​​Менше пологів, більше відповідальності: як війна вплинула на народжуваність на Прикарпатті

21 жовтня 2025 р. 20:51

21 жовтня 2025 р. 20:51

На тлі війни та нестабільності все менше прикарпатців наважуються на батьківство. Медики фіксують зниження народжуваності, а деякі пологові відділення — реорганізовують. Утім, навіть попри складні обставини, бажання створювати сім’ї й народжувати дітей не зникає.

“Галка” зʼясувала, яка ситуація з народжуваністю на Прикарпатті, дізналася поради від експертки, як підготуватися до вагітності в умовах війни, та як фінансово підтримують народжуваність в Івано-Франківську.

Щорічне зниження народжуваності

За останні роки на Івано-Франківщині фіксують поступове зниження кількості народжених дітей. Дані від Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА свідчать, що у пологових стаціонарах області щороку на світ зʼявляються орієнтовно на тисячу дітей менше.

• у 2021 році – 10 694 дітей
• у 2022 році – 9 410 дітей
• у 2023 році – 8 301 дитина
• у 2024 році – 7 889 дітей

За перше півріччя 2025-го народилося 3 777 дітей, тоді як за аналогічний період минулого року — 3971. Як зазначають у профільному департаменті, тенденція до зниження є сталою.

Статистику народжуваності не покращило й те, що серед жінок, які народжували на Прикарпатті, є внутрішньо переміщені особи. У 2022 році в області народили 764 переселенки, у 2023-му — 398, у 2024-му — 322, а за перші шість місяців 2025-го — 126.

Падіння народжуваності впливає й на роботу лікарень. У Городенківській центральній районній лікарні з 1 вересня пологове відділення реорганізували у гінекологічне. Схожі зміни раніше відбулися ще у трьох медзакладах області — у Снятині, Яремче та Бурштині.

Директорка департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Олександра Бойчук пояснює, що такі рішення пов’язані з вимогами Національної служби здоров’я України.

“Для того, щоб медзаклад мав контракт із НСЗУ на пакет “Пологи”, необхідно, аби за пів року відбулося щонайменше 200 пологів. Другий критерій — не більше ніж 25% кесаревих розтинів. На жаль, у Городенківській лікарні не було можливості виконати ці вимоги”, — каже Бойчук.

За її словами, це не окремий випадок, а загальна тенденція. Пологова активність зменшується не тільки у медзакладах Івано-Франківської області, а й у більшості регіонів країни.

Відкладання вагітності — вплив війни чи загальна тенденція?

Війна прискорила, або навпаки, поставила на паузу багато життєвих рішень, включно з плануванням сім’ї. За словами франківської гінекологині Тетяни Калиній, яка працює у медичному центрі репродуктивного здоров’я, загальна тенденція в Україні щодо планування вагітності доволі неоднозначна:

“Одні жінки відкладають народження дитини до кращих часів, інші — планують вже і негайно, поки є поруч чоловік чи складаються інші сімейні та фінансові обставини”.

За її словами, загальна тенденція відкладати народження дітей спостерігається у більшості країн світу. На це впливають пізні шлюби, кар’єрні амбіції, прагнення до саморозвитку та проінформованість людей в можливостях репродуктивної медицини.

“Суттєвий відсоток вагітностей, які відкладаються через різні життєві обставини, настають уже за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Адже з віком, особливо після 35 років, шанси завагітніти знижуються, і з кожним роком вони менші”, — пояснює Калиній.

Вона додає, що з роками погіршується якість яйцеклітин, знижується їх здатність до запліднення, а також накопичуються супутні захворювання. Тому гінекологиня закликає не орієнтуватися на гучні історії про “успішне материнство після 45”.

“Дуже часто такі жінки не розповідають, яким чином вони завагітніли, що це були допоміжні технології, іноді з використанням донорських яйцеклітин. І через які випробування довелося пройти під час виношування. Не у всіх так, але вік 35+ має свої підводні камені у плануванні вагітності”, — каже вона.

