердження, що церква — це прибутковий бізнес для священнослужителів. Священник з Тернопільщини Олексій Філюк спростовує цей міф, ділячись власним досвідом служіння в селах та розповідаючи про реалії свого покликання.

Питання фінансових аспектів церковного життя розглянули у відео, опублікованому на TikTok-каналі LUKI (@luki_ua).

Служіння як покликання, а не бізнес

"Мені не подобається, коли кажуть, що церква — то бізнес. Ви хто? Ви хтось давали мені щось? Не давали. І будьте здорові, і не дасте. І мені не треба від вас нічого. Але факт той, що не бішіть мене," — емоційно висловлюється отець Олексій на початку відео.

Священник служить у віддалених селах Тернопільської області — Білозірці та Шушківцях, які знаходяться на межі з Хмельницькою областю. Він особливо наголошує на тому, що в їхніх церквах відсутні прейскуранти на релігійні послуги, що є прямим запереченням бізнес-моделі.

Олексій Філюк звертається до Святого Письма, згадуючи апостола Павла: "Священник живиться от престола церкви. Значить, хай дають на церкву, щось церква вділи священику." Це біблійний принцип, згідно з яким громада підтримує свого духовного наставника, а не фіксована "плата за послуги", характерна для комерційної діяльності.

Найсильнішою тезою отця Олексія є його особисте визначення церкви: "Церква — то моя любов. Я її люблю, я служу і не чекаю там якесь манни небесної." Ці слова відображають глибоке емоційне та духовне підґрунтя його служіння, яке принципово відрізняється від мотивації підприємця, орієнтованого на прибуток.

Реальне фінансове становище сільського священника

Одним із найцікавіших аспектів розповіді отця Олексія є відкрите обговорення його фінансового становища, що руйнує міф про надприбутки священнослужителів.

"Я незалежний є от церкви. Бо я ходжу на світську роботу, кожен день працюю як коняка," — зізнається священник, розкриваючи реалії свого повсякденного життя.

Саме необхідність забезпечувати сім'ю змусила його шукати додаткову роботу. "Щоби забезпечити свою сім'ю, хейтери, слухайте уважно, щоби забезпечити свою сім'ю, я ходжу кожен день на роботу в агрофірму, де займаю посаду менеджера села," — пояснює отець Олексій.

Він відверто називає суми своїх доходів від церковного служіння: "В мене в церкві зарплата 3 000 в Фушківцях. В Білозірці п'ять. То маю разом докупи 8 000." Ця сума, за його словами, недостатня для утримання родини: "Бо на 3 000, я думаю, ніхто з вас не прокормив би свою сім'ю."

Принцип добровільних пожертв замість фіксованих цін

Важливим аспектом, який підкреслює отець Олексій, є відсутність фіксованих розцінок на релігійні обряди в його парафіях. Це фундаментально відрізняє церковну діяльність від бізнес-моделі, де ціноутворення є ключовим елементом.

"В нас в церкві прескурантів нема... в мене прайсів нема. Хто скільки пожертвував, стільки буде, а часом я щось не пожертвують ніц," — зазначає священник, використовуючи діалектне слово "ніц" (нічого).

Він наводить конкретний приклад: "Минулого тижня мав похорон. Ніц, ну то ніц, та й слава Богу, слава тобі, Цар небесний, велика нагорода на небесах." Ця ситуація ілюструє принципову відмінність від бізнесу — цей священник проводить релігійний обряд незалежно від фінансової винагороди, керуючись духовними принципами та почуттям обов'язку перед громадою.

Система добровільних пожертв, на якій наголошує отець Олексій, є традиційною для християнських церков і базується на вільному виборі вірян підтримувати свою релігійну громаду. Це кардинально відрізняється від комерційної моделі з фіксованими цінами та націленістю на максимізацію прибутку.

Світська робота як основне джерело доходу

Особливу увагу у своїй розповіді священник приділяє своїй світській роботі, яка фактично є основним джерелом його доходу.

"В моєму підпорядкуванні є чотири і зараз п'яте село буде підпорядкуванні і я там заробляю, як я кажу, грубі гроші," — говорить отець Олексій про свою посаду менеджера села в агрофірмі.

Ця інформація руйнує стереотипне уявлення про те, що священнослужителі живуть виключно за рахунок церковних доходів. Навпаки, у випадку отця Олексія, саме світська робота забезпечує фінансову стабільність його родини, тоді як церковне служіння є справою духовного покликання.

"Церква то любов і служіння моє. Не за гроші, по любві," — підкреслює священник.

Чек-лист для розпізнавання різниці між духовним служінням та бізнесом

Івано-Франківські