Закон про НАБУ і САП: кінець незалежності антикорупційних органів України?

23 липня 2025 р. 22:04

23 липня 2025 р. 22:04

У вівторок, 22 липня 2025 року, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12414 , який кардинально змінює роботу Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), підпорядковуючи їх Генеральному прокурору.

Президент Володимир Зеленський підписав закон того ж дня, заявивши про необхідність «очищення» НАБУ від російського впливу, тоді як критики вважають це помстою за розслідування корупції у вищих ешелонах влади, зокрема щодо розкрадання коштів на дронах, як зазначив журналіст Юрій Ніконов, головний редактор «Наших грошей».

Головні зміни законопроєкту №12414

Законопроєкт №12414, офіційно названий «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану», спочатку стосувався розслідувань зникнень в прифронтових зонах.

Однак у другому читанні до нього додали правки, які змінюють роботу антикорупційних органів і посилюють контроль Генпрокурора. Основні зміни такі:

• Гнучкість розслідувань у воєнний час : місце розслідування злочинів, як-от умисне вбивство (ст. 115 КК), насильницьке зникнення (ст. 146-1 КК) чи порушення законів війни (ст. 438 КК), можна визначати за місцем проживання потерпілого, якщо це родич зниклої особи.
• Безконкурсне призначення прокурорів : у воєнний час прокурорів Офісу Генпрокурора та обласних прокуратур можна призначати без конкурсу після спецперевірки. Це спростить набор до прокуратури та дасть можливість сумнівним особам, які могли навіть не мати раніше необхідного досвіду роботи, обіймати привабливі посади . Отже, простіше буде отримати посаду прокурора, яка може стати корумпованою годівницею .
• Контроль Генпрокурора : він отримує право вирішувати спори про підслідність, давати вказівки щодо матеріалів розслідувань і перевіряти їх законність.

• Обшуки без рішення суду: у документі зазначено, що обшуки можуть проводитися без ухвали суду в разі існування ризику знищення чи втрати доказів. Тобто тепер можна вторгатися до житла та приміщень коли заманеться .

Зміни щодо НАБУ, САП і БЕБ

Законопроєкт №12414 суттєво впливає на роботу НАБУ, САП та БЕБ (Бюро економічної безпеки), роблячи їх залежними від Генерального прокурора. Ось ключові зміни:

• Посилення контролю Генпрокурора над САП :
• Генпрокурор одноосібно визначає, які прокурори, включно з керівником САП чи його заступниками, працюватимуть в конкретних справах . Це позбавляє керівника САП права самостійно входити до груп прокурорів.
• Прокурорами вищого рівня для САП є лише Генпрокурор, керівник САП чи його заступники. Раніше Генпрокурор до цього списку не відносився.
• Адміністративні рішення щодо САП Генпрокурор може приймати без узгодження з керівником відомства.
• Якщо прокурор припиняє кримінальне провадження щодо високопосадовця (наприклад, міністра, нардепа, судді чи керівника держпідприємства), це не означає завершення справи. Навіть якщо підозрюваного звільнили від відповідальності, розслідування може тривати, зокрема, шукатимуть інших співучасників або нові докази. Однак ключовий момент: потерпілі чи слідчі мають право оскаржити рішення прокурора безпосередньо в Генпрокурора. Той проведе перевірку на предмет тиску чи корупції і може або залишити справу закритою, або наказати поновити розслідування.
• Обмеження незалежності НАБУ :
• Генпрокурор може давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ щодо розслідувань (ст. 36 КПК).
• Генпрокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ та може делегувати цей доступ іншим прокурорам, визначеним ним.
• Скасовано заборону на передачу справ НАБУ іншим органам. Генпрокурор може передавати провадження НАБУ до інших правоохоронних органів , якщо вважає розслідування «неефективним» або за наявності «об’єктивних обставин» (ст. 216 КПК).
• Генпрокурор самостійно підписує підозри топпосадовцям , включаючи працівників НАБУ, та вирішує спори про підслідність (ст. 481, 216 КПК).
• Розширення підслідності НАБУ :
• НАБУ може розслідувати злочини за статтями 369 (надання неправомірної вигоди) та частиною першою статті 369-2 (зловживання впливом) КК, якщо вони вчинені щодо високопосадовців (ч. 4 ст. 18 КК) або спричинили тяжкі наслідки, наприклад, шкоду суверенітету чи правам трьох і більше осіб.
• Генпрокурор може передавати до НАБУ справи, які належать до підслідності інших органів , якщо вони мають тяжкі наслідки.
• Внутрішній контроль в НАБУ :
• Підрозділ внутрішнього контролю НАБУ отримує повноваження розслідувати злочини, вчинені працівниками Бюро (окрім директора та його заступників), за статтями 354, 364-370 КК (зловживання владою, хабарництво тощо).
• Зміни щодо БЕБ :
• Генпрокурор отримує право вирішувати спори про підслідність між БЕБ, НАБУ та іншими органами (ст. 216 КПК), що посилює його контроль над розслідуваннями економічних злочинів.

