Штучний інтелект і робочі місця: кого може замінити ШІ

30 вересня 2025 р. 08:00

30 вересня 2025 р. 08:00

Штучний інтелект (ШІ) дедалі глибше інтегрується у людську діяльність – від аналізу великих даних до безпілотних систем. Чи має це означати конкуренцію між алгоритмами та людьми?

Факти та міфи з цього приводу проаналізувала “Звістка.”

Дослідження Міжнародного валютного фонду (МВФ) попереджують , що вже у найближчі роки вплив ШІ відчують до 40 % робітників у світі , оскільки алгоритми частково або повністю замінять їхні завдання. Водночас ШІ створює нові професії й може стимулювати економічне зростання.

Факти й статистика

Наразі немає однозначної відповіді, чи є ШІ «заміною» людської праці. Що показують ключові дані із нещодавніх досліджень:

• 300 млн робочих місць під ризиком . Аналітики прогнозують, що глобально ШІ потенційно може автоматизувати до 300 мільйонів робочих місць. Приблизно 85 мільйонів робочих місць можуть зникнути до 2025 року , але натомість можуть зʼявитись 170 мільйонів нових .
• 69 млн нових робочих місць до 2028 року. За оцінкою Світового економічного форуму, поява нових професій у сфері ШІ та автоматизації може створити 69 млн робочих місць.
• Підвищення продуктивності. Дослідження Nielsen зафіксувало 66 % зростання продуктивності при використанні генеративних моделей, а McKinsey оцінює, що ШІ може додати до $13 трлн до світового ВВП до 2030 року.
• Лише 20 % робочих завдань у США підлягають автоматизації. Економіст Дарон Аджемоглу наголошує, що ШІ не може автоматизувати всі процеси: у США лише 20 % завдань піддаються автоматизації, а очікуване зростання продуктивності становитиме лише близько 0,66 % на рік .
• 0,93–1,56 % потенційного зростання ВВП. З урахуванням інвестицій, ШІ може збільшити ВВП США на 0,93–1,56 % за 10 років , що менше за оптимістичні прогнози.

Аргументи «за»: чому штучний інтелект (ШІ) стає конкурентом

• Масштабна автоматизація рутинних завдань. ШІ та робототехніка можуть виконувати процеси швидше й дешевше, ніж люди, що особливо помітно у сфері складського обслуговування, адміністрування й перекладів. За даними огляду International Economic Development Council , роботизовані системи можуть повністю замінити низку адміністративних і clerical‑посад.
• Скорочення робочих місць у традиційних галузях. Прогнозується, що 20 мільйонів робочих місць у виробництві можуть зникнути до 2030 року demandsage.com. Крім того, третя промислова революція та «зелена» трансформація змушують підприємства скорочувати штат працівників, які не мають цифрових навичок.
• Війна та дефіцит кадрів . В Україні війна призвела до різкого зниження економічного виробництва на третину, зростання безробіття і масової мобілізації. Щоб компенсувати брак персоналу, збройні сили активно впроваджують автономні роботи й безпілотні системи. У липні 2025 року українська армія вперше провела наступ за допомогою виключно роботизованих систем , що дозволило захопити позиції без втрат серед військових. За словами командування , наступний етап полягає у заміні піхоти на наземні роботи для виконання логістичних завдань . Ці технології зменшують потребу в людських ресурсах на фронті і демонструють, як війна пришвидшує роботизацію.
• Економія для бізнесу. Автоматизація дозволяє скоротити витрати на зарплату й уникнути людського фактору, що стимулює компанії замінювати працівників алгоритмами.

