У Коломиї відбувся захід «Друкована спадщина у вимірах сучасності», на якому експерти обговорили роль друкованого слова в сучасних реаліях

09 листопада 2025 р. 14:08

09 листопада 2025 р. 14:08

Зустріч на тему «Друкована спадщина у вимірах сучасності» відбулася 7 листопада у приміщенні Коломийської міської публічної бібліотеки. Захід зібрав прихильників українського слова, друкованих медіа та живого спілкування, щоб обговорити роль і місію друкованого слова, особливо в умовах сьогодення, за участі головної редакторки газети «Вільний голос» Валентини Близнюк та письменниці Ганни Біленчук.

Пише Голос-Інфо

Захід був організований для діалогу, присвяченого збереженню та підтримці традиції українського друкованого слова. Учасники зосередилися на ключових аспектах функціонування друкованих медіа та книги в сучасному світі. Тематичні виступи включали аналіз важливості друкованих медіа в умовах воєнного часу, а також шлях книги від рукопису до друку.

У рамках події були виголошені дві ключові доповіді.

Доповідь Ганни Біленчук, письменниці та членкині Товариства письменників і журналістів імені Івана Франка, представила тему «Діалог про шлях книги. Від рукопису до друку». У доповіді було розглянуто процес створення книги та її цінність у формуванні культурного простору.

Валентина Близнюк, головна редакторка газети «Вільний голос», виступила з доповіддю на тему «Важливість друкованих медіа у час війни». У її виступі було підкреслено значущість ролі друкованих видань як надійного джерела інформації та засобу підтримки національного духу в складні часи.

Ми поспілкувалися з Валентиною Близнюк, щоб отримати відповіді на те, як друковане медіа Коломиї функціонує у час діджиталізації та час війни.

Валентина Близнюк говорить, що головними темами публікацій видання з 2014 року є: Герої-захисники, волонтерський фронт, історії про загиблих Воїнів, внутрішньо переміщені особи та життя громад під час війни. Газета виконує функцію не просто носія інформації, а й символу пам’яті та зв’язку, її читають на передовій, у місцевих шелтерах для переселенців, у військовому госпіталі, у волонтерському центрі.

Редакція має налагоджену співпрацю з 10 ОГШБ та публікує матеріали про воїнів-Героїв на першій сторінці кожного номера, передаючи майже сотню примірників безпосередньо на фронт.

«Наші волонтери їздять до хлопців з різною допомогою і надсилають мені фото «Вільного голосу» в бліндажах! Нічого приємнішого для мене нема!.. Під рубрикою «Люди-Титани» я фіксую історії поранених бійців. Серед них дуже багато молодих юнаків, які втратили руки, ноги, але їхня життєстійкість і віра в перемогу надихають і не дозволяють посипати голову попелом.  «Якщо Бог мене чує». Під цією рубрикою устами матерів, дружин, дітей, рідних людей розповідаю про загиблих за Україну Героїв », –  розповідає Валентина Близнюк

Редакторка газети «Вільний голос» вважає, що  завдяки таким матеріалам пам’ять про Героїв України збережеться не як суха статистика, а як жива історія реальних людей, які жили, любили, мріяли…

« Матері, діти зберігають газети з історіями про найрідніших на почесному місці, як сімейні реліквії… А ще рідні воїнів, про яких ми публікуємо історії, пишуть, телефонують, просять надіслати газету. Для них це має дуже велике значення! Це як звісточка про найрідніших », – наголошує Валентина Близнюк

Дізнаємося, що з січня 2024 року газета повністю відмовилася від послуг «Укрпошти», яку Валентина Близнюк вважає «Могильником друкованої преси в Україні».

« Вони зробили все, аби перекрити кисень друкованим виданням. Ціни на їхні неякісні послуги, байдужість і цілеспрямоване ігнорування потреб друкованих видань призвели до масового падіння тиражів, навіть до закриття багатьох газет і журналів», –  зазначає Валентина Близнюк

Попри логістичні та фінансові труднощі, видання продовжує виходити двічі-тричі на місяць, попри на неприбутковість, маючи кредо: «чим важче, тим цікавіше». Для підтримки друку та сплати податків редакцію, як говорить Валентина Близнюк, рятують угоди про висвітлення діяльності з Коломийською і Заболотівською громадами.

« Це невеликі кошти, але хоч трохи вистачає на друк і податки. А чому би кожній громаді не виділити по 5-10 тисяч зі своїх бюджетів бодай на підготовку статей про Героїв з цих громад? На жаль… Для порівняння: 40 гривень коштує місячний наклад газети (2-3 номери на 8 сторінок, з них 4 – повний колір) і 40 гривень – ціна чебурека!» , –  говорить Валентина Близнюк

У редакції газети використовується корпоративний вид передплати (колективами), а також особиста доставка читачам та самовивіз із редакції.

« Ще один «креатив»: одна людина в штаті. Я і редактор, і журналіст, і бухгалтер, і поштар. Інакше не вижили б », – говорить Валентина Близнюк

Редакторка каже, що друкована преса за своєю природою поступається оперативністю онлайн-медіа, адже друкована преса потребує часу на підготовку, друк і розповсюдження. Проте головною метою за її словами є не оперативність, а достовірність.

« Цінність місцевих друкованих медіа не в оперативності, а в можливості стати “архівом” подій, локальною історією, яку не напише жоден центральний канал чи всеукраїнське медіа… Ми, наприклад, неодноразово порушували питання щодо захисту прав нашої журналістки Діани Лаврик, яка зазнала тілесних ушкоджень під час виконання професійних обов’язків. Є інформація, що справу перекваліфікують, нападника покарають за напад на журналістку. Усе це триває більш як пів року… Загалом газета – це інтелект громади, це культура повільного і вдумливого читання, простір для діалогу й довіри… Я не вважаю, що треба йти за читачем і пропонувати контент, який йому смакуватиме. Споживача новин треба вчити бачити не лише фрагменти – нав’язливі заголовки в соцмережах, меми, твіти, – а пропонувати цілісну картину буття », –  Валентина Близнюк

Загалом дискусія зустрічі була зосереджена на силі слова, його впливі та місії у сучасному світі, а також на необхідності спільного збереження та підтримки живої традиції українського друкованого слова. Захід став майданчиком для обміну думками щодо подальшої ролі друкованої спадщини в суспільному житті.

Автор Андрій Москалюк.

Івано-Франківські