Нежить і кашель взимку — не завжди простуда: про “зимові” алергії розповідає Ірена Попадинець

21 січня 2026 р. 18:53

21 січня 2026 р. 18:53

Зима традиційно асоціюється із простудами та вірусними інфекціями, однак для багатьох людей саме холодна пора року стає періодом загострення алергічних симптомів. Закладеність носа, тривалий нежить, кашель, подразнення очей чи шкіри часто списують на “звичайну застуду”, не підозрюючи, що причиною можуть бути побутові алергени, пліснява або навіть холод.

Про те, чому алергія може посилюватися взимку, як відрізнити її від ГРВІ, які алергени найчастіше провокують симптоми в холодний сезон та коли варто звернутися до лікаря, для читачів “Галки” розповіла лікарка-алергологиня Ірена Попадинець з клініки “Мед-Атлант” в Івано-Франківську.

– Чому саме взимку алергічні реакції можуть посилюватися, навіть за відсутності пилку рослин?

– Відсутність пилку в атмосферному повітрі взимку не означає відсутності алергенного навантаження. У холодний період року відбувається зміна спектра домінуючих алергенів — з пилкових на побутові — пилові кліщі, пліснява, алергени домашніх тварин.

Люди значно більше часу проводять у приміщеннях, які часто недостатньо провітрюються, особливо в умовах опалювального сезону. Опалення призводить до зниження відносної вологості повітря, що викликає сухість слизових оболонок носової порожнини та бронхів. Це порушує мукоциліарний кліренс — один із ключових механізмів захисту дихальних шляхів. У результаті слизова стає більш проникною для алергенів і подразників, а імунна відповідь — більш вираженою.

Крім того, у приміщеннях накопичуються частинки домашнього пилу, алергени кліщів побутового пилу, пліснявих грибів, епітелій і білки слини домашніх тварин. Усе це створює досить сильне алергенне навантаження, яке може спричиняти або посилювати симптоми алергічного риніту, бронхіальної астми та атопічних захворювань шкіри.

– Що таке алергія на кліщів побутового пилу і чому вони активні саме в холодний сезон?

– Алергія на кліщів побутового пилу – алергічна реакція на білки, що містяться в екскрементах і фрагментах тіла мікроскопічних кліщів (найчастіше Dermatophagoides pteronyssinus та Dermatophagoides farinae). Ці кліщі мешкають у матрацах, подушках, ковдрах, м’яких меблях, килимах – тобто там, де є тепло, волога та органічний субстрат. Взимку люди рідше провітрюють помешкання, використовують щільні ковдри, теплу постіль, що створює стабільний мікроклімат, сприятливий для накопичення алергенів.

Важливо розуміти, що взимку кліщі не стають активнішими , але контакт із їх алергенами стає інтенсивнішим, частішим, тривалішим. Більше часу вдома = більше контакту з алергенами. Саме тому симптоми — закладеність носа, чхання, нічний кашель, задишка, іноді навіть бронхоспазми — часто посилюються саме в холодну пору року.

– Як проявляється алергія на плісняву взимку і як її розпізнати?

– Плісняві гриби (Alternaria, Cladosporium, Aspergillus, Penicillium) продукують спори, які є потужними інгаляційними алергенами. Взимку проблема плісняви пов’язана не з вулицею, а з внутрішніми приміщеннями — ванними кімнатами, кухнями, підвалами, приміщеннями з поганою вентиляцією, зонами з конденсатом на стінах або вікнах.

Алергія на плісняву може проявлятися:

• тривалою закладеністю носа,
• ринітом із слизисто-водянистими виділеннями,
• сухим кашлем та задишкою,
• подразненням очей,
• іноді бронхоспазмами та загостренням бронхіальної астми.

Характерною ознакою є зв’язок симптомів із перебуванням у конкретному приміщенні або їх посилення у вологу погоду. Часто пацієнти відзначають запах сирості або цвілі, навіть якщо візуально грибок не помітний.

– Чи можуть домашні тварини взимку провокувати сильніші алергічні симптоми, ніж в інші пори року?

– Так, і це доволі поширене явище. Основними алергенами є не шерсть, а білки, що містяться в слині, шкірному епітелії та сечі тварин. Узимку домашні тварини частіше перебувають у приміщенні, сплять у спальнях, на м’яких меблях, що призводить до накопичення алергенів у повітрі приміщень. Крім того, зменшення вентиляції приміщень сприяє їх циркуляції.

У чутливих осіб це може викликати: хронічний алергічний риніт, кон’юнктивіт, загострення бронхіальної астми, посилення нічних симптомів, а також шкірні алергічні реакції.

Порада для власників тварин: регулярне прибирання, купання тварини, часте провітрювання і очищення повітря можуть зменшити симптоми алергії. Також слід вчасно звертатися до алерголога, оскільки на сьогоднішній день маємо ефективне лікування за допомогою алергенів (АСІТ).

