Тіні, яких більше немає: як обрізають дерева в Івано-Франківську і чому це має змінитися (ФОТО, ДОКУМЕНТИ)

16 квітня 2025 р. 20:08

16 квітня 2025 р. 20:08

Якщо під час прогулянки містом, ви помітили як комунальники обрізають дерева, то радимо підійти ближче і зробити кілька фото. З великою імовірністю, деревам не допомагають, а шкодять. А ваші фото можна буде пізніше долучити до матеріалів слідства…

Звичайні перехожі помічають помилки працівників комунальних служб, поки ті пояснюють неправильне кронування вимогами безпеки — мовляв, дерева небезпечно ростуть під електролініями, над дорогами тощо. Та фахівці кажуть: часто їхня обрізка, — це не догляд, а знущання. Дерева з грубими зрізами гниють, ослаблюються, втрачають здатність виконувати свої екосистемні функції й приречені на передчасну загибель.

Як ось, наприклад, на вулицях Сорохтея, Старозамковій та Дудаєва навесні 2025 року. Дендрологи наполягають: потрібна системна зміна підходу до догляду за деревами, навчання для комунальників і залучення професійних фахівців. Натомість обрізкою в місті вже кілька років займалася ритуальна служба, і продовжувала б це робити, якби не корупційний скандал з витратами саме на ці роботи ( ред. на даний час офіційно виконавця обрізки та кронування дерев немає ). І поки дерева повільно вмирають — комунальники, схоже, просто готують для них місце на кладовищі.

“Варварське кронування дерев”

“Хочемо повідомити про варварське кронування дерев по вулиці Сорохтея в місті Івано-Франківськ”, – з таким повідомленням 11 березня в редакцію “Галки” звернулися жителі Івано-Франківська 34-річна адвокатка Катерина та 43-річний інженер Олександр.

Вони розповіли, що побачивши неправильне кронування зупинили працівників КП “Міськсвітло”. Працівники відмовилися надавати будь-яку інформацію. У них навіть не було копії дефектного акту ( ред. документ, який фіксує наявні пошкодження або певні недоліки, перед початком робіт, щоб обґрунтувати потребу в проведенні цих самих робіт. Він потрібен у тих видах робіт, де потрібно офіційно зафіксувати несправності чи пошкодження перед проведенням ремонту або технічного обслуговування ). Подружжя хотіло дізнатися, на підставі чого здійснюються ці роботи. Однак натомість отримали агресивну реакцію.

“Працівники відмовилися надавати будь-яку інформацію. У них навіть не було копії дефектного акту, що має бути на місці виконання робіт”, – розповідає Катерина.

Після конфлікту Катерині та Олександру вдалося отримати номер телефону директора підприємства «Міськсвітло» Романа Криволінського. Однак розмова з ним теж не принесла результатів.

“Ми подзвонили, представилися, пояснили, що хочемо отримати інформацію, яка, згідно із законом, має бути у вільному доступі. Але у відповідь – тільки вимога подати письмовий запит. На наші запитання він нічого виразного не відповів, лише почав випитувати, хто телефонує і чи ми не журналісти або представники громадських організацій”, – каже Катерина.

Чиновник лише запевнив франківку, що роботи проводяться “для запобігання пошкодженню ліній електропередач”. Але у містянки є сумніви щодо законності дій комунальників.

“Так можна і всі дерева вирубати під цим приводом. Ми впевнені, що маючи дефектний акт, який вони приховують, можна легко виявити порушення технічних вимог. А за це їм ще й щедро платять з бюджету”, – зазначає Катерина.

Вона каже, що готова йти до суду, аби зупинити подібні дії в майбутньому.

“Це вже настільки набридло, що хочеться створити прецедент. У жодній європейській країні такого варварства до дерев немає. Ми втомилися”, – додає франківка.

“Галка” теж звернулася за коментарем до директора “Міськсвітла” Романа Криволінського намагаючись розібратися у ситуації, та з’ясувати, яким принципом керується підприємство обрізаючи дерева, як та чому вони виконують ці роботи.

“Ми керуємося постановою Кабінет Міністрів під номером 1455 . Зазвичай, трапляється, що звертаються люди зі запитаннями про те, чи маємо ми право обрізати дерева. Щодо скарг, то таких ситуацій не зустрічається”, – сказав Криволінський, а опісля в ході розмови зазначив, що все-таки, якщо й трапляються конфліктні ситуації, то підприємство старається вирішити їх за допомогою діалогу.

Він пояснює, що дерева часто садять під лінії електропередач, або над нею. І, якщо гілки підростають, вони спричиняють аварійну ситуацію. Або ж, якщо коріння проростає в землю, де закопаний кабель, це теж створює аварійну ситуацію.