• Генпрокурор одноосібно визначає, які прокурори, включно з керівником САП чи його заступниками, працюватимуть в конкретних справах . Це позбавляє керівника САП права самостійно входити до груп прокурорів.
• Прокурорами вищого рівня для САП є лише Генпрокурор, керівник САП чи його заступники. Раніше Генпрокурор до цього списку не відносився.
• Адміністративні рішення щодо САП Генпрокурор може приймати без узгодження з керівником відомства.
• Якщо прокурор припиняє кримінальне провадження щодо високопосадовця (наприклад, міністра, нардепа, судді чи керівника держпідприємства), це не означає завершення справи. Навіть якщо підозрюваного звільнили від відповідальності, розслідування може тривати, зокрема, шукатимуть інших співучасників або нові докази. Однак ключовий момент: потерпілі чи слідчі мають право оскаржити рішення прокурора безпосередньо в Генпрокурора. Той проведе перевірку на предмет тиску чи корупції і може або залишити справу закритою, або наказати поновити розслідування.

• Генпрокурор може давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ щодо розслідувань (ст. 36 КПК).
• Генпрокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ та може делегувати цей доступ іншим прокурорам, визначеним ним.
• Скасовано заборону на передачу справ НАБУ іншим органам. Генпрокурор може передавати провадження НАБУ до інших правоохоронних органів , якщо вважає розслідування «неефективним» або за наявності «об’єктивних обставин» (ст. 216 КПК).
• Генпрокурор самостійно підписує підозри топпосадовцям , включаючи працівників НАБУ, та вирішує спори про підслідність (ст. 481, 216 КПК).

• НАБУ може розслідувати злочини за статтями 369 (надання неправомірної вигоди) та частиною першою статті 369-2 (зловживання впливом) КК, якщо вони вчинені щодо високопосадовців (ч. 4 ст. 18 КК) або спричинили тяжкі наслідки, наприклад, шкоду суверенітету чи правам трьох і більше осіб.
• Генпрокурор може передавати до НАБУ справи, які належать до підслідності інших органів , якщо вони мають тяжкі наслідки.

• Підрозділ внутрішнього контролю НАБУ отримує повноваження розслідувати злочини, вчинені працівниками Бюро (окрім директора та його заступників), за статтями 354, 364-370 КК (зловживання владою, хабарництво тощо).

• Генпрокурор отримує право вирішувати спори про підслідність між БЕБ, НАБУ та іншими органами (ст. 216 КПК), що посилює його контроль над розслідуваннями економічних злочинів.

Незважаючи на те, що НАБУ, САП, а також БЕБ продовжують функціонувати, законопроєкт №12414 робить їх значно залежними від Генерального прокурора.

Новий Генпрокурор Руслан Кравченко, призначений нещодавно, став ключовою фігурою в реалізації цих змін. Як прямий призначенець Президента, Кравченко, ймовірно, виконує вказівки ОП, що викликає підозри в політичній мотивації закону .

Руслан Кравченко

Сам Кравченко назвав свою роботу «особливою стратегією», коментуючи обшуки в НАБУ: «Це моя стратегія. Ми так працюємо – не розтягуємо в часі. Дев’ять підозр першого дня, потім ще сім, у Чернівецькій області – вісім. І завтра ще в одній області – вісім обшуків, вісім підозр. Це ефективніше, ніж стара радянська система».

Ця стратегія, за його словами, передбачає швидкі та масові слідчі дії, як-от 70 обшуків 21 липня 2025 року, які він пояснює необхідністю «очищення» НАБУ від корупції та російського впливу.

Критика і наслідки: в Україні «своїм» буде дозволено красти на законодавчому рівні

Вони вважають, що підпорядкування НАБУ і САП Генпрокурору знищує антикорупційну систему, створену після Євромайдану, і захищає «угодних» політиків від розслідувань.

