«Війна не повинна залишитися статистикою»: як журналістам говорити про досвід внутрішньо переміщених осіб

21 квітня 2025 р. 17:55

21 квітня 2025 р. 17:55

16 квітня в Івано-Франківську для студентів-журналістів відбувся навчальний тренінг на тему “Висвітлення проблем внутрішньо переміщених осіб у ЗМІ”, який провела медіаекспертка, соціологиня та психологиня Ольга Гужва. Вона є засновницею громадської спілки “Консорціум ветеранських організацій Сходу” та медіацентру “Схід”, а також обіймає посаду директорки з розвитку Асоціації благодійників України.

Під час заходу учасники обговорили основні проблеми, з якими стикаються журналісти під час висвітлення теми внутрішньо переміщених осіб. Серед них — етичні аспекти спілкування з постраждалими, психологічне навантаження на журналістів, а також суспільний запит на певні формати подачі інформації.

Ольга Гужва поділилася своїм досвідом організації школи воєнної журналістики, а також розповіла про важливість емоційного самоконтролю в роботі журналіста.

«Історії людей не закінчаться ні сьогодні, ні завтра. Тому потрібно про них говорити, і мовчати про них ми не маємо права», – зазначила вона.

Учасники також обговорили безпекові аспекти роботи журналістів у воєнних умовах. Ольга Гужва підкреслила необхідність базових знань з надання першої медичної допомоги та готовність до екстрених ситуацій.

«Окрім психічного та емоційного здоров’я, журналісти мають бути готовими до екстрених ситуацій і завжди мати при собі аптечку», – зауважила вона.

Формат тренінгу передбачав елементи дискусії, під час яких розглядалися теоретичні аспекти журналістської діяльності в умовах воєнного часу.

«Російсько-українська війна, напевно, є першою, яку так детально висвітлили у медіа. Після 24 лютого протягом декількох тижнів в Україні за неофіційними підрахунками працювали понад п’ять тисяч іноземних журналістів. Саме цей факт зробив те, що весь світ бачив, що відбувається. І росія вже не могла так просто брехати. росіяни брешуть і продовжують брехати щодня. А завдання журналіста – давати факти», – сказала вона.

Спікерка акцентувала, що в іноземних медіа акцент часто робиться на емоції, а не на факті. Українське ж суспільство, за її словами, поступово втрачає емоційну чутливість до теми війни.

«Українці перестали реагувати на щоденні обстріли прифронтових регіонів. А це сотні маленьких містечок і сіл, де щодня гинуть люди. Ми перестали реагувати на ці цифри, бо це цифри – вони не привертають емоцій», – підкреслила Гужва.

Під час тренінгу прозвучали історії жінок, які належать до числа ВПО. Серед них — 80-річна жінка з Маріуполя, яка пережила 14 днів у фільтраційному таборі й втратила все. Інша — молода мати, яка разом із родиною провела два тижні у підвалі без їжі та світла, а її чоловік отримав поранення від гранати, кинуту в каструлю росіянами. Ще одна жінка з Харкова, етнічна грузинка, має двох синів, які воюють на фронті й носить із собою пакет з документами, які стали єдиним, що в неї вціліло.

«ВПО – це не якась окрема каста. Це люди, які опинилися географічно в іншому місті, вимушено опинилися. Вони мають різні проблеми, так само як і суспільство», – пояснює Ольга Гужва.

Також, на думку експертки, у медіа недостатньо висвітлюють історії жінок, які чекають на своїх чоловіків-військових. Особливо гостро, за її словами, стоїть питання відновлення емоційних та інтимних зв’язків у сім’ях.

«Якщо молоді люди ще звертаються до психологів, то українці 40+ не можуть про це відкрито говорити», – зауважила експертка.

Говорячи про зміни, які принесла війна, вона наголосила:

«З початку повномасштабного вторгнення змінилося абсолютно все. І це така певна історія незворотності».

Ольга Гужва зазначила, що війна повністю стирає ідентичність:

«Всі зруйновані міста виглядають однаково. Те ж саме відбувається з історіями цих населених пунктів та їхніх жителів».

На її думку, війна не повинна залишатися лише у статистиці.

«Війна – це жахливо, це страшно, це смерті тисяч людей, зокрема дітей, це катування, голодування, зруйновані будинки, забрані життя. І саме про це ми повинні писати. Війна не повинна залишитися статистикою», – сказала вона.

Експертка наголосила на важливості емпатії у журналістиці.

«Важливо співчувати на рівні. Ні в якому разі не жаліти людину, а просто слухати. Дати їй можливість мовчати, якщо вона хоче мовчати, дати їй можливість і проговорити це з нею, якщо вона хоче. Якщо вона після того, як з вами поговорила, прийняла рішення, що вона не хоче, щоб ця історія була публічною — вона має на це право».

Окрему увагу Гужва звернула на характер катувань з боку російських військових: «Більшість катувань не мають перед собою мети. Про це пишуть дуже багато. росіяни катують, тому що вони можуть катувати. Вони не хочуть жодної інформації, вони нічого не питають. Вони хочуть стерти ідентичність, зламати людину».

Вона також підкреслила, що з 2023 року Україна поступово зникає з перших шпальт світових ЗМІ. Щоденні трагедії вже не потрапляють до головних новин.

Ольга Гужва звернула увагу на важливість обізнаності у питаннях першої домедичної допомоги та подолання панічних атак. Вона переконана, що стійкість емоцій можливо та потрібно тренувати.

Говорячи про російську пропаганду, експертка доповнила:

«Не всі палії, не всі підривники є проросійськими. Це дуже гарно спланована маніпуляція. Є діти, з якими розмова була побудована таким чином, що це системна обробка».

Також увагу під час тренінгу приділили темі інформаційної безпеки та протидії російській пропаганді. Ольга Гужва наголосила, що завдання журналістів — не лише інформувати, а й розпізнавати маніпулятивні меседжі та  виявляти фейки.

Фото: Івано-Франківський прес-клуб реформ.

Івано-Франківські