Кошти на зазначені роботи держава окремо не виділяє. Для підприємства це сезонна робота, яку працівники виконують раз на рік коштом міського бюджету. А саме з січня по березень.

Обрізку здійснюють, коли бачать, що гілки занадто розрослися, резюмує керівник.

Чи траплялося таке вже раніше?

Схожа ситуація з обрізкою трапилася у листопаді 2024 року на території Франківського залізничного вокзалу.

«Укрзалізниця» обрізала шість дерев біля франківського залізничного вокзалу, на що відреагували місцеві активісти, вимагаючи пояснень. Тоді залізничники відповіли, що це для безпеки пасажирів і мешканців міста.

А нещодавно у центрі Франківська на майдані Шептицького зрізали крону лип – після робіт залишилися лише стовбури. Директор Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Михайло Смушак прокоментував ситуацію: дерева обрізали з порушенням і без дозволу.

“Роботи виконуються без відповідного дозволу та з порушенням правил обрізки дерев у місті. Звернулись до Муніципальної інспекції перевірити обставини порушення та притягнути винних осіб до адміністративної відповідальності”, – повідомив заступник міського голови Михайло Смушак.

Оскільки, дерева ростуть на території катедри, тож звернулися за коментарем до настоятеля Архикатедрального собору отця Юрія Новицького.

Той пояснив, що восени листя з цих лип потрапляє у стоки на даху та забиває їх, а при сильних поривах вітру – падає гілля. Тому представники церкви попросили у влади допомоги з розчисткою.

“Роботи виконували комунальні служби, яких направили до нас відповідно до нашого звернення”, – прокоментував отець Юрій Новицький.

За його словами, що ці дерева кронують так вже не вперше. За останні шість років це третя обрізка.

“Раніше до нас люди претензій ніяких ніколи не мали. Дерева за півтора року відростають”, – зазначив він.

Ось так дерева виглядають зараз:

Для чого взагалі обрізати дерева?

Про принцип кронування “Галці” розповіла заступниця директора Департаменту екологічного розвитку Львівської міськради та дендрологиня ( ред. дендролог – фахівець з зелених насаджень ) Олександра Сладкова. Вона помітила, що дерева на фото, зроблених на вулиці Сорохтея, були кроновані раніше, деякі не один раз.

“На жаль, кроновані дерева не відновлюють повноцінну крону, з місць зрізів починають рости пучки дрібних гілочок, які є погано прикріплені, а деревина в місці зрізу починає гнити. Коли гілочки стають масивніші, а деревина послаблюється гниттям, то крона розвалюється. Щоб цього не сталося, їх продовжують обрізувати”.

Тобто дерево більше не може наростити крону у безпечний спосіб, додає фахівчиня.

І тут варто наголосити, що дерево в містах виконує важливі функції: затінення, зволоження і охолодження повітря, а також затримання вітру настільки добре, наскільки багато в нього листя. Відтак, кронуючи дерево, його позбавляють його функцій.

“Одного разу кроноване дерево приречене на набагато швидшу загибель і неможливість відновити безпечну крону”, – каже дендрологиня.

Фахівчиня каже, що якщо дерево кроноване – його необхідно спостерігати, щоб вчасно виявити загрозу падіння гілок. Проте часто обирається інший варіант – обрізати все, що може відпасти. Але таке дерево більше не матиме сенсу.

Є спеціальний вид щорічної обрізки – полардинг ( ред. або омололджувальна обрізка ).

“Таку обрізку починають, ще коли дерево в розсаднику. Робити подібне з дорослими деревами шкідливо для них”, – розповідає Олександра Сладкова.

Кандидатка біологічних наук та доцентка кафедри біології і екології в ПНУ Надія Різничук та дендролог парку “Дружба” ПНУ Василь Стандіо зазначають, що обрізка дерев необхідна з кількох причин:

• Оздоровлення: видалення сухих, хворих і пошкоджених гілок зменшує ризик поширення інфекцій і шкідників.
• Безпека: обрізка запобігає падінню аварійних гілок, що можуть становити загрозу для людей, транспорту та будівель.
• Стимуляція росту : правильне формування крони сприяє зміцненню дерева та збільшенню кількості листя для ефективного фотосинтезу.
• Підвищення плодоношення : для плодових дерев обрізка покращує урожайність і якість плодів.
• Естетика та ландшафтний дизайн : обрізка надає деревам доглянутий вигляд, гармонійно вписуючи їх у ландшафт.

Фахівці зазначають, що на фото зроблених на вулиці Сорохтея спосіб обрізки схожий на полардинг (Pollarding), про який вже згадувала раніше Олександра Сладкова.