Антикорупційні органи втрачають автономію, адже не можуть приймати ключові рішення – від призначення прокурорів до підписання підозр – без погодження з Генпрокурором.

Це, за словами антикорупційного журналіста Ніконова, є помстою за розслідування НАБУ щодо розкрадання коштів на дронах, які могли стосуватися осіб, пов’язаних із вищими посадовцями Офісу Президента.

Більше того, закон №12414 вписується в низку інших законодавчих ініціатив, які посилюють владу Києва, а також захищають корупціонерів та рейдерів, які можуть бути пов’язані з високопосадовцями, від відповідальності:

• Закон про нагляд за місцевим самоврядуванням , що збільшує контроль центральної влади над регіонами, про який писала «Фіртка». Законопроєкт ухвалили весною 2025 року з великими скандалами та певними пом’якшеннями, але це лише перший крок. У Києві відкрито заявляють про необхідність посилення контролю над місцевими радами. Пропонується створити інститут «смотрящих» – посаду, яка передбачає, що рішення місцевої влади мають затверджуватися цими наглядачами з Києва. (Це також «Фіртка аналізувала .) Вони зможуть блокувати їх без судового розгляду. Тому без сумніву треба чекати нових ініціатив, які можуть зруйнувати децентралізацію в Україні.

• Закон про скасування кримінальної відповідальності за розкрадання коштів і зловживання владою в закупівлях для військово-промислового комплексу (ВПК) (проєкт №13423 ), що захищає корупціонерів у цій сфері. Так, ви правильно все прочитали, а ми правильно написали: законопроєкт передбачає , як пише «Політарена», фактичну «індульгенцію» всім, хто розкрадав кошти в оборонному секторі. Це не інтерпретація, так буквально і написано: якщо злочин виявлено, нікого не можна притягати до відповідальності під час воєнного стану та після нього ще протягом трьох років. Законопроєкт проштовхує голова фракції «Слуга народу» Арахамія , під ним підписалося більше 100 депутатів, тому сумнівів, що його ухвалять, майже немає.
• Закон про «добросовісного набувача» , який звільняє від відповідальності рейдерів за захоплення майна, землі чи нерухомості, якщо факт рейдерства відбувся 10 років назад і більше. Його вже підписав Президент, він діє.

Законопроєкт №12414: хроніка наступу на НАБУ і САП

70 слідчих дій відносно співробітників НАБУ і САП за один день: ДТП, торгівля коноплею та зв’язки з російськими спецслужбами

В Україні навколо «закону про НАБУ і САП» розгорівся справжній скандал.

Напередодні, 21 липня 2025 року СБУ та Офіс Генпрокурора розпочали масштабну операцію проти НАБУ, провівши близько 70 обшуків у працівників Бюро без судових ухвал .

Ось хроніка слідчих дій, які були проведені 21 липня:

• Звинувачення в ДТП : Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозри трьом співробітникам НАБУ через аварії 2021 та 2023 років.
• Звинувачення в держзраді : СБУ затримала співробітника елітного підрозділу НАБУ «Д-2» Віктора Гусарова, якого підозрюють у шпигунстві на користь ФСБ. За даними слідства, він передавав росіянам дані з закритих баз, отримуючи оплату на картку. Координував його діяльність, за версією СБУ, ексохоронець Януковича Дмитро Іванцов. СБУ задокументувала 60 епізодів зливу інформації.
• Затримання керівника НАБУ : СБУ та ОГП затримали Руслана Магамедрасулова, керівника міжрегіональних управлінь НАБУ, за підозрою у веденні бізнесу з РФ і можливих зв’язках із ФСБ. Його звинуватили в допомозі батькові в торгівлі технічною коноплею до Дагестану, приховуванні громадянства РФ батька та зв’язках із нардепом від ОПЗЖ Федором Христенком, якого СБУ назвала агентом ФСБ.

• Підозри проти нардепа ОПЗЖ : СБУ викрила Федора Христенка, нардепа від забороненої ОПЗЖ, у держзраді, звинувативши його в співпраці з ФСБ і сприянні втечі олігарха Геннадія Боголюбова.

Федір Христененко

«Українська правда» повідомила , що обшуки могли бути помстою за розслідування Бюро щодо ексміністра Олексія Чернишова та олігарха Ігоря Коломойського .

«Закон про НАБУ і САП» ухвалили з порушенням регламенту, отримавши вказівку «зверху»?