Водночас лікарка наголошує, що пізніше батьківство не варто сприймати як негатив.

“Жінки старшого віку часто мають стабільну роботу, фінансову подушку, зрілість і спокій. Вони усвідомлено підходять до виховання дітей, можуть дати їм більше уваги та можливостей”, — зазначає Тетяна Калиній.

Останні роки вона бачить ще одну позитивну тенденцію — зростання кількості жінок, які свідомо готуються до вагітності.

“Серед моїх пацієнток усе більше тих, хто приходить на консультації заздалегідь, обстежується, приходить разом із партнером, щоб підкоригувати здоров’я, підготувати організм. Таких стає більше щороку, і це дуже тішить”, — ділиться вона.

Та навіть підготовленість не знімає головного ризику, з яким стикаються жінки у воєнний час — хронічний стрес.

“Відсутність відчуття безпеки, тривожність, порушення сну — усе це впливає і на фертильність, і на перебіг вагітності. При стресі змінюється вироблення гормонів, може підвищуватись тиск, зростає ризик передчасних пологів або втрати вагітності на ранніх термінах”, — пояснює Тетяна Калиній.

Через обстріли та повітряні тривоги перинатальним центрам доводиться облаштовувати безпечні родильні зали для вагітних.

“Сьогодні пологові зали в Україні пристосовані до реалій війни. Є родзали, розташовані у приміщеннях, які виконують функції бомбосховищ. Там можна приймати як фізіологічні, так і екстрені пологи. Це дає вагітним відчуття безпеки — навіть під час повітряних тривог”, — розповідає Калиній.

У такий невизначений час гінекологиня радить кожній жінці знайти лікаря, якому та може довіряти, а також важлива підтримка близьких людей.

“Людині потрібна людина. Якщо є хтось, хто може вислухати, допомогти морально чи фізично, важливість такої підтримки важко переоцінити.

Якщо є тривожність, депресивні стани, порушення сну — треба звертатися до психіатра. Не соромитись цього. Сьогодні ставлення до психіатра таке ж, як до терапевта чи стоматолога. Це звичайний лікар, який допомагає з ментальним здоров’ям. І навіть вагітним можна приймати антидепресанти — просто їх потрібно грамотно підібрати разом із лікарем”.

Вона радить подбати й про практичні речі, завжди мати під рукою “тривожну валізку” — аптечку, запас води, їжі, одягу.

В умовах війни, ймовірності втратити партнера чи відкладання вагітності сучасна репродуктивна медицина дає можливість заморозити яйцеклітини або сперму для майбутнього використання.

“Якщо жінка наразі не має партнера, але планує материнство в майбутньому, вона може заморозити свої яйцеклітини й використати їх згодом. Те саме стосується і чоловіків — вони можуть заморожувати сперму”, — пояснює Тетяна Калиній.

Гінекологиня додає, що навіть попри війну, медицина дає жінкам і чоловікам шанс залишатися впевненими у своєму праві стати батьками.

Від медичного до фінансового забезпечення

В Івано-Франківську працюють два медичні заклади, які надають допомогу вагітним і приймають пологи: обласний перинатальний центр та структурний підрозділ “Перинатальний центр” міської клінічної лікарні №1.

Попри воєнний час, у місті продовжують народжуватися сотні малюків. У міському перинатальному центрі у 2021 році народилося 1956 дітей, у 2022-му — 1744, у 2023-му — 1829, а у 2024 році — 1636. За дев’ять місяців 2025 року — вже понад 900 новонароджених.

Медики додають, що трапляються й випадки, коли жінки народжують удома — хоча це поодинокі ситуації.

У перші два роки повномасштабної війни серед породіль було чимало переселенок — до 15% від усіх пологів. У 2024 році ця частка зменшилася до приблизно 10%, а у 2025-му становить близько 4%.

