“Моя орієнтація – це моя ідентичність”: історія учасниці франківської ЛГБТ-спільноти “Інсайт” Олени Григоряк (ФОТО) - Івано-Франківські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

“Моя орієнтація – це моя ідентичність”: історія учасниці франківської ЛГБТ-спільноти “Інсайт” Олени Григоряк (ФОТО)

01 грудня 2025 р. 20:26

01 грудня 2025 р. 20:26

35-річна Олена Григоряк усвідомила свою орієнтацію ще в дитинстві й у 18 років здійснила камінг-аут. Тепер вона відкрито говорить про свою ідентичність і відстоює рівність для ЛГБТ-людей в Україні.

Пише “ Галка “.

Олені Григоряк — координаторка регіонального розвитку громадської організації «Інсайт» та людина, яка пройшла довгий шлях самопізнання, перш ніж відчула себе вільною говорити про свою ідентичність.

Вперше вона почала усвідомлювати власну сексуальну орієнтацію ще в дитинстві.

«Я дізналася, що я лесбійка, коли почала досліджувати себе, свою сексуальність, ідентичність, починаючи з раннього дитячого віку, тобто це перші класи школи», — пригадує Олена.

Тоді вона відчувала, що її симпатії відрізняються від більшості: дівчатам дарували валентинки хлопці, але дівчата не робили цього між собою. Тому вона не могла зрозуміти, чи нормально було б подарувати валентинку дівчині, яка їй подобалася.

У 16 років усе стало на свої місця.

«Я зрозуміла, що я закохана в однокласницю. Я про це їй сказала, і, до речі, це не було не взаємно, це було взаємно, але не було публічно».

Саме тоді вона зіткнулася з етапом внутрішньої гомофобії — страху прийняти себе такою, якою є. Згодом цей бар’єр подолала, адже зрозуміла — вона не одна така.

Олена ніколи не мала романтичних чи сексуальних стосунків із чоловіками. В її житті є близькі друзі-чоловіки, проте думок про роман чи шлюб із ними у неї не виникало.

Відвертою з родиною вона стала у 18 років.

«Мій камінг-аут не був дуже негативним. Мене не виганяли з дому. Але він і не був дуже веселковим. Це був момент, коли мої батьки протягом якогось часу приймали мене».

На відміну від батьків, сестра одразу зреагувала з розумінням.

Сьогодні Олена може говорити про себе відкрито й без страху.

«Я можу про це говорити публічно, при камерах, при людях, при президентах, при прем’єр-міністрах, при кому завгодно. Тому що це про моє єство, це про мою ідентичність, це про мою самовираженість».

Водночас вона визнає, що в Україні ще немає законодавчої рівності.

«Зараз немає ні цивільних партнерств, ні шлюбної рівності для гомосексуальних пар, але ми на шляху до цього».

Читайте ще дві історії трьох дівчат – Катерини та подружжя Анастасії та Олени, які відверто розповіли про перші усвідомлення себе, камінг-аути, труднощі, що виникають у щоденному житті.