вологість:
тиск:
вітер:
Чи варто карати дітей за неналежну поведінку — пояснює івано-франківська психологиня Ірина Волощук
17 березня 2025 р. 11:49
17 березня 2025 р. 11:49
Колись батьки часто карали дітей за їхні проступки, утім сьогодні фахівці стверджують, що це не несе жодної користі.
Детальніше про це журналістці Фіртки розповіла дитяча психологиня Ірина Волощук .
Фахівчиня підкреслила, покарання дітей за їхні проступки чи неналежну поведінку не несуть користі.
«Колись батьки карали дітей за розкидані речі. Чи є покарання доречними зараз? Я не знаю. Я до підлітків покарання не застосовую.
Треба розуміти, що ми маємо на увазі під покаранням. Я за те, щоб діти усвідомлювали наслідки своїх вчинків. Раніше покарання застосовували, щоб навчити наслідків, але насправді воно формувало страх. Ми боялися, що нас покарають — поб’ють, не пустять гуляти, відберуть щось.
Але чи розуміли ми суть своїх дій? Не факт. У яких випадках покарання можуть бути доречними? Я навіть не знаю.
Якщо дитина, наприклад, вкрала щось у магазині, а мама це побачила, вона може сказати: «Ти взяв річ, яка тобі не належить. Ми не заплатили за неї. Нам треба повідомити про це охоронцю». Це ставить дитину в незручне становище, але це не покарання — це наслідок її вчинку.
Чи є покаранням забирати телефон за невиконану «домашку»? Це може спрацювати, але варто думати про довгострокові стосунки. Якщо орієнтуватися на короткочасний послух — так, можна забирати телефон, і дитина буде виконувати домашку зі страху.
Але що буде зі стосунками? Чи будуть вони довірливими? Швидше за все, дитина навчиться приховувати правду або брехати, щоб уникнути покарання.
Я завжди кажу: з дітьми треба розмовляти, але також важливо встановлювати межі. Діти не люблять, коли в них щось різко забирають. Але якщо є хороші стосунки, якщо є домовленість, то вони звикають до певних правил».
За словами психологині, діти порушуватимуть правила — це нормально. Завдання батьків — реагувати, а не ігнорувати. Але якщо батьки виконують лише роль «контролерів», діти не вчаться саморегуляції. Вони просто чекають моменту, коли можна обійти правила.
«Тому я завжди думаю: «Чого я хочу навчити дитину?» Якщо хочу навчити саморегуляції, то поступово маю передавати відповідальність їй. Спочатку контроль на мені, але з часом вона має вчитися керувати своїми діями сама.
Коли я бачу, що син не контролює це, я втручаюся. Але якщо все нормально — не втручаюся. Якщо ж батьки постійно все контролюють, дитина навіть не пробує самостійно керувати собою».
Більше читайте у матеріалі: Розмовляти та чітко встановлювати межі: івано-франківська психологиня про побудову довіри між батьками та дітьми
Розлучення батьків: івано-франківська психологиня розповіла, як підтримати дитину
«Не підсилювати страхи та тривоги». Як говорити з дітьми про війну?
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
Найбільш вразливими є підлітки: психологиня розповіла, як підтримати дитину з суїцидальними думками
Джерело: firtka.if.ua
Новини рубріки
Як вибрати шезлонг із дерева для дачі
17 березня 2025 р. 14:35
Сакури, сливи та гібіскус: у Франківську висадять дерева на честь загиблих воїнів
17 березня 2025 р. 14:35