Чи захищені прикарпатці? Офіційні дані про укриття і жертви серед цивільних

09 липня 2025 р. 17:17

09 липня 2025 р. 17:17

Україна продовжує зазнавати масованих ракетно-дронових атак, що призводять до значних руйнувань інфраструктури та жертв серед цивільного населення.

У ніч на 23 червня Київ зазнав масованої атаки із застосуванням дронів-камікадзе, балістичних та крилатих ракет. У Дніпрі 24 червня внаслідок атаки загинули 19 осіб та понад 300 поранені, 18 з них — діти.

І після цього – масована атака на Прикарпаття, що сталася 29  червня 2025 року. Пошкоджені приватні господарства Рогатинської та Більшівцівської громад Івано-Франківського району, а в селі Васючин — вікна Церкви Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ та частково дерев'яну дзвіницю. У селі Нараївка травмовано жінку, яку госпіталізували, та пошкоджено житловий будинок.

Також у ніч на 29 червня Дрогобиччина зазнала наймасованішої ракетно-дронової атаки за період повномасштабної війни. Був уражений один із промислових об’єктів у місті. Унаслідок влучань виникло шість осередків загоряння, включаючи резервуар з пальним об’ємом 1000 літрів.

Вибито 50 вікон у семи багатоквартирних будинках. Атака спричинила знеструмлення частини міста, включаючи насосні станції третього підйому.

Під час атаки мешканці громади повідомили про недоступність укриттів у навчальних закладах. У зв'язку з цим міський голова видав вказівку про призначення відповідальних осіб у школах, які зобов'язані забезпечити доступ до найпростіших укриттів під час повітряних тривог.

Укриття в Івано-Франківській області: чи дійсно люди в безпеці?

З огляду на зростання атак ми вирішили з’ясувати стан укриттів в Івано-Франківській області, звернувшись до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.

Нам відповів виконуючий обов’язки начальника Головного управління ДСНС, полковник служби цивільного захисту Віталій Федорчук .

За його словами, фонд захисних споруд регіону налічує 1820 об’єктів, включаючи захисні споруди цивільного захисту, об’єкти подвійного призначення, мобільні укриття та найпростіші укриття.

З них 42 укриття визнані готовими до використання, 447 — обмежено готовими, 302 — неготовими. 1029 найпростіших укриттів рекомендовано для використання.

ДСНС зазначає, що відповідальність за утримання та забезпечення функціональності укриттів покладено на місцеві органи влади відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Але що означають ці класифікації?

Рекомендовані укриття — це місця, які офіційно перевірила Державна служба з надзвичайних ситуацій і визнала їх придатними для захисту людей під час небезпеки, наприклад, обстрілів чи вибухів.

Це можуть бути сховища, протирадіаційні укриття, підземні паркінги чи міцні підвали. Вони мають усе необхідне: міцні стіни, вентиляцію, світло, воду, аптечки, і зазвичай два виходи.

Такі укриття готові приймати людей одразу або з мінімальними доробками, і їх позначають табличками «Укриття».

Готові укриття — це найкращі з них, які відповідають всім стандартам: міцні, з повним набором обладнання (вентиляція, світло, вода, туалети), і можуть захистити від вибухів, уламків чи навіть радіації.

Обмежено готові — це укриття, які майже готові, але чогось бракує, наприклад, вентиляції чи другого виходу, і їх треба дообладнати.

Не готові — це споруди, які взагалі не підходять: вони можуть бути старі, затоплені, без світла чи з пошкодженими стінами, і їх не можна використовувати без серйозного ремонту.

Різниця між цими категоріями в тому, наскільки вони безпечні та обладнані.

Саме наявність укриттів та те, чи не ігнорують їх громадяни, є запорукою безпеки.

Загиблі цивільні в Івано-Франківську та області

За даними МВС, за весь період війни в Україні втричі збільшилася  кількість захисних споруд, і на початок 2025 року вона складала майже 62 тис.

Але попри це статистика загиблих цивільних погіршується: згідно зі звітом Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) від 30 червня 2025 року, в Україні за період із грудня 2024-го по травень 2025-го різко зросла кількість жертв серед цивільних через агресію РФ: 968 загиблих і 4807 поранених, що на 37% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Основними причинами є удари далекобійною вибуховою зброєю, атаки безпілотників малого радіуса дії та використання осколкових боєголовок, які завдають значної шкоди.

Найбільше постраждали підконтрольні Україні території, зокрема через такі інциденти, як удар безпілотника по автобусу в Дніпропетровській області (10 загиблих, 57 поранених).

За даними ООН, від початку вторгнення в лютому 2022 року до лютого 2025 року ООН підтвердила 12 654 загиблих і 29 392 поранених цивільних, зокрема 673 загиблих дітей і 1865 поранених.

Реальна кількість жертв, ймовірно, вища через непідтверджені дані з перших днів війни та обмежений доступ до постраждалих регіонів. Майже половина загиблих у 2024 році — люди похилого віку в прифронтових громадах.

А як справи в Івано-Франківську та області?

У відкритих джерелах відсутня інформація про кількість загиблих цивільних на Прикарпатті.

Ми намагалися з’ясувати її в Головному управлінні Національної поліції в Івано-Франківській області.

У відповіді від 17 червня 2025 року начальник Головного управління Нацполіції в Івано-Франківській області Сергій Безпалько повідомив, що з 2022 року дотепер до ЄРДР не вносилися відомості про поранення чи загибель цивільних внаслідок обстрілів на території області, а досудові розслідування за такими фактами не проводили.

Так, 29 червня 2025 року до Івано-Франківської міської ради скерували відкритий запит щодо жертв серед цивільних.

Другого липня 2025 року заступник міського голови, директор Департаменту по взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, правоохоронними органами та надзвичайними ситуація міської ради Руслан Гайда повідомив, що на території громади не зареєстровано постраждалих чи загиблих.

Окрім того, не були суттєво пошкоджені житлові будинки окрім вікон, віконних рам тощо (6 вулиць); унаслідок влучання ракети частково постраждали окремі навчальні корпуси Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Останні масовані атаки РФ на Україну, зокрема на Івано-Франківську область, вкотре підкреслюють критичну важливість ефективної системи цивільного захисту. Попри значну кількість захисних споруд в регіоні (1820 об’єктів), лише мала частина з них повністю відповідає стандартам безпеки (є готовими), а значна кількість укриттів потребує дообладнання або ремонту.

Зростання жертв серед цивільного населення, як свідчать дані ООН, вказує на необхідність термінового вдосконалення інфраструктури укриттів, посилення відповідальності місцевих органів влади та підвищення обізнаності громадян щодо їх використання.

Хоча в Івано-Франківській області, за офіційними даними, обійшлося без загиблих, пошкодження інфраструктури та поранення демонструють, що загроза залишається реальною.

Забезпечення доступності та належного стану укриттів є ключовим для збереження життів у умовах агресії, що триває.

Спорткомплекс за 145 мільйонів у Калуші: чому скасували?

Рубали роками: хто відповість за знищення лісу на Прикарпатті?

«Земля знань» чи поле для збагачення: як Войнилівський ліцей перетворив навчальні гектари на бізнес-проєкт

Обманювала родини зниклих військових: історія цинічного шахрайства на Івано-Франківщині

Івано-Франківські