Ратуші Івано-Франківщини: їх історія, сучасність та світлини (ФОТО)

22 серпня 2025 р. 16:07

22 серпня 2025 р. 16:07

Для заходу України традиційним туристичним магнітом завжди залишаються ратуші. Окрім того, що вони є символами європейськості, вони презентують в собі нагадування про плин часу через годинник на вежі будівлі. Свого часу на Франківщині було понад десять таких об’єктів. Правда про деякі з них збереглись лише старі австрійські листівки. Так це є у випадку з ратушою в Галичі. Про ратушу в селі Стратин поблизу Рогатина навіть і фотокарток не зберіглось – вона була знищена 111 років тому, як один із наслідків Першої світової війни. Схожа доля чекала в 1944-му і ратушу в Делятині. На відміну від своєї сестри у Стратині, листівки з нею є доступними в мережі.

Наразі ратуші в нашій області в більшості не є туристичними об’єктами (за винятком Івано-Франківської), тож їх потенціал і досі не є розкритим. Можливо проблемою тому є те, що люди мало знають про їх історію будівництва, не чули легенд або оповідей з життя споруд, або ж контент про ці локації не є популярним у соцмережах? Спробуймо розібратись разом з « Галкою ».

Цільове призначення

Ратуша як термін має польсько-німецьке походження. Дослівний переклад з німецької — радний будинок. Перша в світі ратуша з’явилась в 1160 році в місті Любек в сучасній Німеччині — в тім році герцог Саксонії Генріх Лев надав йому права та привілеї «вільного міста». В 1188 р. виникає аналогічний до любецького права магдебурзьке. Якщо до України в добу середніх віків любецьке не дійшло, то про магдебурзьке чув ледь не кожен житель в нашій державі.

До XV ст. ратушами звались адмінбудівлі, де засідало керівництво міста. З поширенням Магдебурзького права ратуші по всій старій Європі поступово трансформувались в магістрати.

Щодо України, то ратушними містами називались ті міста, де була така будівля, але не було магдебурзького привілею. Опісля того як місто могло отримати магдебурзьке право (управлінська автономія, право на проведення ярмарків по кілька раз в рік, захист від зазіхань польських магнатів та ін.), ратуша автоматично перейменовувалась на магістрат. З часом між поняттям ратуша та магістрат було стерто якусь правову різницю і згодом ці слова стали синонімами.

В Україні

В Україні перші ратуші виникли ще в XIV ст. в таких містах як Львів, Кам’янець-Подільський та Дрогобич. Згодом, вони стали поширюватись в центральних і східних містах та містечках України, де термін ратуша фактично не вживався. Правда якщо в Києві де-юре був магістрат, то в народі ця будівля так чи інакше називалась ратушою. Звісно, що зараз від неї нічого не залишилось, окрім історії, нереалізованих планів влади на її відбудову в 1976-му – 2012-му роках та прізвища Ратушний/Ратушна. Можливо, відомі на всю Україну герої Роман та Василь Ратушні з Києва могли бути нащадками співробітників Київської ратуші або когось із будівничих цієї споруди.

Якщо в Україні найстарішою збереженою слід вважати ратушу в Кам’янці-Подільському (XIV – XVI ст.), то в Галичині найстарішою є Самбірська (1668). Найкрасивішою ратушою на Тернопільщині є Бучацька, яка була збудована архітектором Бернардом Меретином в 1751 р. По всіх боках головної споруди міста були поставлені скульптури Йоганна Пінзеля, якого в світі знають як українського Мікеланджело.

Найбільша кількість існуючих або незбережених ратуш зосереджено на Львівщині – майже 25, на Буковині – близько 5, а на Закарпатті – лише 2 (в Мукачеві та в Сваляві). На Тернопільщині їх одразу 11 (в тому числі одразу дві в Чорткові), а на Франківщині – 14, з яких декілька не дійшли до наших днів (Стратин, Делятин), а в 2013 р. згоріла Калуська ратуша (колишній магістрат). У період з 2019 по 2021 рр. в Калуші місцева влада провела ряд заходів на відновлення будівлі, яке було зупинене в лютому 2022 року через повномасштабне вторгнення росії в Україну.

