Бійці називали його хресним татом: у Франківську поховають воїна Івана Михайлишина

07 жовтня 2025 р. 09:09

07 жовтня 2025 р. 09:09

Іван Михайлишин 25 років працював у поліції. У 2021 році вийшов на пенсію, а вже наступного року мобілізувався у військо.

4 жовтня 2025 року на Запоріжжі від удару FPV-дрона загинув військовослужбовець з Отинії, що на Івано-Франківщині, Іван Михайлишин на позивний Михалич . Він — колишній керівник Галицької поліції, мобілізувався у військо на початку великої війни.

Мав звання підполковника. Боєць служив командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 102 окремої бригади Сил територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського, розповідає Суспільне .

“Упродовж служби зарекомендував себе як відданий професії офіцер, принциповий, відповідальний та справедливий керівник. Поліцейські Івано-Франківщини сумують з приводу непоправної втрати, розділяючи біль горя з родиною та близькими загиблого”, — пишуть на сторінці поліції в області.

У військовослужбовця залишилися дружина та донька. Йому було 47 років.

У 2023 році Іван Михайлишин знайшов на полі бою у селі Зелений Гай Запорізької області речі полеглого воїна Василя Стефанишина. Він передав рюкзак з документами та частинку снаряда від танка матері бійця Ларисі Стефанишин.

“Трагедія сталася в зоні відповідальності мого підрозділу, моєї частини, скажімо так. Коли виконував бойові завдання на тій ділянці, де загинув син Лариси, я вже встановив місце. Попередньо, я спілкувався з його побратимами, уточнив координати. Якби сталося щось зі мною, мені теж би хотілося, щоб мої близькі, рідні також знали, де обірвалося життя. Це, може, кожен воїн так хоче”, — розповідав тоді Суспільному Іван Михайлишин.

“Іван був для мене ниточкою, що тримала пам’ять про Василя і пам’ять, яка стосується місця загибелі мого сина. Ми багато з Іваном говорили, я слухала і мені здавалося, що це мій Вася говорить. І для мене його втрата — це обірвана остання ниточка зв’язку з моїм сином. Ми мали поїхати на місце загибелі, коли війна закінчиться. Проте не судилося”, — ділиться у коментарі Суспільному Лариса Стефанишин.

Спогадами про полеглого бійця на сторінці також поділився його похресник.

“З дитинства я бачив у ньому справжнього чоловіка — сильного, мудрого, врівноваженого оперативника, який умів діяти рішуче, але з людяністю. Він умів підтримати, навчити, показати приклад справжньої мужності без зайвих слів. Його вчинки, ставлення до служби й людей — це те, на що я хочу рівнятися. Хочу бути таким, як він — чесним, відданим своїй справі й Батьківщині. Ти назавжди залишишся для мене символом честі, сили та любові до України”, — написав Олег Міщанин.

Іван Михайлишин брав участь в Операції обʼєднаних сил, розповів його друг та побратим Руслан Смолінський. Вони познайомилися, коли перебували на службі в Маріуполі — з вересня 2018 і до січня 2019 року.

“Хороша, віддана своїй справі людина, яка мене навчила грамотно нести службу. Завжди підказував в різних ситуаціях, часто ми працювали в одному екіпажі. Людина, якій можна було завжди зателефонувати та отримати пораду, як діяти в різних життєвих ситуаціях. Хорошим був сім’янином, ніколи не залишався байдужим. Не зважаючи на нашу різницю у віці, Іван завжди ставився з повагою. Вже у 2022-2025 роках у підрозділі, де він служив, його називали хресним татом, а він молодих бійців — своїми дітьми. Він і для мене на той час став як хресний тато, адже я відчував це тепло, підтримку, довіру. Найголовніше — було таке враження, немов я знав Івана років 20, хоча на той час мені було тільки 20”, — розповів Руслан Смолінський.

Сьогодні, 7 жовтня, тіло полеглого бійця Івана Михайлишина привезуть у Будинок смутку на вулиці Ребета, 3 в Івано-Франківську. Воїна поховають цього ж дня на Алеї героїв у селі Чукалівка.

Івано-Франківські