Аргументи «проти»: чому штучний інтелект (ШІ) не замінить людей

• Створення нових робочих місць і трансформація ролей. Технології не лише скорочують робочі місця, а й створюють нові: Світовий економічний форум оцінює, що до 2028 року ШІ та автоматизація принесуть 69 мільйонів нових вакансій . Поява генеративних моделей спричинила попит на спеціалістів зі штучного інтелекту, аналізу даних і креативних сфер.
• Необхідність людських навичок. Експерти наголошують, що штучний інтелект (ШІ) може виконувати рутинні завдання, але йому бракує емпатії, критичного мислення та етики. Дослідження Аджемоглу показують, що лише 20 % завдань у США підлягають автоматизації, тобто більшість робіт і надалі виконуватимуть люди.
• Обмежене зростання продуктивності. За оцінкою Аджемоглу , впровадження ШІ дасть лише 0,66 % приросту продуктивності та 0,93–1,56 % додаткового зростання ВВП . Це свідчить про те, що очікувана економічна революція може бути переоцінена.
• Сфери, що складно автоматизувати. Фізична праця, що потребує гнучкості та тактильних навичок (наприклад, столярство, робота в сфері догляду), а також професії, де необхідна креативність і стратегічне мислення, залишаються за людьми. Тому повна заміна людини на робочому місці поки що є нереалістичною.

Міфи й теорії змови

Поява генеративних моделей викликала хвилю побоювань і фантазій. Наукові дослідження зазначають , що занадто швидкий розвиток ШІ та недостатня прозорість сприяють конспірологічним теоріям:

• “штучний інтелект (ШІ) забере всі робочі місця.” Насправді автоматизації підлягає лише частина завдань, і вона одночасно створює нові професії. Відповідно до досліджень, більшість робітників виконують завдання, які неможливо повністю оцифрувати.
• “Алгоритми стануть зброєю масового знищення.” Науковці наголошують, що страхи про перетворення ШІ на «масову зброю» та знищення людства є частиною конспірологічних наративів, які поширюють фільми та недостовірні джерела. Хоча використання ШІ у військових цілях викликає етичні дебати, системи контролю і міжнародні норми передбачені для запобігання неконтрольованому використанню.
• “ШІ – це свідомий суперінтелект.” Більшість сучасних моделей – це вузькі системи, які виконують конкретні завдання й не мають свідомості. Страхи щодо надлюдського інтелекту часто ґрунтуються на фантастичних сценаріях, а не на реальних наукових даних.
• “Конспірологи мають право: усі науки брешуть.” Дослідження показують, що люди, схильні до конспірологічного мислення, менше довіряють офіційним джерелам і більше спираються на спекулятивні матеріали Освіта, розвиток критичного мислення та медіаграмотність допомагають відокремлювати факти від вигадок.

Якою буде взаємодія ШІ та людей?

Війна в Україні продемонструвала , що технології можуть стати порятунком у разі дефіциту кадрів: розвиток роботизованих систем дозволяє компенсувати нестачу персоналу, зменшити втрати й покращити логістику . Водночас війна завдала значної шкоди українському ринку праці: економіка скоротилася на третину, безробіття зросло,  а мобілізація та міграція вплинули на доступність кваліфікованих працівників. Цей контекст стимулює бізнес і уряд інвестувати в нові технології.

Загалом ШІ наразі не є повноцінним конкурентом людини, а радше інструментом. Алгоритми виконують рутинні або небезпечні завдання, даючи змогу людям концентруватися на креативності, стратегічному мисленні й турботі про інших. Водночас технології мають бути впроваджені відповідально – з урахуванням етики, прозорості та захисту працівників. Держави, що переживають війну чи інші кризи, потребують інвестицій у освіту, перекваліфікацію та підтримку постраждалих секторів, щоб ШІ став союзником, а не суперником.

Штучний інтелект змінює ринок праці: деякі професії зникають, а інші з’являються.

Статистика показує, що ризики й можливості співіснують: мільйони робочих місць можуть бути автоматизовані, але мільйони нових виникнуть. Війна в Україні підштовхнула до безпрецедентного впровадження робототехніки для подолання кадрового дефіциту, що паралельно відкриває дискусію про етичні норми та захист працівників.

1 вересня в Дії запрацював Дія.АІ .

На Прикарпатті та Львівщині штучний інтелект допомагає діагностувати туберкульоз

Зрештою, майбутнє праці залежить від того, як суспільство керуватиме взаємодією між людиною та машиною, забезпечуючи розвиток навичок, справедливість і стабільність.

Івано-Франківські