Роботи в домі. Технології, новини і страхи перед ШІ

17 листопада 2025 р. 08:56

17 листопада 2025 р. 08:56

Уявіть собі: ви повертаєтесь додому після робочого дня, а на вас не чекають каструлі із недоїдками або розкидані речі. Натомість зустрічає домашній помічник — гуманоїдний робот, який тихенько виконає частину домашньої роботи.

Виглядає як сценарій із кіно, але саме такий майбутній формат обіцяють новітні розробки у сфері робототехніки. “Звістка” зробила огляд на існуючі моделі, розробки, функції та… можливість, що машини колись захоплять світ.

Чому домашні роботи — це цікаво  та кому може бути потрібно

Ринок домашніх роботів-помічників — не просто мрія, а реальність, що вже існує паралельно з нашою. Згідно з дослідженнями Growth Market Reports , глобальний ринок домашніх роботів-асистентів досяг 10,8 млрд USD у 2024 році та обіцяє зрости до 54,3 млрд USD до 2033 року із середнім річним темпом ~18,7 %.

Додамо до цього ще й те, що гуманоїдні сервіс-роботи активно досліджуються: « Humanlike service robots : a systematic literature review» підкреслює, що такі роботи впливають на споживача, поведінку та очікування. Як вказує огляд на arXiv :

«Сучасні роботи-гуманоїди зазвичай лише частково схожі на людину — як, наприклад, Pepper. Лише деякі моделі мають майже “людську” зовнішність, як Geminoid чи Sophia. Усі вони працюють на основі заздалегідь заданих програм і правил, виконують обмежені, чітко визначені задачі та нормально функціонують лише в знайомих умовах. Саме поява таких роботів започаткувала новий напрям — “гуманоїдний ШІ”, у межах якого дослідники намагаються поєднати штучний інтелект із роботами, що нагадують людину».

Домашні роботи. Ринок та розробки

Компанія 1X Technologies позиціонує NEO як «найбільш безпечного, доступного та здібного гуманоїда на Землі».

• Функції: складання білизни, організація полиць, навігація по дому, навчання новим навичкам.
• Ціна та доступність: орієнтовно $20 000 або підписка $499/місяць.
• Відгуки: огляд T om’s Guide зазначає, що хоча на папері все чудово, на практиці «…має бути дистанційне керування людиною».
• Цитата від засновника: «Немає нічого настільки особливого й дивовижного, як жити поруч із роботом NEO» — Бернт Бьорніч (Bernt Børnich)

• Анонсований у 2021 році, як універсальний гуманоїд-помічник для повторюваних, небезпечних чи нудних задач.
• Заплановані функції для дому: складання прання, перенесення продуктів, приготування простих страв, прибирання.
• Коментар Ілона Маска: «Optimus ходитиме поруч із вами…» та він може стати найкращим продуктом усіх часів».
• Щодо презентації Tesla AI Day 2022, Deutsche Welle процитувала експертів — дослідника ШІ Філіпа Пєкнєвського, фахівчиню з робототехніки Синтію Юнг і виконавчого директора Mass Robotics Тома Райдена. Вони охарактеризували проєкт як «повний і абсолютний обман», поставили під сумнів реальний рівень його розвитку та розкритикували вибір саме гуманоїдної форми.

Хоча це не повноцінний домашній працівник-гуманоїд, Pepper — цікавий приклад більш раннього сімейства соціальних гуманоїдів, – вказує Wikipedia

• Модель призначалася для спілкування, обслуговування, а не для серйозного домашнього прибирання.
• У 2021 році SoftBank призупинила виробництво Pepper через невисокий попит.

Sophia від Hanson Robotics

Гуманоїдний робот Sophia, створений компанією Hanson Robotics, став одним із найпомітніших прикладів того, як роботи-дослідники можуть виходити за межі лабораторій і ставати частиною масової культури.

Основні характеристики

• Запущена в 2016 році.
• Має силіконову «шкіру», реалістичну міміку (понад 60 виразів обличчя) та антропоморфну форму, яку частково надихнув образ акторки Audrey Hepburn.
• Обладнана камерами, системою розпізнавання облич, мовними алгоритмами, моторикою обличчя — проте не має справжнього загального штучного інтелекту (AGI), а працює за заздалегідь підготовленими сценаріями.
• Отримала медійний статус: у 2017 році — громадянство Саудівської Аравії, а також стала «інноваційним чемпіоном» United Nations Development Programme (UNDP).