22 липня 2025 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №12414, який спочатку стосувався розслідувань зникнень безвісти за воєнного стану. Стандартна процедура ухвалення закону – від внесення до Верховної Ради, обговорення, внесення правок, висновків профільних комітетів, доопрацювання, першого та другого читань, а також голосування – зазвичай триває місяці, а іноді й роки.

Проте обмеження діяльності НАБУ вимагалося негайно. Для цього використали лазівку: взяли законопроєкт, який уже пройшов усі етапи, пов’язаний із розслідуванням зникнень військових та цивільних (обсягом лише одна сторінка), додали до нього пункти щодо НАБУ і САП, і це дозволило оперативно винести документ на голосування .

Але в нас, як сказав Президент, «Конституція на паузі», тому регламент можна порушувати.

Швидко скликали профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності ВРУ, який зібрався на п’ять хвилин, не маючи порівняльної таблиці правок, і проголосував «наосліп». Сказали «зверху» – голосуйте, вони й проголосували.

Нардепка Юлія Яцик , яка є головою одного з підкомітетів, повідомила:

«Правоохоронний комітет зранку скликали буквально на п’ять хвилин, проголосували за номер правки і закрили (засідання комітету – ред.). А зміст (проголосованої правки – ред.) фактично не обговорювався. Як вони збиралися і яким чином повідомляли про засідання комітету, є питання».

Юлія Яцик

Депутатка додала:

«Загальної таблиці правок не було. Багато з депутатів правоохоронного комітету не розуміли (за що голосують – ред.), адже не бачили зміст правки в цілому. Тому голосували просто «зі слів» – за те, що обговорювалось. А виявилось, що там інші правки».

Яцик також зазначила, що голоси за закон у Раді були, особливо від депутатів, які мають справи в НАБУ : «Я поспілкувалась з деякими представниками фракцій. Середня температура по палаті – голоси в Раді є».

Як повідомили на сайті Верховної Ради, за законопроєкт проголосували нардепи від Івано-Франківщини : депутати-мажоритарники Ігор Фріс, Едуард Прощук, Олександр Матусевич, Василь Вірастюк і Володимир Тимофійчук, а також народні депутати від партії «Слуга народу» Олег Марусяк, Роман Мулик, Олена Вінтоняк і Василь Мокан підтримали пропозицію, проголосувавши «за». Натомість позафракційна депутатка від ВО «Свобода» Оксана Савчук не була присутня на засіданні Верховної Ради.

Ввечері 22 липня сайт Верховної Ради спочатку опублікував, що закон підписав Президент, потім сторінка стала недоступною, згодом з’явилася без повідомлення про підписання, знову зникла і врешті була опублікована з підписом Зеленського.

Сам Президент виступив, заявивши , що детективи НАБУ мають зв’язки з РФ, що виправдовує посилення контролю.

Протести в Україні проти «закону про НАБУ і САП» і реакція Заходу

А паралельно в Києві, Івано-Франківську, Дніпрі, Львові, Одесі та іншим містах розпочалися акції протесту з вимогою до Президента ветувати закон.

фото: Суспільне Івано-Франківськ

Як повідомила Фіртка, в Івано-Франківську близько 100 людей зібралися біля пам’ятника Адаму Міцкевичу, скандуючи «Ні корупції в Україні», «Вето на закон» і «Геть руки від НАБУ». У Києві протест відбувся біля театру Івана Франка, поруч із Офісом Президента, де учасники вигукували «Поверніть Європу!».

У Дніпрі сотня людей пройшла маршем до Європейської площі, у Львові біля пам’ятника Шевченку зібралися понад тисяча осіб, в Одесі біля Міського саду протестували понад 50 людей. Активісти наголошували, що закон загрожує незалежності НАБУ та САП, ключових для боротьби з топкорупцією.

The Wall Street Journal повідомило про тисячний протест у Києві, де люди скандували «Ганьба» і «Вето закону», називаючи закон кроком до авторитаризму.

Дарія Каленюк із Центру протидії корупції заявила: «Те, що відбувається, – це руйнування антикорупційної інфраструктури в Україні». Посли G7 висловили «серйозне занепокоєння», а єврокомісарка Марта Кос назвала закон «кроком назад» для євроінтеграції.

Позиція влади: усе законно, усе добре, розходьтесь!

У свою чергу Генеральний прокурор Руслан Кравченко пояснив , що Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) після ухвалення законопроєкту 12414 працюватиме разом з іншими прокурорами як «одна сім’я». Він запевнив, що не забиратиме справу ексміністра Олексія Чернишова, яку веде САП, і розслідування продовжиться без змін.

