Нирка від тата, печінка від мами: 7-річному прикарпатцю провели першу в Україні подвійну родинну трансплантацію

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Нирка від тата, печінка від мами: 7-річному прикарпатцю провели першу в Україні подвійну родинну трансплантацію

03 грудня 2025 р. 11:22

03 грудня 2025 р. 11:22

У Львові у Дитячій лікарні Святого Миколая 7-річному Артуру з Івано-Франківщини провели першу в Україні подвійну родинну трансплантацію, пише КУРС з посиланням на Перше медичне об’єднання Львова.

Артурчик народився здоровим, але вже у 2 роки йому діагностували саркому малого тазу – агресивну злоякісну пухлину. Після тривалого і важкого лікування батьки з полегшенням почули, що рак відступив. Однак замість одужання в Артура почалися нові проблеми зі здоров’ям.

Лікарі виявили у хлопчика сечокам’яну хворобу. Та скільки не дробили камені, ті знову і знову з’являлися. Ба більше – попри процедури та терапію, з часом одна за одною відмовили обидві нирки. Хлопчику призначили діаліз.

“Ми буквально виходжували Артура. У 7 років він важив лише 16 кілограмів. Йому часто ставало погано на гемодіалізі”, — згадує Лілія Грицків, лікарка-нефрологиня Дитячої Лікарні Святого Миколая.

Лише розширене генетичне обстеження – аналізи відправили аж у Корею – дало відповідь на питання про природу ниркової недостатності. З’ясувалося, що в Артура первинна гіпероксалурія – рідкісна мутація, через яку печінка не виробляє фермент, що необхідний для правильного виведення оксалату. Той перетворювався в організмі дитини на оксалат кальцію – нерозчинну сіль, яка осідаючи в сечовивідних шляхах та нирках призводить до формування каменів. Такий агресивний перебіг сечокам’яної хвороби швидко знищив нирки хлопчика.

Єдиний шанс на порятунок Артурчика – це трансплантація обох органів: не лише нирки, а й печінки.

“Це був справжній виклик. Раніше в Україні нікому не проводили таку комбіновану родинну трансплантацію дитині з гіпероксалурією. Пересадити лише нирку було неможливо, бо першопричина була в печінці. Тож, щоб дати Артуру шанс на життя, довелося виконати трансплантацію обох органів, донорами яких стали його мама і тато”, — розповідає Максим Овечко керівник Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.

Лікарі працювали в 3 етапи. Спершу трансплантологічна бригада видалила непрацюючі нирки, адже там була інфекція, яку треба було подолати до наступних етапів. За місяць – виконали трансплантацію нирки від тата. Ще за 3 тижні – хлопчику пересадили частину маминої печінки. До останньої операції львівські медики залучили колег з Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова на чолі з Олександром Гриненком. Обидві пересадки минули успішно. Татова нирка та частина печінки мами запрацювали в тілі сина.

“5 років боротьби, лікарень і невизначеності позаду. Сьогодні Артур нарешті набирає вагу, сміється і мріє про здійснення простих дитячих бажань, як-от вперше в житті випити солодкої газованки”, – йдеться в повідомленні.

Ctrl + Enter