Він досить широко застосовується в багатьох містах Європи.

“Хоча нам такий спосіб формування дерев не до вподоби, втім, на вулицях міст з інтенсивним рухом пішоходів для їхньої безпеки це – прийнятний варіант”, – зазначають фахівці.

А ось вже на наступних фото (ред. які теж зроблені на вулиці Сорохтея ) ситуація з обрізкою значно гірша, визнають фахівці.

Гілки обрізані надто коротко, залишилися великі рани, що може спричинити гниття та проникнення інфекцій.

Зрізані всі основні гілки, що порушує баланс між кореневою системою та надземною частиною дерева.

У відповідь на таку обрізку дерево утворює багато тонких і слабких гілок, які легко обламуються.

Радикальна обрізка зменшує фотосинтетичну активність, що може ослабити дерево та зробити його вразливим до шкідників.

Ситуація з деревами на вулицях Дудаєва та Старозамковій не краща. Фахівці Надія Різничук та Василь Стандіо кажуть, що така робота комунальників не відповідає принципам сталого догляду за зеленими насадженнями.

( Фото – вулиця Старозамкова )

“Вона є прикладом неправильного втручання, що шкодить як самій рослині, так і довкіллю в цілому. Подібна практика суперечить сучасним стандартам дендрології, ландшафтної архітектури та урбоекології”.

Вони рекомендують:

• Провести навчання для комунальних служб із питань правильної обрізки.
• Розробку місцевих регламентів догляду за деревами з урахуванням екологічної доцільності.
• Залучити сертифікованих арбористів для формування планів обрізки.

( Фото – вулиця Дудаєва )

“На фото видно, що дерева ростуть безпосередньо під лініями електропередач, і це є важливим чинником, який часто стає причиною саме такої агресивної обрізки”, – кажуть фахівці.

Вони зазначають,що обрізка дерев на фото, хоч і викликана розташуванням під дротами, все одно викона надміру радикально, без урахування біології дерев.

“Така практика шкодить і деревам, і загальному вигляду міста. Необхідна системна зміна підходу до міського озеленення та утримання зелених насаджень у межах інженерних зон”.

Хто і за скільки займається обрізкою дерев у Франківську за бюджетні кошти?

В Івано-Франківську “вправляються” у кронуванні дерев не лише працівники КП “Міськсвітло”. У 2025, як і в попередні роки, замовником робіт з видалення аварійних та обрізки дерев загалом по місту, у житлових дворах та скверах виступає Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики міської ради.

Але хто ж, власне, її здійснює? У 2024 році в Івано-Франківську цю послугу здійснювало комунальне підприємство «Міська ритуальна служба».

Слід зазначити, що на офіційному сайті “Міської ритуальної служби” послуга обрізки дерев не зазначається.

Звичайно є пункт, у якому зазначається про “утримання та благоустрій діючого кладовища та закритих, меморіальних кладовищ”. І судячи з фото, які з’являються на їхній фейсбук-сторінці свою роботу вони виконують справно. Але ж ми не можемо віднести Івано-Франківськ до категорії одного великого кладовища. То чому ж комунальною роботою у місті займається ритуальна служба? Публічних пояснень від влади міста з цього приводу не було.

Начальниця відділу утримання зелених насаджень профільного департаменту Наталя Червак повідомила, що з першого січня 2025 року по даний час виконавця з обрізки та видалення дерев немає – ніхто не подається на тендер.

Трохи про корупцію

До слова, питання до обрізки “Міською ритуальною службою” дерев є не лише у небайдужих франківців, але й у правоохоронців.

Щоправда йдеться не про методи кронування, а шляхи привласнення бюджетних коштів , які виділялися на ці роботи.

Як стверджує слідство, “Міська ритуальна служба” проводила багатомільйонні тендери з видалення дерев та обрізки зелених насаджень , замість підприємців готувала акти виконаних робіт та оплачувала роботи. Після чого підприємці в координації з директором КП ( ред. ним був Андрій Хруник ) оплачували третім особам товари та послуги, фактичним правовласником яких, як стверджували слідчі, був директор КП “Міська ритуальна служба”.

Директор служби – Андрій Хруник – постав перед судом . 20 січня 2025 року йому оголосили підозру у розтраті та службовому підробленні, та відсторонили від посади, задля подальшої безпеки розслідування.

Під час обшуку домоволодіння по вул. Чумака у селі Вовчинець слідчі зафіксували наявність майна, схожого на те, яке купувалося підприємцями: відкатних воріт, бруківки, камер відеоспостереження.

У декларації Андрія Хруника згадана в ухвалі суду земельна ділянка зазначена як власність дружини.

Як щодо грошей?