Цікаво, що подібно до Чорткова, в Калуші також є дві ратуші. Якщо у випадку першої це був магістрат, то у випадку другої – адміністративна будівля одного з місцевих промислових підприємств. Споруджена в 1867 р., в 1903 р. вежа промислової ратуші в Калуші отримала традиційний ратушний циферблат.

Як і колишній магістрат, з квітня 2021 р. Калуська промислова ратуша перебуває в стадії відновлення, яке триває і досі.

Івано-Франківщина

Знаючи яка є непроста і водночас цікава історія в нашім регіоні, то важко конкретно сказати, де і коли була збудована перша ратуша. В цім випадку це може бути як Галич, який першим на Прикарпатті отримав Магдебурзьке право (1367), так і Коломия, яка отримала його в 1405 р., Рогатин (1415), так і Снятин, який мав його з 1448 року, Калуш (1549), Делятин (1579), Надвірна (1591) чи Болехів, який мав магістрат у відповідності до отриманого Магдебурзького права (1603). Таким же правом користувалась Отинія (1610), Рожнятів (1662), Городенка (1668) та інші міста і містечка. Загалом, ратуші могли існувати в 29 (!) населених пунктах нашої області, які у період з 1367 по 1766 роки отримали магдебурзьке право.

Станом на зараз в нашій області є 10 ратуш у таких містах та селищах як Більшівці, Болехів, Івано-Франківськ, Калуш (одразу дві), Коломия, Кути, Надвірна, Перегінське і Снятин.

На Франківщині головною візиткою є Івано-Франківська (Станиславівська) ратуша, яка в своїй історії має одразу чотири різні будівлі. Перша була ще від перших часів існування міста – з 1672 по 1677 роки. Оскільки конструкція споруди була ненадійна, опісля зняття турецької облоги в 1677 році дерев’яно-кам’яну споруду було демонтовано.

В 1695 році в Станиславові на замовлення Юзефа Потоцького будується нова ратуша за зразком аналогічної будівлі в Гусятині. У порівнянні з аналогом на Тернопільщині, який було зруйновано радянською владою в 1950-х роках, Станиславівська ратуша-2 була значно більша і вища за параметрами. Це дозволило їй стати найвищою спорудою в місті. Друга ратуша (1695 – 1868) встигла побачити страту соратника Олекси Довбуша і відомого опришківського ватажка Василя Баюрака 25 квітня 1754 р., три поділи Польщі (1772, 1793 та 1795), оминути жахи наполеонівських воєн, отримати одне і єдине фото (1860), але не втримати силу вогню у Мармулядовій пожежі 28 вересня 1868 р.

Третя ратуша (1871 – 1915) хоч і отримала набагато більше фото, зображень на листівках і спогадів містян та гостей, але і її не пошкодував час. За час боїв у лютому 1915 р. між австро-угорцями та росіянами артилерія так сильно розбила будівлю, що до 1929 р. не було жодних можливостей відбудувати споруду. До цього додались як польсько-українська війна 1918 – 1919 рр., так і важка економічна криза у Польщі 1920-х рр. Правда знову ж таки – третя ратуша запам’ятала Івана Франка, який провів тут одну ніч як арештант у її підвалах.

Четверта і нині існуюча будувалась з 1929 по 1935-ті роки. В ній же не було магістрату, як це було до Першої світової війни, але вона була однією з трьох ратуш в Україні, які були збудовані в стилі конструктивізму. Нагадуючи по формі польський орден Virtuti Militari, вона і досі залишається чи не найвищою спорудою в місті. Через те, що цього року існувала загроза появи будівель в центрі міста вищих за ратушу, вона могла б втратити свій шарм і незмінний століттями статус.

Так, на відміну від ратуш Болехова (1863), Більшівців (сер. XIX ст.), Коломиї (1877), Снятина (1861 – 1909) та Кутів (1900-ті) вона не виконує адміністративних функцій. Правда знову ж таки, Івано-Франківська ратуша завдяки оглядовому майданчику, площі довкола та краєзнавчому музею є найбільш відвідуваною локацією міста.

