На чужому горі: як шахраї під час війни обкрадають родини військових

22 вересня 2025 р. 08:23

22 вересня 2025 р. 08:23

Війна — це час, коли тисячі родин українських захисників чекають звісток про близьких і стикаються з невизначеністю. На жаль, саме цю вразливість використовують шахраї.

Вони видають себе за волонтерів, службовців чи навіть колишніх полонених, аби виманити гроші в людей, які перебувають у відчаї, повідомляє “Звістка”.

«Звістка» зібрала підтверджені приклади шахрайства та практичні рекомендації, як розпізнати і зупинити аферистів, що прикриваються благодійністю.

На Дніпропетровщині викриті шахраї під час війни, які ошукали родини військових на майже 3 млн грн

Троє мешканців Дніпропетровщини вигадали цинічну схему : вони знаходили у соцмережах оголошення про пошук зниклих безвісти чи полонених військових і виходили на зв’язок із їхніми родинами. Через месенджери аферисти обіцяли «допомогу» у поверненні бійців або їх лікуванні, але за це вимагали гроші.

Люди, охоплені відчаєм, переказували кошти на картки, які контролювали зловмисники. За даними слідства, постраждали щонайменше 14 родин з різних регіонів України, а сума збитків склала майже 3 мільйони гривень.

Під час обшуків у підозрюваних вилучили телефони, документи, готівку та банківські картки. Усім трьом вже обрали запобіжний захід.

Крім того, перевіряється їхня участь ще у 12 епізодах шахрайства, де збитки можуть сягати 5 мільйонів гривень. Розслідування триває.

Фейкові акаунти “колишніх полонених” у соцмережах

Також шахраї під час війни вимагають гроші на підтримку вигаданих «пошукових груп».

Схема працює і в месенджерах: у Telegram шахраї запускають тематичні канали, де збирають родичів полонених. Там вони виманюють не лише гроші, а й особисті дані — наприклад, копії документів чи номери карток, які потім можуть використати у нових аферах.

Якщо є підозра на шахрайство, не переказуйте кошти і не передавайте особисту інформацію. Звертайтеся до поліції або СБУ. Надійні відомості можна отримати лише через офіційні структури, які займаються питаннями військовополонених та зниклих безвісти.

Івано-Франківщина: односелиця обманювала родини зниклих військових

Зловмисниця створила фейковий акаунт в Instagram і видавала себе за людину, яка має доступ до інформації про зниклих бійців. Вона знаходила рідних у соцмережах , втиралася в довіру й пропонувала за гроші повідомити, де перебувають їхні близькі.

Методи були цинічні: надсилала фото з інтернету, які начебто підтверджували полон чи поранення, і навіть імітувала переписку від імені військових. Гроші вимагала частинами — щоб жертви платили знову й знову.

Найбільше постраждала сестра зниклого військового, яка втратила 28 тисяч гривень. Шахрайка переконувала її у правдивості своїх слів, показувала чужі фото і навіть організувала фейкове листування від імені брата. Коли жінка зрозуміла, що її обманюють, звернулася до поліції.

Крім неї, жертвами стали ще кілька родин: дружини та мачуха військових. Суми втрат коливалися від однієї до кількох тисяч гривень.

Суд визнав шахрайку винною за двома статтями Кримінального кодексу. Вона отримала покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, але з іспитовим строком. Жінка визнала провину, частково відшкодувала збитки й попросила вибачення.

Потерпіла Надія розповіла, що для неї ці події стали глибокою моральною травмою: шахрайка гралася її надією й принижувала пам’ять захисників. Суд частково задовольнив її вимоги про компенсацію моральної шкоди — жінка отримала 46 тисяч гривень, які вирішила переказати на ЗСУ.

На Закарпатті батькам полоненого військового повернули 3 мільйони, які забрали шахраї

У Закарпатській області поліція допомогла подружжю пенсіонерів повернути майже 3 мільйони гривень, які в них виманили шахраї під час війни. Йдеться про батьків українського військового, що майже три роки перебуває в російському полоні.

Сім’я зберігала заощадження, чекаючи на повернення сина. Влітку 71-річна жінка замовила ліки через інтернет, після чого їй почали надходити дивні повідомлення про «нові посилки», яких вона не замовляла. Згодом з’явилися дзвінки від невідомих, які залякували пенсіонерку: казали, що проти неї нібито відкрито кримінальне провадження, і навіть звинувачували у співпраці з ворогом.

Шахраї тиснули психологічно, вимагали «задекларувати всі гроші» й лякали податковими проблемами. Наприкінці серпня вони вивели жінку на відеозв’язок і змусили передати «кур’єру» майже 2 мільйони гривень і 25 тисяч доларів. Наступного дня вимагали ще. Тоді жінка зрозуміла, що це шахрайство, й одразу звернулася до поліції.