Попри те, що Sophia не створена для домашньої роботи, саме вона стала культурним маркером того, як суспільство реагує на роботів-гуманоїдів. Це пов’язано не лише з її зовнішністю, а й із моментом, який здобув вірусну популярність.

Під час презентації на SXSW у 2016 році, відповідаючи на запитання розробника Девіда Хенсона, Софія промовила фразу:

«I will destroy humans.»
Переклад : «Я знищу людей».

Це була скриптована, напівжартівлива взаємодія, покликана продемонструвати діалогові можливості робота. Проте саме ця фраза стала причиною численних дискусій та страхів — від мемів у соцмережах до серйозних публікацій про безпеку ШІ.

Функції домашніх роботів  в реальності та нюанси використання

• Навігація по дому, розпізнавання об’єктів, взаємодія з інтер’єром — всі ці задачі вже вирішуються у демонстраціях. Наприклад, NEO показує , як може скласти рушник.
• Навчання через дані: як зазначено у статті TIME , компанія Figure AI (ще один гравець) говорить про навчання роботів прикладами відео людських дій.
• Але більшість моделей поки що працюють у напів автономному режимі, або потребують значної уваги й налаштування.
• Як зазначає огляд NEO: «Існує величезна різниця між тим, що ми бачимо зараз, і тим, що обіцяє компанія», – вказує Tom’s Guide
• Вартість наразі залишається досить високою, сфера використання теж не досить прозора.
• Безпека й етика — коли робот має камери, сенсори, рухається по дому, виникають питання: хто відповідає за збої, навички навчання, захист даних?

Домашні роботи. Відгуки користувачів.

««Це відео стало справжнім холодним душем після їхнього рекламного ролика. Neo не зміг виконати жодного завдання автономно під час демонстрації, хоча компанія обіцяє, що у 2026 році робот зможе робити більшість домашніх справ самостійно. Але, схоже, працюватиме він не надто якісно, тож за потреби можна буде просто замовити дистанційне керування оператором, щоб робот виконав роботу замість вас?» — коментар користувача на Reddit
Цей відгук добре ілюструє розрив між очікуваннями і реальністю. Коли робот стоїть у шоурумі і складає рушник — це одна справа; коли його ставлять у звичайну вітальню з меблями, він веде себе інакше.

Інший огляд — “Я протестував першого домашнього гуманоїдного робота. Це було дивно” — журналіст Wall Street Journal досліджував, як живеться з NEO протягом 48 годин. Також у The Washington Post зазначено, що при контакті з гуманоїдом люди можуть перебільшувати його можливості:
«Коли ми бачимо гуманоїдів, нам здається, що вони здатні на більше, і ми знижуємо пильність… але це має й зворотний бік» — Aaron Prather, директор програм роботи і автономних систем у ASTM International.

Конспірологічні страхи навколо гуманоїдних роботів: що саме лякає людей і чому

Попри те, що сучасні роботи-гуманоїди ще далекі від автономного «інтелекту», суспільна реакція на них нерідко включає змішані емоції — від цікавості й оптимізму до тривожності. Наукові роботи та аналітичні публікації показують: страхи мають психологічні, соціальні та технологічні причини.

1. Страх перед автономією й непередбачуваністю, котру можуть мати роботи

Одним із ключових факторів занепокоєння є відчуття, що штучний інтелект працює автономно, незалежно від людини.

У статті Suspicious of AI? Perceived autonomy and interdependence predict AI-related conspiracy beliefs (2025) науковці кажуть:

“Люди часто сприймають різкі технологічні або суспільні зміни як щось загрозливе (Van Prooijen, 2020). Це повною мірою стосується й штучного інтелекту. Конспірологічні уявлення про ШІ зазвичай пов’язані з падінням довіри до технологій і небажанням їх використовувати. Дослідження показують, що такі переконання супроводжуються вищим рівнем упередженості й нижчою довірою до тих, кого люди вважають “авторами” або “винуватцями” розвитку цих технологій (Đorđević et al., 2021; Jolley et al., 2020; Šrol et al., 2022). Крім того, конспірологічні теорії, пов’язані з технологіями, зменшують готовність приймати й впроваджувати нові технологічні рішення (Marques et al., 2021).”

