Екологи закликали відмовитися від будівництва ГЕС на річках Верховинського та Косівського районів

10 квітня 2025 р. 10:54

10 квітня 2025 р. 10:54

Всесвітній фонд природи WWF-Україна виступає категорично проти відновлення планів будівництва гідроелектростанції (ГЕС) на річці Білий Черемош у селі Голошина Верховинського району, а також перекриття русла Черемоша в селі Розтоки Косівського району, повідомили КУРСу у пресслужбі організації.

Інформація про ці проєкти з’явилася нещодавно у відкритих джерелах — зокрема, її оприлюднила Українська природоохоронна група.

У WWF-Україна переконують, що такі проєкти несуть катастрофічні наслідки для водних екосистем, біорізноманіття та сталого туризму в регіоні. Крім того, подібне будівництво суперечить міжнародним зобов’язанням України перед Європейським Союзом, зокрема принципу “не завдавати суттєвої шкоди” (DNSH). Його дотримання є рамковою умовою, на якій ґрунтується фінансова підтримка України  в межах програми Ukraine Facility.

“Більше того, якщо ці проєкти отримають “зелене світло”, це означатиме не просто знецінення багаторічної роботи WWF-Україна, а передусім — серйозну втрату для місцевих громад і всіх українців. Адже мова йде про знищення унікальних вільнотекучих річок Карпат — одного з останніх природних скарбів Європи, який є джерелом чистої води, біорізноманіття і розвитку сталого туризму усього регіону”, — зазначає керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко .

Річка Черемош, з водозбірним басейном площею 2650 км² та протяжністю близько 80 км, є не лише об’єктом наукових досліджень, а й справжнім осередком дикої природи. Завдяки своїй віддаленості від населених пунктів, багато її ділянок залишаються практично недоторканими, що робить Черемош “гарячою точкою” біорізноманіття.

Тут можна зустріти рідкісні види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України, списків МСОП (IUCN) та Європейського червоного списку (ЄЧС).

Черемош утворюється в результаті злиття двох гірських річок — Білого та Чорного Черемошу. Загальний перепад висот упродовж її течії становить близько 280 метрів. Річка тече вздовж меж Івано-Франківської та Чернівецької областей, а впадає у Прут поблизу села Неполоківці Кіцманського району.

Річка відіграє важливу роль у водопостачанні регіону та є популярною серед аматорських рибалок. А ще Черемош — це мекка для рафтингу: численні повороти, пороги, вузькі проходи та водоверті зробили його одним із найулюбленіших маршрутів для сплаву в Україні.

У верхів’ї Білого і Чорного Черемошу (Чивчино-Гринявських горах) задля забезпечення охорони природи та збереження біорізноманіття та цілісності природних комплексів у 2010 році було створено НПП “Верховинський”.

Будь-яке втручання в цю територію може серйозно вплинути на природні процеси та біорізноманіття, а знищення цінних природоохоронних територій суперечить євроінтеграційним зобовʼязанням України.

Основна екологічна проблема — зміна природного гідрологічного режиму річки, що критично впливає на місця розмноження риб та їхнє природне середовище.

Будівництво та експлуатація ГЕС можуть спричинити низку негативних наслідків:

• зміна гідрологічних умов — штучне регулювання водного потоку порушує сезонні коливання рівня води, що важливо для життя багатьох видів);
• обміління русла в посушливі періоди — зменшення кількості води в річці знижує здатність екосистеми до самовідновлення;
• зміна режиму транспорту наносів;
• зміна гідроморфологічних характеристик русла;
• зміна структури оселищ;
• зміна кормової бази риб.

Всесвітній Фонд природи Україна починаючи з 2018 року системно працює над демонтажем кляуз та відновленням вільної течії річок у регіоні. У 2020–2022 роках WWF-Україна в межах міжнародного європейського проєкту “Відкриті річки”, за підтримки грантового фонду Open Rivers Programme (Нідерланди), реалізував масштабну ініціативу з демонтажу застарілих, не функціонуючих гребель у басейні річки Черемош.

На території Національного природного парку “Верховинський” були очищені русла річок і струмків, що дозволило відновити проточність понад 500 км водних шляхів. Основною метою проєкту було відновлення біорізноманіття та покращення гідрологічного стану річок Білий і Чорний Черемош.

У межах проєкту демонтовано шість гребель (кляуз), зокрема:

• Баюрівка на річці Перкалаб (притока Білого Черемошу)
• Гостовець на струмку Гостовець (притока Білого Черемошу)
• Лостунець на струмку Лостун (притока Чорного Черемошу)
• Добрин на струмку Добрин (притока Чорного Черемошу)
• Медвежик на річці Шибений (притока Чорного Черемошу)
• Ґропинець на річці Шибений (притока Чорного Черемошу)

Відновлення вільного потоку річок і струмків у басейнах Білого та Чорного Черемошу відродило важливі екологічні та гідроморфологічні процеси, створивши нові оселища для риб. Дослідження показали позитивні тренди в кількісному та якісному стані іхтіофауни після демонтажу гребель. Крім того, ці зміни позитивно вплинули на туристичну привабливість Карпат, адже чисті, вільнотекучі річки — це не лише екологічна цінність, а й унікальна візитівка регіону.

“Останні місяці — як в Україні, так і у світі — звучать дедалі гучніші заклики до збереження і відновлення річок та їхньої природної безперервності. Від обговорень у рамках Green Recovery Platform до реалізації Планів управління річковими басейнами (ПУРБ) —  ці та інші ініціативи говорять про одне: хаотичне і необмірковане втручання у водні екосистеми України має припинитися… Але водночас з цим з’являються плани нових втручань в екосистему басейну річки Черемош”, — підкреслює Оксана Коноваленко.

У WWF-Україна переконані: щоб зберегти унікальну природу Черемошу, необхідно надати статус заказника ключовим ділянкам Білого Черемоша та Черемоша в межах Верховинського та Косівського районів.

Ще у 2015 році було підготовлено наукове обґрунтування для створення заказника, яке чітко підтверджує екологічну цінність цих територій. Тепер усе залежить від Івано-Франківської обласної адміністрації та місцевих громад.

Нагадаємо, минулого року у Вигоді під тиском громади селищна рада не підтримала будівництво ГЕС на річці Свіча.

Ctrl + Enter

Івано-Франківські