Вперше за 300 років: в Галицькому замку показали цокольне приміщення в'їзної вежі (ФОТО/ВІДЕО)

03 квітня 2025 р. 18:37

03 квітня 2025 р. 18:37

Працівникам національного заповідника "Давній Галич" вдалося розкопати вхід до цокольного приміщення в'їзної вежі Галицького замку. За попередніми дослідженнями науковців, вхід до неї був повністю закритим близько трьохсот років.

Фіртка стала першим медіа, яке відвідало цокольне приміщення в'їзної вежі Галицького замку.

Зі слів генерального директора національного заповідника "Давній Галич" Володимира Олійника , в'їзна вежа Галицького замку є найбільшою — її розмір складає 23 м на 17 м. Однак на атласах її зображували одноповерховою та вдвічі меншою за площею.

"Ми натрапили на один з мурів, пішли метр за метром. В одному з кутів вже хотіли зупинитись, але приїхали інші археологи й сказали, що тут є бійниця і ще кілька метрів. Товщина стін сягає трьох метрів", — каже Володимир Олійник.

З його слів, в'їзд до Галицького замку відбувався під кутом, а дорога звертала до верхнього замку. За описами, маршрут заїзду відбувався поза вежею через навісний міст і до воріт.

"При будівництві Галицького замку використовували кам'яні блоки-квадри Княжої доби XI-XIII століття. Вони є практично по всій території цієї оборонної твердині.  Деякі з них пізніше підтесали під потреби замку і приміщень, але форма їх збереглася.

Ба більше, тут навіть є алебастрові блоки. В Галицькій Русі тільки в одному храмі їх використовували — це був Катедральний Успенський Собор середини ХІІ століття.

У часи пізнього середньовіччя їх використовували повторно", — розповів науковий співробітник відділу археології національного заповідника "Давній Галич" Ігор Креховецький .

Долівка першого поверху в'їзної вежі вимощена річковою галькою та цеглою-пальчаткою.

Як розповіли, підземелля вежі знайшли випадково — через вентиляційний канал, глибина якого складала близько шести метрів. Опустивши камеру туди науковці побачили, що внизу знаходиться величезне приміщення.

"Що знаходиться внизу, ми ще не знаємо, але тут були якісь  дерев'яні, крокви які прогнили — є ніші, де вони пролягали. Вона була збудована, очевидно, ще в XVI столітті, але в XVII йшла ґрунтовна реконструкція Галицького замку під керівництвом Франсуа Корасіні . Він був повністю перебудований на кам'яний замок.

Десь після турецько-татарського погрому 1658 року тут був певний період затишшя, тому що намагалися відремонтувати замок, але це йшло дуже помалу. Врешті решт, вікна бійниці були замуровані", — каже Ігор Креховецький.

Так, згідно з історичними джерелами, наприкінці XVII та на початку XVIII століття це приміщення використовували для судових засідань.

"У 1658 році турецько-татарська армія під керівництвом Ібрагіма-паші, якого називали в народі Шайтан, напала на наші землі та обложили Галицький замок. Більшість схильні думати, що після дводенної оборони комендант замку Ляховський, побачивши, що сили ворога переважають, перелякався та вивісив білий прапор, здавши Галицький замок.

Всі запаси поруху для гармат турки використали для підриву стін та основних веж замку. Це була велика руїна, яку завдали замку, і довгий час його вже не могли використовувати як оборонну твердиню", — розповідає археолог.

За словами керівника "Давнього Галича", стіна, яку підірвали, впала на вхід і ніхто не міг сюди зайти. Минулого року за допомогою спецтехніки брилу забрали. Втім, ландшафт спричиняв певні труднощі.

"Також замок повинен був мати таємні входи та виходи, якими можна було б непомітно скористатися під час нападів чужинців. Окрім того, під час навали загарбників люди зносили найбільш дорогоцінні речі до замку. Не виключають, що їх могли ховати й в підземеллі в'їзної вежі".

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook , дивіться на YouTubе . Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

На Івано-Франківщині погасили серію марок, присвячених 1125-річчю від першої писемної згадки про Галич

У Галичі відбулися урочистості з нагоди 1125 річниці міста

Івано-Франківські