Перетворив травму на мотивацію: на Прикарпатті ветеран Олександр Зірка після ампутації став інструктором зі стрільби

25 червня 2025 р. 11:44

25 червня 2025 р. 11:44

Війна для Олександра почалася ще в 2014 році. Тоді він щойно прийшов на службу в поліцію. Після навчання у складі добровольчого батальйону «Дніпро-1» вирушив на Донеччину і понад п’ять років виконував завдання в зоні АТО.

«Почалася війна, і я бачив, як гинуть молоді хлопці — по 18, 20 років. А я вже мав військовий досвід… Я знайшов «Дніпро-1», звернувся туди, пройшов навчання, отримав зброю і поїхав на Донецький напрям. Спершу — Маріуполь у 2014-му, а коли там стало тихіше, ми з хлопцями попросилися в Піски. Я був у Мар’їнці, Красногорівці, Кураховому — всі ці точки Донецького напрямку», – пригадує Олександр Зірка.

Після початку повномасштабного вторгнення Олександр знову став до лав захисників — спершу як зв’язківець, а згодом перейшов до піхоти 53 бригади. Відновлював зруйновані позиції на передовій. У 2024 році, під час боїв за Авдіївку, його та двох побратимів виявив ворожий дрон.

«Добіг до посадки — а дерев там немає, усе розбите. Дрон висів над нами, і я сказав хлопцям: “Розбігаємося в різні боки, постраждає тільки один”. Побачив дерево, обійняв його, як гадюка… Думав — або ноги відірве, або голову. Але Боженька мене спас. Мені відірвало ногу», — розповідає боєць.

Олександра шпиталізували у військовий госпіталь у Дніпрі. Коли загроза життю минула, транспортували до Івано-Франківська. Тут розпочалося тривале лікування та реабілітація. Понад рік він провів у лікарняній палаті. Одну ногу ампутували, другу медикам вдалося врятувати.

Найважчими, згадує Олександр, були перші два місяці: суцільний біль і повна нерухомість. Але з часом він почав відновлюватися. Саме тоді в його житті з’явився спорт. В обласній лікарні уроки стрільби з лука для військових проводила срібна призерка Олімпіади-2000 Катерина Дубровіна . Спорт так захопив Олександра, що він почав регулярно тренуватися, а згодом — їздити на стадіон самостійно.

Ветеран уже двічі представляв Івано-Франківськ на чемпіонаті України серед людей з інвалідністю. Зараз під керівництвом Катерини Дубровіної готується до третіх змагань.

«Коли бачиш, що це потрібно, — віддаєш більше. Йому сподобалась стрільба, купив собі лук, стріли, щодня приходить на стадіон. І коли є віддача — з’являється більше сил і в тебе. Саша вже передає досвід іншим, їздить у різні міста без моєї допомоги. Я пишаюся ним — пройшло зовсім мало часу, а він уже справляється сам», – розповідає Катерина Дубровіна.

Коли Олександру запропонували повернутись у поліцію, він одразу погодився. Як радник начальника поліції Івано-Франківщини з питань ветеранів, працює з тими, хто, як і він, пройшов війну. Він не носить форму щодня, але щодня виконує не менш важливу місію — підтримує тих, хто вчиться жити після війни.

Олександр допомагає пораненим захисникам повертатися до активного життя. Він мотивує, організовує спортивні заняття з лука в обласній лікарні, де триває реабілітація. Про це розповідає 31-річний Вадим Шаповалов , який отримав поранення торік на Донеччині: боєприпас з дрона поцілив йому в ноги, а евакуація стала можливою лише наступного дня через обстріли.

«Олександр як тренер — цілеспрямований, добрий, правильно пояснює. Від нього можна навчитися стрільби з лука, прицілювання, як влучити в десятку. Можливо, згодом і сам поїду на змагання», – каже Вадим.

За словами правоохоронців, Олександр Зірка — приклад для побратимів. Він перетворив власну травму на мотивацію, а особистий досвід — на джерело підтримки для інших. Щодня він доводить: навіть після найтемнішого етапу життя завжди є шанс усе почати знову.

«Я хочу допомагати поліцейським, які повертаються та ще повернуться з війни. Так, хтось втратив кінцівку, хтось — зір. Але не можна опускати рук. На своєму прикладі показую пораненим захисникам, що життя продовжується », – каже Олександр Зірка.

КУРС писав, що у Коломиї мати ветерана займається плаванням з пораненими військовими.

Ctrl + Enter

Івано-Франківські