Як велика війна вплинула на сміттєву галузь Франківщини?: від кримінальних справ до успіхів туристичних громад

23 серпня 2025 р. 09:42

23 серпня 2025 р. 09:42

Станом на липень 2025 року в Івано-Франківській області функціонують 15 полігонів твердих побутових відходів. Однак російська збройна агресія проти України кардинально змінила підходи до управління відходами в регіоні, фактично заморозивши всі ініціативи з модернізації цієї сфери.

Війна — немає фінансування

Управління відходами регулюють закони України, які визначають, хто і як має піклуватися про збір, утилізацію та захоронення побутових і промислових відходів.

Відповідно до законодавства, повноваження у сфері управління відходами розподілені між різними рівнями влади: сільські, селищні, міські ради відповідають за розміщення об’єктів оброблення відходів, а також за організацію збору, перевезення і знешкодження побутових відходів у межах територіальних громад.

Обласна державна адміністрація розробляє плани з управління сміттям і контролює, щоб полігони були у належному стані. Як зазначають у відповіді на запит “Галки”, це питання регулярно обговорюють на нарадах і спеціальних комісіях, а власники полігонів зобов’язані стежити за їх чистотою та порядком.

Проте реальність воєнного часу вносить свої зміни. У 2025 році з обласного бюджету не було виділено жодної гривні на заходи з будівництва нових полігонів чи об’єктів управління відходами.

Схожа ситуація була й у 2024 році — Бурштинська міська громада розробила проєкт реконструкції полігону в селі Різдвяни, а Надвірнянська громада підготувала відразу два проєкти: будівництво нового полігону зі сміттєсортувальною лінією в урочищі “Чобіток” та рекультивацію полігону в селі Пнів. Усі ці ініціативи залишились на папері через відсутність фінансування.

Кошти на утримання існуючих 15 полігонів також не виділяються з обласного бюджету, відповіли “Галці” в ОДА.

Один з найбільших сміттєвих полігонів області

Сміттєзвалище комунального підприємства “Полігон” Івано-Франківської міської ради знаходиться у селі Рибне та є одним із найбільших об’єктів з управління відходами в області. Щомісяця сюди привозять близько 9 000 тонн твердих побутових відходів, і ця цифра зростає.

У 2023 році на полігоні захоронили 102 227 тонн сміття, а вже у 2024 році — 112 975 тонн. Це на понад 10 тисяч тонн більше, або майже на 10%. Причиною зростання стало збільшення населення громади та області, зокрема новомістян, які через війну були змушені виїхати до Франківська.

Полігон приймає відходи не лише з Івано-Франківська, але й з інших громад області, включаючи туристичну Яремчанську громаду, що додатково збільшує навантаження на об’єкт.

Керівництво підприємства наголошує на необхідності модернізації. Зараз розробляють проєкт “Рекультивація існуючого полігону ТПВ для м. Івано-Франківська у 27-му кварталі лісгоспу (реконструкція)”, який має визначити строк подальшої експлуатації полігону та обсяг відходів, що можна буде захоронювати.

“Ми розглядаємо можливість розширення полігону як один із важливих напрямів удосконалення системи управління відходами”, — каже директор підприємства Євген Данилюк.

За його словами, це дозволить ефективніше управляти побутовими відходами відповідно до сучасних екологічних стандартів та європейських підходів.

“У перспективі підприємство прагне поступово впроваджувати нові технології, спрямовані на зменшення обсягів відходів, що підлягають захороненню, та підвищення рівня їх повторного використання”, — додає Данилюк.

Від 2018 року на полігоні працює сміттєсортувальна лінія для комбінованого (ручного та механізованого) сортування змішаних відходів. Її потужність становить 4–5 тонн за годину. Лише у 2024 році тут відсортували понад 58 тисяч тонн сміття, придатного для повторного використання.

Зараз, за словами керівництва, підприємство зосереджене на формуванні стратегічного бачення та пошуку нових напрямів розвитку системи управління відходами.

