Коли інші обстеження не допомагають: про лапароскопічну діагностику розповідає франківська хірургиня Олеся Ткачук-Григорчук

23 серпня 2025 р. 17:36

23 серпня 2025 р. 17:36

Сучасна медицина постійно вдосконалює методи діагностики, щоб максимально точно виявляти захворювання на ранніх етапах. Одним із таких методів є лапароскопічна діагностика — малоінвазивний хірургічний спосіб обстеження.

Про особливості лапароскопії, показання для її проведення, можливі ризики та відновлення після процедури читачам “Галки” розповіла хірургиня, кандидатка медичних наук Олеся Ткачук-Григорчук з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” в Івано-Франківську.

– Що таке лапароскопічна діагностика?

– Коли людина звертається до лікаря з будь-якими скаргами, встановити правильний діагноз буває непросто. Лапароскопічна діагностика — це хірургічний метод огляду органів черевної порожнини. Лікар робить прокол у животі в області пупка та вводить спеціальний інструмент – лапароскоп. Лапароскоп оздоблений мікрокамерою, за допомогою якої досліджують внутрішні органи, вона транслює зображення з багаторазовим збільшенням на монітор HD-якості. Це дозволяє максимально прицільно оглянути структури черевної порожнини, взяти зразки тканин на біопсію та за необхідності – одразу провести лікування.

– Для яких захворювань або станів найчастіше використовують лапароскопічну діагностику?

– Лапароскопічна діагностика є крайнім методом дослідження в оперативній хірургії та застосовується тоді, коли раніше використані методи діагностики такі, як УЗД, КТ та МРТ не допомагають у постановці діагнозу або коли їх даних є недостатньо для призначення необхідного  лікування хворому.

Крім того, під час проведення лапароскопічної діагностики хірург має можливість провести біопсію (взяття частинки матеріалу) проблемної зони з метою її подальшого цитологічного дослідження. Це є особливо актуально при підозрі у хворого  онкологічного захворювання і дозволяє визначити вид та ступінь агресивності пухлини, що беззаперечно вплине на майбутню тактику хірурга при виконанні оперативного втручання та вибору післяопераційного лікування.

Якщо під час діагностичної лапароскопії була виявлена патологія, що потребує хірургічного втручання, діагностична лапароскопія може перейти в оперативне малоінвазивне лікування.

– Як відбувається сама процедура? Чи потрібна пацієнту спеціальна підготовка?

– Перед операцією обов’язковими є стандартні обстеження:

• група крові та резус-фактор;
• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• біохімічний аналіз крові;
• коагулограма;
• аналізи крові на гепатити B і С;
• цукор крові;
• ЕКГ;
• рентгенографія органів черевної порожнини;

Для успішного проведення лапароскопії пацієнт має дотримуватися рекомендацій. Ось декілька загальних рекомендацій щодо підготовки до лапароскопічної операції:

• повідомити лікаря про наявні захворювання чи ліки, що приймаються постійно.
• пройти огляд у лікаря анестезіолога з готовими результатами аналізів та пройденими обстеженнями такими, як рентгенографія органів грудної клітки або ехокардіоскопії (при потребі).
• за 3–4 дні виключити з раціону продукти, що спричиняють газоутворення.
• у день операції зранку нічого не їсти та не пити.

– Чи є ризики або протипоказання до проведення лапароскопічної діагностики?

– Лапароскопічні операції, як і будь-які інші хірургічні втручання, мають свої ризики, про які необхідно знати. Найбільш поширеними ризиками, пов’язаними з лапароскопією, є кровотеча, інфекція та пошкодження органів черевної порожнини. Однак ці прояви досить рідкісні. Після процедури важливо стежити за будь-якими ознаками інфекції. Можливі симптоми, при яких слід негайно звертатися до лікаря:

• лихоманка або озноб;
• біль у животі, який стає більш інтенсивним з часом;
• почервоніння, набряк, кровотеча або дренаж в місцях розрізу;
• безперервна нудота або блювота;
• постійний кашель;
• задишка;
• утруднене сечовипускання;
• запаморочення.

У деяких випадках, наприклад при холецистектомії, лікар може вирішити, що ризики діагностичної лапароскопії занадто високі й не виправдовують переваг цього мінімально інвазивного методу. Така ситуація часто виникає у тих, хто раніше переніс операції на черевній порожнині, що збільшує ризик утворення спайок між структурами в ній. Наявність таких спайок збільшує час проведення операції й ризик травмування органів.

Лапароскопія, як і будь-яке хірургічне втручання, має свої протипоказання. Їх можна розділити на абсолютні та відносні. Абсолютні протипоказання унеможливлюють проведення лапароскопії, а відносні можуть бути усунені шляхом попередньої підготовки або корекції стану пацієнта.

Абсолютні протипоказання для лапароскопічної діагностики:

• Важкі форми серцево-судинної та легеневої недостатності:

Це стани, коли серце або легені не можуть забезпечити достатній кровообіг і газообмін в організмі, що може призвести до ускладнень під час операції.

• Сепсис (зараження крові):

Системна інфекційна відповідь організму на інфекцію, яка може призвести до серйозних ускладнень.