Кравченко також зазначив, що його право підписувати підозри топпосадовцям є частиною правової системи, адже його кандидатуру затвердила Верховна Рада, обрана народом.

Голова СБУ Василь Малюк заявив , що ліквідації НАБУ не сталося: «Ми живемо в правовій державі? В правовій! Основний закон – Конституція! Ніхто нікого не ліквідував».

23 липня Зеленський провів зустріч із керівниками СБУ, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, МВС і Генпрокурором, повідомивши в Telegram: «У нас усіх спільний ворог – російські окупанти, і захист Української держави передбачає достатню силу правоохоронної та антикорупційної систем, а отже – реальне відчуття справедливості».

Він додав:

«Я вдячний усім учасникам нашої сьогоднішньої зустрічі… Дякую за готовність працювати в команді – у команді України. І заради інтересів України. Ми домовились, що всі працюватимуть виключно конструктивно».

Зеленський пообіцяв наступну зустріч через тиждень і спільний план дій через два тижні, щоб «зняти наявні питання» і зміцнити інституції.

«Ухвалені напередодні законодавчі зміни суттєво обмежують незалежність НАБУ і САП. Про це наголосили керівники обох інституцій під час зустрічі, ініційованої Офісом Президента.

Відтепер НАБУ і САП позбавлені гарантій, які раніше дозволяли їм ефективно реалізовувати свої завдання та функції в протидії топкорупції.

Для відновлення повноцінної та незалежної роботи необхідні чіткі й однозначні кроки на рівні закону, які повернуть скасовані парламентом гарантії».

Законопроєкт №12414, ухвалений 22 липня 2025 року, підпорядкував НАБУ і САП Генпрокурору, обмеживши їхню незалежність. Представлений як засіб «очищення» від російського впливу, він викликав протести в Україні, зокрема в Івано-Франківську та Києві, але вони затихли без реакції влади.

Критики, включно з міжнародною антикорупційною організацією Transparency International, вважають закон частиною політики посилення влади та захисту корупціонерів. Він доповнює інші ініціативи, як-от захист «добросовісних набувачів» (легалізація рейдерства) і скасування відповідальності за розкрадання у ВПК, що послаблює децентралізацію та антикорупційну систему.

Західні партнери, зокрема G7 і єврокомісарка Марта Кос, висловили занепокоєння, але їхні заяви, ймовірно, не вплинуть на ситуацію.

Закон закріпився, а зустріч Зеленського з правоохоронними органами 23 липня не дала гарантій відновлення автономії НАБУ та САП. Це загрожує боротьбі з топкорупцією та євроінтеграції України, посилюючи централізацію влади.

ГУР: росія намагається використати протести в Україні для дестабілізації та підриву опору

Російські спецслужби та пропагандистські ресурси активно відстежують суспільні настрої в Україні, зокрема у зв’язку з ухваленням Закону №12414, аби використати їх для внутрішньої дестабілізації.

Про це йдеться в заяві Головного управління розвідки Міністерства оборони України, оприлюдненій 23 липня.

За даними воєнної розвідки, держава-агресор прагне дискредитувати Україну на міжнародній арені, щоб послабити або зруйнувати підтримку Заходу у війні проти російської збройної агресії. Водночас всередині країни кремль планує скористатися протестними настроями, щоб загострити ситуацію, розхитати єдність суспільства та підірвати здатність держави чинити спротив.

«Для підняття градусу протестів, поглиблення поляризації та хаотизації українського суспільства, і, як наслідок, втрати стійкості держави під час екзистенційної війни, не виключені провокативні дії, інспіровані з москви», — зазначають у ГУР.

У розвідці наголошують, що росія активно використовує інформаційні ресурси впливу та готує провокації, які можуть загострити ситуацію всередині країни.

ГУР закликає громадян зберігати виваженість, критично ставитися до інформації та пам’ятати, що Україна перебуває в умовах геноцидної війни.

«Наше завдання — не дати жодного шансу для росії реалізувати її брудні наміри», — йдеться в заяві.

Рада підтримала законопроєкт, який ліквідовує незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП

«Руки геть від НАБУ»: в Івано-Франківську та інших містах України протестують проти скандального законопроєкту

Президент підписав законопроєкт, який фактично ліквідовує незалежність НАБУ та САП

Івано-Франківські