На 101-му році життя померла зв'язкова УПА з Калущини Марія Волочанська на псевдо «Мавка»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

10 вересня 2025 р. 18:57

10 вересня 2025 р. 18:57

На 101-у році життя відійшла у вічність Марія Волочанська — одна з ініціаторок відновлення Союзу українок у Калуші, знана завідувачка інфекційної лікарні, зв’язкова УПА «Мавка», активна громадська діячка.

Про втрату повідомили на Facebook-сторінці ГО «Союз українок» КМФ, пише КУРС .

На 101-му році життя померла зв'язкова УПА з Калущини Марія Волочанська на псевдо «Мавка» 1

Марія Волочанська народилася 30 травня 1925 року в селі Сівка-Войнилівська в сім’ї свідомих українських заможних селян Василя і Розалії Тимківих. Вихована батьками в релігійно-патріотичному дусі.

Після початкової школи навчалася в гімназії при монастирі сестер-василіянок в місті Станіславові (1937—1939 рр). У 1943 році вступила в ОУН-Юнацтво. У підпіллі займалася пропагандистською діяльністю під псевдо «Мавка». Пройшла курси медсестер в селі Липа на Долинщині, після чого її направили в сотню «Бея». Пізніше конспіративно надавала медичну допомогу в селах Калущини пораненим бійцям УПА, яких переховували селяни у своїх домівках.

Зв’язки з підпіллям втратила через захворювання на висипний тиф. Лікувалася сама. Після цього вступила в щойно відкритий Станіславський медичний інститут. Відрахована на п’ятому курсі через те, що відстоювала права студентів. Після поновлення на навчання закінчила інститут у 1951 році і була направлена разом із чоловіком Мирославом Волочанським на роботу в Жаб’є. З 1953 року працювала в Калуші. З 1957 року до виходу на пенсію завідувала спочатку інфекційним відділенням Калуської районної лікарні, пізніше — інфекційною лікарнею.

У 1980-х роках включилася в активну громадську роботу з утвердження української державности, сприяла національному духовному відродженню. Була серед ініціаторок відновлення діяльности Союзу українок у Калуші, членкинею Товариства української мови, КУНу, Калуської станиці Братства вояків УПА.

Їздила в Київ на перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина, Олекси Тихого. Брала участь у пікетуванні комуністичної більшости у Верховній Раді та в ланцюгу Злуки.

Ctrl + Enter