Заступник міського голови Олександр Левицький зазначив, що попри виклики війни, доступ до медичних послуг для вагітних у місті не погіршився.

“Заклади охорони здоров’я та їхні власники постійно докладають максимум зусиль, аби забезпечити якісну допомогу для всіх — особливо для вагітних жінок і людей з інвалідністю”.

Окрім медичної підтримки, у Франківську діє й фінансова допомога для молодих родин. З 2023 року батьки новонароджених можуть отримати разову допомогу в розмірі 20 000 гривень, а якщо тато або мама військові, — то 50 000.

“На жаль, статистика невтішна і народжуваність за останній час знизилась. Тому стараємось, щоб козацькому роду не було переводу”, – саме так анонсував нову програму міський голова Руслан Марцінків.

Але щоб отримати гроші від міста, потрібно виконати кілька умов: родина або мати новонародженої дитинки повинна мати реєстрацію в Івано-Франківській громаді, стати на облік не пізніше 12-го тижня у міській жіночій консультації, народжувати у міському перинатальному центрі.

У 2023 році франківські родини отримали за цією програмою понад 16 мільйонів гривень підтримки. У 2024-му ця сума зросла до 24,1 мільйона, а у 2025 році наразі становить понад 13,2 мільйона гривень.

А що в обласному перинатальному?

В Івано-Франківському обласному перинатальному центрі народжуваність тримається на плюс-мінус однакових показниках щороку.

• 2021 рік — 2525 пологів (народилася 2571 дитина);
• 2022 рік — 2106 пологів (2151 дитина);
• 2023 рік — 1913 пологів (1956 дітей);
• 2024 рік — 2269 пологів (2314 дітей);
• За 9 місяців 2025 року — 1894 пологів.

Серед породіль є й жінки, які вимушено залишили свої домівки через війну. У перші два роки повномасштабного вторгнення таких було до 15% від загальної кількості.

“Торік цей показник зменшився до близько 10%, а цьогоріч — орієнтовно 4%. Наразі більшість пацієнток не вказують статус ВПО під час отримання медичних послуг, тому ці дані мають приблизний характер”, – пояснив генеральний директор перинатального центру Юрій Павлушинський.

Попри складні умови воєнного часу, рівень передчасних пологів у закладі залишається стабільним — у межах 8–10%.

“Суттєвих змін у структурі ускладнень вагітностей чи серед новонароджених ми не спостерігаємо”, – каже гендиректор.

Війна, звісно, вплинула і на організацію роботи медиків. Проте, запевняє очільник перинатального центру, усі жінки отримують належну допомогу.

“Наш заклад надає акушерсько-гінекологічну та неонатологічну допомогу на належному рівні якості та безпеки. Попри навантаження, персонал справляється й дотримується медичних стандартів”, – підкреслює він.

Серед викликів, із якими стикаються медзаклад, — потреба в оновленні обладнання та поліпшенні інфраструктури, а також кадровий ресурс — забезпечення достатньої кількості медичних сестер та молодшого персоналу.

“Потрібне сучасне операційне й пологове обладнання, а також вдосконалення системи енергозабезпечення. Щодо кадрів, мобілізація, міграція та інші фактори впливають на укомплектованість перинатального центру”, – каже Юрій Павлушинський.

Висновок: Ситуація з народжуваністю на Прикарпатті показує загальноукраїнську тенденцію: чимало сімей відкладають народження дітей, а лікарні пристосовуються до нових умов. Та попри все, фахівці переконані — підтримка матерів і сучасні умови в медзакладах здатні зберегти стабільність системи навіть у часи невизначеності.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

• Не вистачило голосів: в облраді не змогли призначити нового директора центру паліативної допомоги
• Менша народжуваність — закриття відділень: у чотирьох медзакладах Прикарпаття “зникли” пологові
• На Прикарпатті зафіксували зниження захворюваності на туберкульоз на 9,1% (ФОТО)

Івано-Франківські