Іншими словами, коли робот поводиться «самостійно», деякі люди починають припускати, що така система може діяти за власною логікою, яку користувач не контролює.

Сучасні моделі, включно з домашніми роботами-гуманоїдами, значною мірою залежать від операторів, хмарних моделей і сценаріїв, але людське сприйняття автономності — часто важливіше за реальні технічні обмеження.

2. Страх перед все більшою інтеграцією ШІ у всі сфери життя

У публікації The Guardian технологічні експерти пояснюють, що побоювання людей часто не про раптовий «бунт машин», а про поступову втрату контролю над системами ШІ:

«The danger is from something much more simple, which is that people may program AI to do harmful things, or we end up causing harm by integrating inherently inaccurate AI systems into more and more domains of society.» Переклад: «Небезпека походить від чогось значно простішого: люди можуть запрограмувати ШІ на шкідливі дії, або ми самі заподіємо шкоду, інтегрувавши системи ШІ з вродженою неточністю в усе більше сфер суспільства.»

Домашній гуманоїд — це камерний набір сенсорів, мікрофонів, навігаційних систем та підключень до інтернету. Навіть при добросовісному використанні виникає страх «надмірної присутності технології в приватному просторі».
Також користувачі хвилюються, що системи, які помиляються у класифікації зображень чи тексту, можуть помилятися й у виконанні фізичних дій.

3. Страх перед потенційною загрозою для суспільства

Домашні роботи потенційно збирають дані про побут та поведінку. Хоча реальні моделі сьогодні обмежені у функціональності, люди бояться:

• централізованого збору даних,
• можливих витоків,
• маніпуляцій та використання інформації третіми сторонами.

Ще в одній публікації йдеться :

«…there have been several instances of harm resulting from the use of AI without the appropriate safeguards in place. As such, it is unsurprising that there are mixed views of AI in society, where the negative view can in fact manifest as a dystopian view of “robots taking over”.»

Переклад : «…Було кілька випадків шкоди, що виникла внаслідок використання штучного інтелекту без належних запобіжних заходів. Тому не дивно, що в суспільстві існують неоднозначні погляди на штучний інтелект, де негативний погляд може фактично проявлятися як антиутопічне бачення «захоплення влади роботами».

Такі страхи підсилюються загальними дискусіями про кібербезпеку.

4. Страх перед фізичною присутністю автономного пристрою в житлі

На відміну від розумної колонки чи смартфона, гуманоїд має:

• Антропоморфну (людиноподібну) форму,
• здатність пересуватися,
• елементи моторики.

Це означає, що навіть за високої користі роботів, сама їхня людиноподібність іноді провокує тривогу. У психології цей ефект пов’язують з концептом «занадто людяних машин», які викликають когнітивний дисонанс.

5. Страх перед “роботизацією” суспільства і зростанням нерівності

Ще одна частина побоювань — соціальна. Дослідження показують, що люди нерідко пов’язують гуманоїдів із:

• втратою робочих місць,
• концентрацією технологічної влади,
• залежністю від великих корпорацій.

У ще одній роботі (2025) дослідники уточнюють:

«Perceived threat to society mediated these effects in most cases.»
Переклад: «Сприйнята загроза для суспільства була медіатором цих ефектів у більшості випадків.»

Тобто страхи щодо роботів частіше мають соціально-психологічний характер, ніж технічний.

Наукові роботи та медіапублікації свідчать: люди бояться не стільки роботів як машин, скільки того, що вони символізують:

• можливість автономних рішень,
• втручання в приватний простір,
• збирання й використання даних,
• соціальні наслідки масового впровадження технологій,
• поступову втрату контролю над системами, які стають все складнішими.

Сучасні домашні роботи-гуманоїди не є загрозою в реальному сенсі, але їхня поява у побуті торкається фундаментальних психологічних зон дискомфорту. Саме тому конспірологічні теорії виникають навіть у відповідь на реальні, поки що дуже обмежені технології.

Івано-Франківські