У порівнянні з Франківською, де найдавнішими спорудами є давні підземелля, більшість прикарпатських ратуш з’явились між другою половиною XIX ст. – на початку XX ст. Більшість ратуш побудовано в стилі класицизму, а як виняток – Калуська і Коломийська були неоренесансні. Ратуша в Снятині поєднала в собі класицизм та еклектизм.

Вежа в магістратах з’являлась переважно як окраса будівлі, де проводила засідання мерія, то до прикладу в Снятині вежа в магістраті 1861 року виникла як необхідність. Вся справа в тім, що 17 квітня 1906 р. місцевий житель Василь Захаркевич з необережності викинув попіл на гній, який швидко поширився. Через відсутність можливості вчасно побачити згарище здалеку, в пожежі згоріло 200 будинків міста. Виходячи з наслідків пожежі місцева влада прийняла рішення про негайну добудову вежі як спостережного пожежного пункту.

27 серпня 1909 р. ратуша в Снятині була офіційно відкрита. Будучи другою за висотою в Україні (опісля Львівської – 65 м), з 50 м без шпиля (з ним – 54 м), з неї відкривається чудовий вид як на все місто, так і на Буковину, гори Карпати, де серед їх вершин можна побачити Говерлу. Правда якщо до Снятина з Івано-Франківська є 100 км через автошлях Н10, то найвіддаленішою від обласного центру є ратуша в Кутах Косівського району (106 км). До інших ратуш в області відстані будуть такими: 54 км доведеться доїхати до Перегінського, де в стінах колишньої ратуші діє школа, 60 км – до Коломиї, 35 км – в Більшівці.

Потенційний маршрут

Якщо ж турист стартує на авто зі Стрия або будь-якого міста/села південно-західної Львівщини в напрямку Чернівців, то в нього буде час відвідати одразу чотири міста з ратушою – Болехів, Івано-Франківськ, Коломия та Снятин. По завершенню реконструкцій обох ратуш в Калуші, вони також стануть в нагоді для запланованих міток на карті. Рухаючись зі Львова у Чернівці турист може завітати в Більшівці, Івано-Франківськ, Коломию та Снятин. Якщо ж турист вирушає із Закарпаття в Чернівці, то найвірогідніше він відвідає лише дві ратуші — в Кутах і в Снятині або лише в Кутах.

Потенціал

Хоч і Франківщина не є рекордсменом по кількості, все ж вона має не менший за сусідів потенціал по туризму. Так, великої кількості замків чи палаців з усіма потрібними атракціями наш регіон немає. З іншого боку – розробка саме ратушних маршрутів і є тією можливістю, яка може покращити ситуацію в туристичному секторі області. Звичайно, що ці маршрути будуть розроблятись в рамках відвідини того чи іншого міста у комбінації з візитами до інших туристичних магнітів.

У випадку з Івано-Франківськом проблема немає – тут уже давно створені всі умови для туриста. У випадку Більшівців, Коломиї, Кут та Снятина в ратушах не передбачений вільний доступ до оглядових майданчиків. З іншого боку, в Снятинській ратуші діють музеї, які на відміну від своїх колег у Івано-Франківську, ще не є достатньо розкрученими.

Потенціал кожної ратуші на Франківщині є по-своєму особливим і вимагає індивідуального підходу. Треба не лише мати гідів та достатню кількість інформаційних таблиць на ратушах, а й головне – фізичний доступ до цих ратуш. Так, не всюди буде змога облаштувати музей чи арт-простір. З іншого боку, місцева і регіональна влада може звернутись до аналогічного досвіду у розвитку ратуш і туризму в цілому до сусідніх регіонів – Львівщини та Тернопільщини.

Автор тексту – івано-франківський історик Андрій Бойда

• Августдорф у Снятині – що відомо про забуту німецьку колонію на Івано-Франківщині (ФОТО)

Івано-Франківські