Правоохоронці зупинили спроби вивести кошти на закордонні рахунки й повернули родині всі гроші.

На Київщині шахраї виманили у родин військових понад 4 мільйони гривень

За даними слідства, зловмисники мали детальний план. Чоловік створив закритий Telegram-канал, де розповідав про нібито свої «можливості» у пошуку інформації. Він запевняв, що може з’ясувати долю зниклих військових або вплинути на включення до списків на обмін полонених.

Родичі, охоплені тривогою й відчаєм, перераховували гроші на банківські картки шахраїв. Кошти підозрювані використовували на власний розсуд.

Нині обом оголошено підозру. За такий злочин їм загрожує до 8 років ув’язнення.

27 родин військових постраждали від афериста в Telegram

Близько 27 родин зниклих безвісти українських військових стали жертвами шахрайської схеми в Telegram. Люди втратили сотні тисяч гривень, сподіваючись отримати бодай якусь інформацію про своїх близьких.

Як з’ясували журналісти Bihus.Info, канал створив чоловік на ім’я Олександр «Прат». У соцмережах він представлявся волонтером, який часто їздить на фронт. В особистих повідомленнях «Прат» запевняв рідних військових, що має контакти з людьми, які нібито знають про місцеперебування полонених і можуть впливати на обміни.

За «точні дані» він просив 500 доларів, за фото чи відео — від 1000 до 1500 доларів, а за «включення до списків обміну» — до 7 тисяч доларів.

Однією з жертв стала Оксана, брат якої зник наприкінці 2022 року. У квітні 2023-го вона звернулася до «Прата». Уже в перший день він пообіцяв інформацію, але вимагав гроші. Жінка заплатила, а шахрай почав тягнути час — обіцяв подробиці «пізніше», посилався на кодові слова чи прикмети, які можна було знайти на сторінках у соцмережах. За два роки Оксана втратила близько 1500 доларів.

За цей час шахрай та його дружина «заробили» близько 4 мільйонів гривень. У телефонних розмовах він хвалився, що на ці гроші планують купити квартиру для доньки. Частину переказів постраждалі робили саме на картку його дружини.

Нині чоловікові та його дружині оголошено підозру у шахрайстві. Якщо їхню вину доведуть у суді, обом загрожує до 8 років позбавлення волі.

Як діють шахраї під час війни

• 

  Використовують емоційний тиск — горе, страх чи надію.

• Прикидаються офіційними представниками: «волонтерами», «посередниками обміну», «співробітниками соціальних служб».
• Використовують Telegram, Facebook, телефонні дзвінки.
• Вимагають гроші на приватні картки нібито для «логістики», «лікування» чи «офіційних платежів».

Використовують емоційний тиск — горе, страх чи надію.

Як захиститися від шахрайства під час війни

Куди звертатися по допомогу

Якщо ваш близький зник безвісти чи потрапив у полон, не довіряйте незнайомцям у соцмережах чи месенджерах. Надійна інформація доступна лише через офіційні структури:

• Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
  Гаряча лінія: 0 800 300 529
  Офіційний сайт: koordshtab.gov.ua

• Національне інформаційне бюро (НІБ)
  Телефон: 16-48 (цілодобово)
  Сайт: nib.gov.ua

• Уповноважений Верховної Ради з прав людини
  Гаряча лінія: 0 800 50 17 20
  Сайт: ombudsman.gov.ua

• Служба безпеки України
  Цілодобова лінія: 0 800 501 482
  Сайт: ssu.gov.ua

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
Гаряча лінія: 0 800 300 529
Офіційний сайт: koordshtab.gov.ua

Національне інформаційне бюро (НІБ)
Телефон: 16-48 (цілодобово)
Сайт: nib.gov.ua

Уповноважений Верховної Ради з прав людини
Гаряча лінія: 0 800 50 17 20
Сайт: ombudsman.gov.ua

Служба безпеки України
Цілодобова лінія: 0 800 501 482
Сайт: ssu.gov.ua

Якщо хтось просить гроші за «інформацію» чи «включення до списків на обмін», це шахрайство.

Не застраховані від шахрайства і волонтери. Наприклад, четверо мешканців Ужгорода продавали волонтерам неіснуючі комплектуючі до дронів.

На Тернопільшині 48-річний чоловік перерахував гроші псевдоволонтеру , який обіцяв придбати автомобіль для військових

Шахрайство проти родин військових чи волонтерів стало масовим явищем під час війни. В Україні вже зафіксовано десятки випадків на мільйони гривень. Головна зброя аферистів — не технології, а людські довіра й біль. Тому найважливіше — перевіряти інформацію, довіряти лише офіційним каналам і попереджати інших про ризики.

Івано-Франківські