На питання “Яка сума коштів у бюджеті Івано-Франківської громади була передбачена на обрізку і кронування дерев у 2024 і 2025 році?” у мерії надали коротку відповідь:

“У 2024 році обрізка та зрізка дерев здійснювалася КП «Міська ритуальна служба» в межах коштів, передбачених підприємству на здійснення наданих йому повноважень на загальну суму 6 мільйонів гривень”.

У 2025 році, відповідно до бюджету міської громади, на видалення дерев та корчування пнів, обрізання дерев та живих огорож передбачені кошти в сумі 3,6 мільйони гривень.

Цього року фінансування обрізки та кронування дерев скоротилося на 2 437 гривень та 60 копійок.

За якими стандартами відбувається обрізка у Франківську?

У Департаменті інфраструктури, житлової та комунальної політики зазначають:

“Для того, щоб дерева були здоровими і гарно росли, за ними потрібно доглядати”.

Один із важливих способів догляду – це обрізка гілок. Вона буває кількох видів:

• Формувальна – допомагає створити правильну форму крони. Зазвичай її роблять молодим деревам до 10 років.
  
  
• Санітарна – прибирають старі, сухі, хворі або зламані гілки, а також ті, що ростуть всередину крони або занадто близько одна до одної.
  
  
• Омолоджувальна – застосовується до старих дерев, у яких вершина почала сохнути. У цьому випадку сильно вкорочують старі гілки, але не більше третини всієї крони.
  

Також обрізають пагони, які ростуть під гострим кутом, щоб вони не ламались, і ті, що зʼявляються біля коріння або на стовбурі, стверджують чиновники.

Догляд за деревами проводять протягом усього їхнього життя. Санітарну та формувальну обрізку роблять не частіше одного разу на рік, а омолоджувальну – не частіше одного разу на 5 років.

Важливо знати: над дорогою гілки дерева мають бути не нижче 4,5 метра, а над пішохідною або велодоріжкою – не нижче 2,5 метра”.

То хто ж має займатися кронуванням та обрізкою дерев?

Із цим питаням ми знову звернулися до екологині Надії Різничук та дендролога Василя Стандо, які відповіли, що нести відповідальність за кронування дерев мають:

• Комунальні служби – за зелені насадження в громадських місцях, парках, уздовж доріг.
• Балансоутримувачі територій (ЖЕКи, ОСББ, муніципалітети) – за дерева у дворах багатоквартирних будинків.
• Сертифіковані арбористи – професіонали, як і виконують обрізку з урахуванням фізіології дерева та норм безпеки.
• Приватні власники – відповідають за обрізку дерев на власній території та повинні дотримуватися екологічних норм.

Як правильно обрізати дерева?

(поради від екологині Надії Різничук та дендролога Василя Стандіо)

• Обрізку слід проводити в періоди спокою – переважно пізньої осені, взимку або ранньою весною до початку сокоруху.

Виділяють три основні типи обрізки:

• Санітарна – видалення сухих, хворих або пошкоджених гілок.
• Формувальна – створення правильної крони (особливо важливо для молодих дерев).
• Омолоджувальна – часткове видалення старих гілок для стимуляції росту нових.

• Важливо використовувати стерильний, гострий інструмент (секатори, ножівки, сучкорізи) і виконувати косий зріз над брунькою або бічною гілкою.
• Великі рани (діаметром понад 3-5 см) потрібно обробляти захисними препаратами.

Що краще не робити?

• Не проводити обрізку під час активного сокоруху (навесні) та в періоди сильних морозів.
• Не видаляти більше 25-30% крони за один раз – це може спричинити стрес для дерева.
• Не залишати «пеньки» – це створює сприятливе середовище для розвитку грибкових інфекцій.
• Не застосовувати топінг (повне обрізання верхівки), оскільки це призводить до слабкого та хаотичного відростання пагонів.
• Не використовувати не професійні методи обрізки, що можуть спричинити загнивання та ослаблення дерева.

Чим закінчилася історія зі скаргами від Катерини?

Небайдужа франківка Катерина, як і обіцяла, надіслала офіційний запит до “Міськсвітла”, де їй надали короткі відповіді і додали акт обстеження мереж зовнішнього освітлення від жовтня 2024. У ньому йдеться, що потрібно провести обрізку дерев, аби відстань між гілками і проводами не була меншою, ніж два метри.

З цими документами жінка планує скаржитися на методи обрізки дерев в екологічну інспекцію. Бо впевнена – комунальники мали б робити ці роботи у менш варварський спосіб.

Матеріал написано за підтримки «Journalismfund Europe» .

Автор – Віта Гринечко, у співавторстві з Вадимом Войтиком.

Івано-Франківські