Сьогодні Бурштинська громада з болем у серці, на колінах, під звуки муніципального оркестру зустріла полеглого захисника — Чудного Юрія Юрійовича - Івано-Франківські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Сьогодні Бурштинська громада з болем у серці, на колінах, під звуки муніципального оркестру зустріла полеглого захисника — Чудного Юрія Юрійовича

29 липня 2025 р. 15:05

29 липня 2025 р. 15:05

Хоч наш Герой – з числа внутрішньо-переміщених осіб, його бурштинці зустрічали зі сльозами, з квітами, з молитвою — як рідного сина, як брата, як воїна, що віддав життя за кожного з нас.

Пише Голос-Інфо з посиланням на Бурштинську міську раду .

Палац культури “Прометей” став останнім земним місцем зустрічі Юрія з рідними, побратимами, друзями, усією Бурштинською громадою. Тут панувала тиша й глибока скорбота. А ще спогади й думки вдячності, що прорізали біль…

ЧУДНИЙ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ

Народився 18 травня 1995 року в місті Сіверськ на Донеччині, у щирій, люблячій родині Юрія та Ольги Чудних. Ще з дитинства Юрій вирізнявся добротою, відповідальністю та глибоким серцем. Разом із братом Віктором вони зростали у дусі взаємопідтримки, любові до рідної землі та пошани до батьківської праці.

Юрій закінчив 11 класів у місцевій школі, де його поважали за працьовитість і щирість. Професійну освіту здобув в енергетичному коледжі, обравши фах енергетика. У дорослому житті Юрій деякий час мешкав у Кривому Розі, згодом працював на заводі у Вінниці, зарекомендував себе як надійна, щира, добра людина.

Поруч із ним була його кохана дівчина — Анжеліка. Їхнє кохання було світлим і глибоким, сповненим мрій про майбутнє, про родину, про спокійне життя на вільній землі.

Та головний вибір у своєму житті Юрій зробив тоді, коли ворог торкнувся його рідного краю. 20 лютого 2025 року він прийняв відповідальне й сміливе рішення — стати до лав Збройних Сил України. Підписав контракт, пройшов навчання в Польщі у складі штурмового підрозділу, щоби повернутися додому — вже як воїн, захисник, оборонець.

Його бойовий шлях пролягав через східні рубежі нашої держави, зокрема — Покровський напрямок. Саме там він неодноразово проявляв відвагу, витримку й справжнє братерство. Його побратими пам’ятають Юрія як сильного духом, виваженого, відкритого серцем, завжди готового підтримати і не відступити.

14 червня 2025 року, поблизу села Муравки на Донеччині, Юрій отримав важке поранення. За його життя боролися лікарі, рідні, друзі — всі, хто вірив, що добро має перемагати. Але навіть найсильніше серце не витримало останнього бою. 23 липня воно зупинилося…

Та зупинилося лише тіло. Бо серце Юрія — його любов до України, його мужність, його самопожертва — живе в кожному з нас. Він помер не лише за свою домівку, не лише за Донеччину, а за кожного українця, за нашу свободу, за незалежність.

У спільній молитві священнослужителі громади на чолі з деканом Бурштинського деканату отцем Дмитром Шмігелем звернулися до Бога з проханням прийняти душу молодого воїна у Царстві Небесному, дарувати йому вічний спочинок і мир, за який він поклав життя.

Після прощання траурна процесія вирушила до храму священномученика Йосафата, де продовжився чин похорону.

Героя нашого часу, провели в останню путь і поховали на Алеї Героїв міського кладовища — поруч з тими, хто, як і він, став щитом на захисті України.

Пам’ять про Юрія Чудного житиме вічно. Вона в шелесті дерев рідного краю, у кожному спокійному ранку без вибухів, у сльозах і вдячності тих, хто житиме далі завдяки таким, як він.

Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб , Телеграм , Фейсбук та Інстаграм .

Сьогодні Бурштинська громада з болем у серці, на колінах, під звуки муніципального оркестру зустріла полеглого захисника — Чудного Юрія Юрійовича