Екологічний контроль на паузі

“Повномасштабка” кардинально змінила не лише фінансування природоохоронної сфери, а й можливості державного контролю за дотриманням екологічного законодавства. Постановою Кабміну від 13 березня 2022 року припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду на період воєнного стану. Державна екологічна інспекція Карпатського округу отримала право проводити лише виняткові позапланові перевірки — виключно за рішенням Міндовкілля та за наявності загрози життю, здоров’ю людини або навколишньому середовищу.

За останні два роки воєнного стану інспекція провела лише декілька позапланових перевірок об’єктів, пов’язаних з управлінням відходами. Одна з них стала безуспішною, адже фахівцям так і не вдалося потрапити на територію підприємства. У селі Скобичівка Старобогородчанської громади восени 2024 року екоінспектори хотіли перевірити ТОВ “ГРІН ЕКО ШЛЯХ”, яке займається обробкою та видаленням безпечних відходів. Керівник підприємства Роман Калінчук не допустив фахівців до проведення перевірки та відмовився підписувати документи. Результат — адміністративна відповідальність за статтею 188-5 КУпАП та кримінальне провадження за статтею 239 КК України (забруднення землі).

Ще одна перевірка торкнулася комунального підприємства “Полігон ТПВ”, де інспектори виявили порушення вимог експлуатації — територія полігону частково не огороджена, що спричиняє засмічення суміжних лісових земель. Підприємству було винесено припис про усунення порушень.

Від початку 2025 року розрахована сума збитків від засмічення та забруднення земель склала 8 мільйонів гривень.

Фото: Державна екологічна інспекція Карпатського округу

До проблем з екологічним контролем додаються і порушення у сфері конкуренції. Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України виявило, що у селищі Ланчин Надвірнянського району протягом п’яти років — з січня 2020 по липень 2025 року — не визначали через конкурс, хто буде вивозити побутові відходи.

Фактично весь цей час не було конкуренції між підприємствами, які могли б змагатися за право надавати ці послуги. Це означає, що мешканці не мали можливості отримати якісніший сервіс або вигідніші тарифи.

15 серпня 2025 року АМКУ рекомендувало Ланчинській селищній раді “припинити бездіяльність” і провести конкурс для визначення виконавця послуг зі збирання та перевезення відходів. Про результати виконання цих рекомендацій селищна рада має повідомити комітет упродовж двох місяців.

Погіршення ситуації з управлінням відходами підтверджують й дані Головного управління Національної поліції в області. Якщо у 2023 році зареєстрували лише два кримінальні провадження за статтею 239 КК України (забруднення або псування земель), то у 2024 році їх кількість зросла — до 6 справ.

Географія кримінальних правопорушень охоплює практично всю область: найбільше справ зафіксовано в Івано-Франківському районі (2 випадки), по одному — у Надвірнянському, Коломийському, Верховинському районах, а також у Богородчанах, Тлумачі та Рогатині. Наразі лише у двох випадках особам повідомлено про підозру та направлено обвинувальні акти до суду.

Стихійних сміттєзвалищ стає більше, але не у туристичних локаціях

Як показують дані від Екоінспекції, кількість стихійних сміттєзвалищ збільшується щороку. Якщо у 2023 році органам місцевого самоврядування надіслали 17 вимог щодо ліквідації незаконних звалищ загальною площею 4,1 га, то вже у 2024 році цифри зросли більш ніж удвічі – 54 вимоги на площі 8,4 га.

За перше півріччя 2025 року показники дещо знизились – 27 вимог на 6,2 га, але це може свідчити радше про зменшення можливостей виявлення порушень, ніж про покращення ситуації. Поруч із цим в Екоінспекції зазначають, що всі стихійні сміттєзвалища, виявлені від початку року, ліквідовано.

Фото: Калуська міська рада

Досвід Ворохти та Яремче показує, що навіть в умовах війни та зростаючого туристичного потоку можна підтримувати належний рівень санітарного стану територій.

Ворохтянська громада створила комплексну систему управління відходами, яка ефективно працює навіть під час пікового туристичного навантаження. Основою успіху стала укладання договори з усіма садибами, які приймають туристів, та підприємцями торгових закладів. Кожного місяця надаються акти на оплату за вивіз ТПВ, що забезпечує фінансову прозорість системи.

