Служба — не покарання чи примус: історія бойового медика з Прикарпаття Богдана Кліща

01 жовтня 2025 р. 13:59

01 жовтня 2025 р. 13:59


Прикарпатець Богдан Кліщ працює лікарем-анестезіологом з 2010 року. Уперше його мобілізували ще у 2014 році. Пригадує, що це сталося відразу після весілля й жартує: свій медовий місяць провів не на відпочинку, а вже на полігоні. Зараз медик знову служить і рятує життя захисників на передовій, пише КУРС з посиланням на ЦМКЛ.

Понад рік тоді, ще в часи АТО, служив військовим медиком. Тоді розгортався 66-й військовий мобільний госпіталь на Покровському напрямку, який був основним центром надання медичної допомоги захисникам.

«Хоча тоді все лише починалось і було в якісь мірі легше, характер поранень був інший. Але військові масово лікувались у нашому шпиталі, оскільки якраз в той час відбувався вихід з Дебальцево, також події, пов’язані з захистом околиць донецького аеропорту, шахти «Бутівка», сіл Водяного, Спартака та міста Мар’янки», – пригадує лікар.

Робота в госпіталі – це не тільки медична допомога пораненим, відзначає Богдан Кліщ. Доводилось лікувати як військових, так і цивільних.

«Хоча посада у мене була лікаря сортувально-евакуаційного відділення, але я у першу чергу є анестезіологом, тож приходилось робити майже все», – говорить військовий медик.

З 2016 року він працював у Центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківської міської ради лікарем-анестезіологом. 4 травня 2022 року Богдана Кліща повторно мобілізували до Івано-Франківського військово-медичного шпиталю.

Медик розповідає, що те, що буде повномасштабна війна для нього не було несподіванкою, оскільки Україна має справу з агресором, який не зупиняється.

«Раніше росія приховувала наявність своїх військових на сході, а тепер вже відверто загарбницько на нас наступає. Змінилась і тактика ведення війни, адже стрілецьких боїв майже немає. Своєрідна віртуалізація військових дій відбувається завдяки сучасній зброї, коли все проходить як в комп’ютерній грі. Тому більшість поранень зараз осколкові або мінно-вибухові. Безпеки фактично немає ніде», – пояснює Богдан Кліщ.

Він зазначає, що повномасштабна війна разюче відрізняється від АТО та ООС не тільки масштабами, а й кількістю поранених. Водночас відбувається здобуття величезного досвіду для військових медиків.

У 2023 році місяць служив на стабілізаційному пункті у м. Селидове (Донецька область). Зараз ця територія вже окупована. У квітні-липні 2024 року надавав допомогу як військовим, так і цивільним у складі ПХГ у м. Добропілля, де тривають активні бої.

Нещодавно Богдан Кліщ знову вирушив у зону бойових дій.

«Побув вдома лише два місяці. Цього разу служитиму не в госпіталі, а військовим медиком в складі одного із підрозділів морської піхоти», – каже лікар.

Богдан Кліщ переконаний, що за роки війни Україна здобула унікальний досвід у сфері військової медицини й сьогодні за багатьма напрямами випереджає інші країни. Особливо відчутний поступ, за його словами, відбувся у розвитку анестезіологічної служби ЗСУ.

«Тепер проведення регіональної анестезії під контролем УЗД стало рутинною маніпуляцією практично на всіх етапах надання медичної допомоги пораненим чи травмованим, а це значно полегшує як саму евакуацію поранених, так і скорочує її час», – додає медик.

Сьогодні, у День захисників і захисниць України, Богдан Кліщ перебуває на території активних бойових дій. Чоловік зізнається, що не думав і не мріяв бути військовим медиком.

Приймати війну потрібно вміти, адже навіть, якщо боїшся, мусиш якось віднайти у собі мужність і стійкість, говорить Богдан Кліщ. Медик також додає, що професія анестезіолога є найгуманнішою з спеціальностей хірургічного профілю, адже саме цей лікар зменшує біль та тривогу важким пацієнтам.

Найбільше в зоні бойових дій він сумує за своєю сім’єю — дружиною, яка працює сімейною лікаркою в ЦМКЛ Інною Стецишин, та дев’ятирічним сином Захаром.

«Невідомо, коли ця війна завершиться. Це може бути на роки або й десятиліття. Ми повинні бути у постійній готовності через сусіда-агресора. Наша держава проявила свій характер, не дозволивши відібрати незалежність. Це величезна ціна вільного вибору, яку ми сьогодні платимо», – наголошує медик.

Він закликає своїх колег із цивільних закладів охорони здоров’я долучатися до сил оборони України, оскільки є кадровий дефіцит у військовій медицині.

«Це не має бути як покарання чи примус. Сподіваюсь на розуміння, що служіння Батьківщині у важкий для неї час – це не лише обов’язок, але й честь для кожного, хто вибрав професію медика», – наголошує Богдан Кліщ.

Ctrl + Enter

Служба — не покарання чи примус: історія бойового медика з Прикарпаття Богдана Кліща

Джерело: kurs.if.ua