• Перитоніт:

Запалення очеревини, яке може бути спричинене інфекцією або іншими факторами.

• Повна кишкова непрохідність:

Стан, коли кишечник блокований, що перешкоджає проходженню їжі та рідини.

• Термінальні стани:

Кінцеві стадії важких захворювань, коли організм вже не може самостійно відновитися.

• Шоковий стан або кома:

Порушення життєво важливих функцій організму, які можуть призвести до зупинки серця або дихання.

• Виражене виснаження організму:

Недостатня маса тіла та загальний стан, які не дозволяють провести операцію.

• Порушення згортання крові (коагулопатії):

Стан, коли кров погано згущується, що може призвести до кровотечі під час операції.

• Гострі інфекційні захворювання:

Наприклад, ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція), грип, які можуть збільшити ризик ускладнень.

• Активна фаза будь-якого запального процесу:

Запалення може погіршити перебіг операції та збільшити ризик ускладнень.

• Декомпенсована екстрагенітальна патологія:

Важкі захворювання інших органів та систем, які не піддаються корекції.

• Пізні терміни вагітності:

Залежно від терміну та стану вагітної, лапароскопія може бути протипоказана.

Відносні протипоказання для лапароскопічної діагностики:

• Помірні форми серцево-судинної та легеневої недостатності:

За умови проведення анестезіологічної підготовки та контролю.

• Ожиріння:

Може ускладнювати доступ до органів та візуалізацію.

• Спайковий процес у черевній порожнині:

Може ускладнювати доступ до органів та збільшити ризик пошкодження тканин.

• Вагітність (ранні терміни):

Може бути протипоказана в деяких випадках.

• Попередні численні оперативні втручання:

Можуть збільшити ризик спайок та ускладнень.

• Виражений спайковий процес в черевній порожнині:

Потребує ретельної оцінки та може бути протипоказанням.

• Наявність грижі в місці майбутнього введення троакарів:

У таких випадках може знадобитися додаткова обережність.

• Гіпертонія:

Може бути протипоказанням, якщо не контролюється.

• Алергія на анестезію:

Потребує обережності та альтернативних методів анестезії.

– Як швидко пацієнт відновлюється після лапароскопічної діагностики та чи потрібна госпіталізація?

– Спостереження за пацієнтом після завершення операції триває протягом декількох годин. Основні життєві показники, такі як дихання і частота серцевих скорочень, будуть ретельно контролюватися. Персонал лікарні також перевірятиме наявність будь-яких побічних реакцій на анестезію і саму процедуру. Терміни виписки залежать від:

• загального фізичного стану;
• типу використаної анестезії;
• реакції організму на операцію.

У перші дні після лапароскопії пацієнт може відчути помірний біль в тих місцях, де були зроблені проколи. Будь-який біль або дискомфорт, які спричинила лапароскопія, повинні закінчитися протягом декількох днів, біль можна полегшити за допомогою спеціальних ліків. В тих випадках, коли діагностична лапароскопія інтраопераційно переходить в оперативне лікування, хворий залишається на стаціонарному лікуванні в клініці і тривалість його залежить від об’єму проведеної операції та особливостей післяопераційного відновлення пацієнта.

– Що б ви порадили пацієнтам, які хвилюються перед лапароскопією, аби зменшити їхній страх і недовіру?

– Щоб подолати страх перед лапароскопією, зосередьтеся на позитивних емоціях, спілкуйтеся з близькими та уникайте панічних історій, звертайтеся до лікаря з приводу заспокійливих засобів, а також налаштуйтеся на відновлення, займаючись хобі та намагаючись виспатись перед операцією.

Психологічна підготовка є дуже важливою. Намагайтеся отримати позитивні емоції, відвідуючи театр або займаючись хобі, щоб зменшити стрес.

Обговорюйте майбутню операцію з людьми, які вам підтримують, але уникайте спілкування з людьми, які схильні до паніки чи поширення “страшилок”.

При потребі, не соромтеся попросити у лікаря виписати вам заспокійливі або снодійні засоби, щоб знизити рівень тривоги. Важливо чітко дотримуватися всіх вказівок лікаря, включаючи дієту перед операцією та прийом призначених медикаментів. Не менше значення мають і відмова від алкоголю та куріння — це допоможе вашому організму легше перенести операцію та прискорить відновлення.

Пам’ятайте! Взаємна повага та довіра між пацієнтом та лікарем дає 100% позитивний результат в діагностиці та лікуванні.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант» :

• +38 (095) 00 38 452
• +38 (097) 41 13 133
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі:

• https://med-atlant.if.ua
• https://www.facebook.com/medatlantif
• https://www.instagram.com/med_atlant.if
• https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA

Реклама

• Чому не варто боятися візиту до проктолога: пояснює франківський лікар Іван Попович
• Жіноче здоров’я після 35 років: про виклики та профілактику розповідає франківська гінекологиня Мар’яна Петрина
• Випадіння волосся, втома, біль у м’язах: про нестачу вітаміну D розповідає франківська ендокринологиня Вікторія Петрів

Івано-Франківські