“Сміхом міг розвіяти будь-яку тривогу”: спогади дружини про загиблого прикарпатця Олега Перегуду

24 серпня 2025 р. 19:01

24 серпня 2025 р. 19:01

Лікарка Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Василина Перегуда весь свій час присвячує допомозі українським військовим. Її чоловік, Олег Перегуда, загинув 14 червня 2022 року. Медикиня розповідає про його життя, бойовий шлях та особисті риси.

Про це пише “ Галка ” з посиланням на КНП “Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради”.

Про те, що Василина Перегуда буде медиком, вона знала ще з раннього дитинства:

“Моя мама понад 30 років працювала фельдшером і була дуже віддана своїй професії. Я бачила, як вона піклується і допомагає людям. Коли поверталась додому, то мама мені уже придумувала багато завдань: порозносити бабусям-дідусям ліки, передати їм якісь настанови. Тому це вже була частина мого життя, яку я любила”.

Василина Перегуда працювала медичною сестрою декілька років. Потім побачила перспективу в напрямку реабілітації.

“Мені хотілось чогось нового і сучасного. В Україні тоді реабілітація ще не була такою популярною, але їздивши за кордон я бачила наскільки цей напрямок медицини є важливим і є цікавим”.

Василина Перегуда пригадує, що тоді її дуже підтримував чоловік Олег Перегуда.

“Ми ще на той час зустрічались, але він якось мені казав, що за цією професією майбутнє. Зараз я маю можливість допомагати людям і покращувати їхнє життя. З приходом повномасштабної війни сфера реабілітації набрала обертів і стала ще важливішою. Після лікування важливо допомогти людині навчитись бути максимально самостійною і жити повноцінно”.

Василина Перегуда зараз працює ерготерапевтом у відділенні реабілітації та відновного лікування ЦМКЛ:

“Важливо, коли в нас колективі панує атмосфера довіри і підтримки між командою фахівців реабілітації та між нашими військовими і цивільними пацієнтами”.

За реабілітацією майбутнє, переконана Василина Перегуда. Цього її навчив чоловік Олег Перегуда:

“У 2016 році, коли він повернувся з АТО, то розумів наскільки важливим є відновлення військових та їх адаптація. А тому загорівся ідеєю створення реабілітаційного центру”.

Як ділиться Василина, Олег Перегуда жив високими ідеалами та цінностями країни людей, які боряться за свою гідність.

“У нього було таке покликання у житті – допомагати іншим, бо завжди хотів для всіх кращого. Сильна і харизматична особистість. Водночас був таким лідером, який вмів підтримати і надихати людей, вести їх за собою. Не всім це дано, а в Олега це було як в крові. Строгий і добрий одночасно, мав гострий погляд, але його посмішка все пом’якшувала. Чіткий, дисциплінований, принциповий з великим почуттям справедливості і гідності. Він був Людиною, на яку я хотіла бути схожою і на кого рівнялась. Сміхом міг розвіяти будь-яку мою тривогу. Це був мій коханий, друг, він був для мене всім світом. Тому смерть Олега – це найбільша втрата у моєму житті. Якщо б більшість людей були такими як він, то у нас ніколи б не було війни, бо Олег був миротворцем”, – розповідає Василина Перегуда.

Олег Перегуда загинув 14 червня 2022 року в Донецькій області.

Василина Перегуда пригадує: “Моє життя тоді також, здавалось, зупинилось. Я не пам’ятаю навіть декілька тижнів з того періоду. Допомагала мовчазна підтримка рідних, які просто дбали про мене”.

Тоді Василину Перегуду допогла її професія. Вона також втілила у життя мрію свого чоловіка про створення реабілітаційного центру 4.5.0. Прикарпаття.

“Власне це стало моєю опорою, щоб вижити. Минув місяць після смерті Олега і я активно почала працювати, щоб зберегти пам’ять про нього”, – пригадує Василина Перегуда.

Василина Перегуда розповідає, що локацію вибирали з Олегом.

У Василини Перегуди багато здобутків щодо мрій її чоловіка про реабілітаційний центр:

“Тут фізична, психологічна реабілітація, розвиваємо напрямок соціалізації (гончарство, заняття з англійської мови, арт-терапія, пікнік та ін.). Паралельно будуємо спортивний майданчик. В планах розширення. На території у нас ставочок для рибальства, теплиця та сад. В нас є вулики, збираємо мед і продаємо його за донати. Нещодавно за кошти гранту збудували апідбудиночок. Власне про розвиток бджільництва як терапії для військових дуже мріяв Олег”.

Івано-Франківські