Присутні, але не поруч: психологиня розповіла прикарпатцям, як емоційна відсутність батьків впливає на дітей

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Присутні, але не поруч: психологиня розповіла прикарпатцям, як емоційна відсутність батьків впливає на дітей

23 липня 2025 р. 11:27

23 липня 2025 р. 11:27

Дитяча психологиня Ірина Волощук радить книгу, яка, за її словами, залишає глибокий слід — «Розсіяний розум» канадського лікаря й психотерапевта Габора Мате.

Більше про книгу Ірина Волощук розповіла журналістці Фіртки .

Зі слів фахівчині, це видання не лише про розлад дефіциту уваги (РДУ), а про значно ширші теми — дитячі травми, емоційне виснаження, батьківство та шлях до внутрішнього зцілення.

«Це чуттєвий і чесний діалог про наші внутрішні переживання, втому, роздратування, провину — навіть тоді, коли ми щиро любимо своїх дітей.

Автор пропонує подивитися на РДУ не лише як на медичний діагноз, а як на складне соціальне й емоційне явище», — зазначає Ірина Волощук.

У книжці Мате ділиться не лише професійним досвідом, а й особистими історіями. Він говорить про власні труднощі як батько — про неуважність, тривожність, емоційне відсторонення. Така відвертість, каже психологиня, не викликає почуття провини — навпаки, дає змогу глибше зрозуміти себе.

«Маленькі діти не здатні розуміти мотивів дорослих. Вони відчувають емоційну відсутність батьків і страждають від неї», — наводить Ірина Волощук одну з ключових цитат Мате.

Особливо емоційною є розповідь про періоди депресії дружини автора — коли вона не могла бути підтримкою для дітей — і про його власне безсилля у ті моменти.

«Ці історії можуть бути близькими багатьом українським родинам, які переживають хронічне виснаження».

Попри непрості теми, книга не про осуд чи провину. Вона про розуміння — себе, своїх емоцій, реакцій і взаємин.

«Зцілює не обвинувачення, а розуміння», — підкреслює фахівчиня.

Спеціалістка також звертає увагу: автор схиляється до думки, що РДУ — радше соціальне, ніж спадкове явище. А отже, зміни можливі: через переосмислення цінностей, пріоритетів, звуження кола діяльності та вибудову справжніх, глибоких стосунків.