Цікаве про Україну: Маки пам’яті

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Цікаве про Україну: Маки пам’яті

08 травня 2025 р. 23:32

08 травня 2025 р. 23:32

Україна має доволі непросту й цікаву історію.

Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги.

Саме тому Галицький кореспондент продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну.

А ви знали про символ відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги в Україні? Ним є червоний мак.

У 2014 році Україна приєдналася до європейської традиції вшанування 8 та 9 травня в контексті пам’яті й примирення. Мак є міжнародним символом пам’яті жертв військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи з 1914 року.

Ідея використовувати червоний мак як символ пам’яті з’явилася під впливом вірша військового лікаря й поета, учасника І світової війни Джона Мак-Крея «У полях Фландрії».

Вірш, починався рядками:

«В полях фламандських квітне мак
Поміж хрестів – скорботний знак
По нас…»

(Переклад Оксани Самари)

Дизайн маку, що використовується як символ в Україні, з ініціативи Українського інституту національної пам’яті й Національної телекомпанії України розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін. Зображення уособлює квітку маку та кривавий слід від кулі.

Гасла, що використовували під час відзначення Дня пам’яті та примирення й Дня Перемоги у 2014, 2015 роках, – «Ніколи знову», «Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Як повідомляв “Галицький кореспондент” , 28 вересня 1868 року в Станиславові (тепер — Івано-Франківськ) сталася масштабна трагедія, яка увійшла в історію як “мармулядова” пожежа. За офіційною версією, пожежа розпочалася з обійстя вдови Вермутової – Ханни Двойри. На подвір’ї її садиби, яка розташовувалася приблизно на місці будинку по сучасній вулиці Шевченка, 26 двоє наймитів вдови Юзеф Ліховник і Петро Погвізд у великому казані на багатті варили сливове варення – мармуляду. За свідченнями очевидців, вогонь поніс жарини від багаття на стаєнку, яка належала сусіду Ханни – Гергшу Лотрінгеру. Наймити не помітили, як зайнялася просмолена стріха халупки, а далі вогонь розповсюдився на подвір’я тодішнього бургомістра Станіславова, яке парканом було відокремлене від вдовиного.