“Кількість сміття одночасно збільшилось у період туристичного сезону. Збільшення стихійних сміттєзвалищ в даному періоді не виявлено”, – констатують у громаді.

Особливу увагу приділено гірським маршрутам — найбільш вразливим з екологічної точки зору територіям. Контроль за стихійними сміттєзвалищами тут ведуть працівники Національного природного парку та лісового господарства. Для туристів по маршруту розставлені біг-борди з правилами поводження з ТПВ у відпочинкових зонах.

Яремчанська громада пішла шляхом активної адаптації інфраструктури до нових викликів. З початком туристичного сезону встановили додаткові контейнери на майданчиках, а вивезення сміття здійснюється з підвищеною регулярністю, особливо у місцях з великим потоком туристів.

“Від початку повномасштабного вторгнення у зв’язку зі збільшенням туристів та осіб, які є ВПО, загальне накопичення сміття дещо зросло, однак завдяки вжитим заходам не зафіксовано випадків утворення стихійних сміттєзвалищ. На території КП “Благоустрій” працює пункт прийому великогабаритних та будівельно-ремонтних відходів, що також значно зменшує ризик виникнення стихійних сміттєзвалищ”, – повідомляють у міській раді.

В Яремче збирання та перевезення побутових відходів проводять одразу три підприємства: КП “Благоустрій”, СКП “Добробут-М” та ТОВ “Альтфатер Тернопіль”. Усі вони мають угоди на вивіз ТПВ на полігон твердих побутових відходів у селі Рибне Тисменицького району.

Проблему накопичення ТПВ біля гірських маршрутів громада вирішує спільно з Карпатським національним природним парком та лісовими господарствами. При потребі комунальні підприємства надають відповідну техніку та працівників для прибирання тимчасових стихійних звалищ на гірських маршрутах.

Чи є перспективи? Кластери, нові полігони та міжнародна допомога

В Івано-Франківській області вже розробили проєкт Регіонального плану управління відходами до 2034 року. Його створили у межах міжнародного проєкту APENA 3 та на основі Національної стратегії управління відходами. Документ пройшов громадське обговорення і стратегічну екологічну оцінку, зазначають в ОДА.

План передбачає поділ області на п’ять кластерів, у кожному з яких мають з’явитися сучасні об’єкти для поводження зі сміттям. У кожному кластері планують будівництво одного центрального комплексу (з компостуванням, сортуванням, переробкою та захороненням відходів) і чотирьох менших об’єктів для сортування, переробки та захоронення. Окремо заплановане закриття та рекультивація полігонів, які не відповідають екологічним вимогам, — орієнтовно у 2031–2033 роках.

Частина громад уже зробила перші кроки до реалізації плану. Зокрема, Бурштинська, Городенківська, Косівська та Надвірнянська громади виділили земельні ділянки під майбутні об’єкти та працюють над містобудівною документацією.

Паралельно область бере участь у ще одній міжнародній програмі — WM4U («Посилення управління побутовими відходами в Україні»). Це партнерство з асоціаціями управління відходами та муніципалітетів Швеції, яке має на меті впровадити інноваційні та ефективні підходи у сфері переробки сміття. Пілотним кластером у межах цієї програми став Івано-Франківський кластер із центром в Івано-Франківську.

Втім, війна та відсутність фінансування гальмують реалізацію проєктів. На будівництво об’єктів управління відходами орієнтовно потрібно близько 155 мільйонів євро, однак ці кошти наразі не надійшли ні з держбюджету, ні у вигляді грантів чи кредитів. А реальні роботи розпочнуться лише після розроблення та затвердження необхідної документації.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

• Верховний Суд підтвердив стягнення майже 5 млн грн з КП “Калуська енергетична компанія” за шкоду довкіллю
• У “кольоровому” струмку у Вовчинці таки виявили забруднення (ДОКУМЕНТ)
• “Джипінг” у нацпарку: на Прикарпатті зловили пʼятьох порушників

Івано-Франківські