– Холодова алергія: що це таке і які її найтиповіші прояви?

– Так звана “холодова алергія” — це форма фізичної кропив’янки, яка виникає у відповідь на вплив низьких температур. Механізм полягає у вивільненні гістаміну та інших медіаторів запалення з опасистих клітин шкіри та слизових оболонок у відповідь на холодовий стимул. Найчастіше симптоми з’являються через кілька хвилин після контакту з холодом і локалізуються на відкритих ділянках шкіри: обличчя, кисті рук, вушні раковини. Типові прояви:

• уртикарні висипання (кропивʼянка)
• інтенсивний свербіж, почервоніння, печіння шкіри
• набряк губ, повік, обличчя, кистей рук.

У рідкісних випадках можливі:

• генералізовані алергічні реакції
• бронхоспазм
• запаморочення
• різке падіння артеріального тиску
• анафілаксія

Цей стан потребує диференціальної діагностики, оскільки іноді може бути асоційований із системними захворюваннями.

– Як відрізнити алергію від застуди, якщо симптоми схожі?

Ключова відмінність полягає в механізмі та тривалості симптомів.

Для алергії характерні:

• відсутність підвищеної температури тіла,
• свербіж у носі та очах,
• водянисті виділення з носа,
• тривалий або рецидивуючий (повторювальний) перебіг,
• чіткий зв’язок із середовищем або тригером.

Для застуди:

• поступовий початок,
• зазвичай підвищення температури до субфебрильної (37,1-38,0°C) та фебрильної (38,1-39,0°C)
• загальна слабкість, біль або «ломота» в тілі, м’язах, голові,
• обмежена тривалість (зазвичай до 7–10 днів),
• часто попередній контакт з хворою особою.

– Які обстеження варто пройти людині, яка взимку помічає у себе незрозумілі алергічні реакції?

– Найпершим та найважливішим кроком буде звернення до алерголога, який допоможе визначити основні симптоми, складе подальший план діагностики та лікування.

Якщо ж говорити про методи діагностики, то маємо різні в залежності від показів для кожного пацієнта індивідуально. Серед загальних — варто зробити загальний та біохімічний аналізи крові. Спеціалізовані алергообстеження — включають шкірні прик-тести, визначення специфічних IgE в сироватці крові, молекулярна алергодіагностика. Якщо є виражені симптоми з боку бронхолегеневої системи, то варто провести рентгенологічне обстеження органів грудної клітки або ж КТ, а також  комп’ютерну спірометрію для оцінки функції зовнішнього дихання.

Після обстеження лікар-алерголог інтерпретує результати разом з анамнезом та симптомами, а комплексний підхід дозволяє скласти персоніфікований план діагностики й лікування.

– Які кроки допомагають контролювати “зимові” алергії і коли вже потрібно звертатися до лікаря?

– Для контролю проявів алергії взимку, так як і в будь-який інший період року, найважливішим є уникнення або ж зменшення контакту з алергенами. Звичайно, що не завжди це є можливим, але тоді можна і варто застосовувати прості фізичні методи — оптимізацію мікроклімату в приміщенні, регулярне прибирання, очищення повітря та поверхонь, часте провітрювання, контроль вологості, використання порохотягів та очищувачів повітря з HEPA-фільтрами, використання спеціальних засобів (для зменшення концентрації алергенів кліщів побутового пилу), заміна подушок, покривал на гіпоалергенні, часті прогулянки.

Також важливе значення має здоровий спосіб життя – збалансоване харчування, відмова від шкідливих звичок (особливо паління сигарет та електронних девайсів), регулярне фізичне навантаження та позитивні емоції. Якщо ж симптоми тривають кілька тижнів, виникають частіше та стають інтенсивнішими, заважають повсякденному життю, то варто звернутися до алерголога для подальшого обстеження та лікування.

Вчасна консультація алерголога може запобігти хронізації процесу, покращити якість життя, знизити ризик загострень та запобігти розвитку ускладнень.

“Зимові” алергії – це не міф, а наслідок дії побутових алергенів, змін мікроклімату та способу життя в холодний період. Своєчасна діагностика та персоніфікований підхід дозволяють ефективно контролювати симптоми та запобігати ускладненням навіть у холодну пору року.

Контакти клініки «Мед-Атлант»:

+38 (095) 00 38 452

+38 (097) 41 13 133

м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),

м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі:

• https://med-atlant.if.ua
• https://www.facebook.com/medatlantif
• https://www.instagram.com/med_atlant.if
• https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA

Реклама

• Ці симптоми — не дрібниці: коли терміново потрібно звертатися до проктолога, пояснює Іван Попович
• Чому тестостерон — головна валюта чоловіків: пояснює франківська лікарка-уролог та андролог Оксана Вінтонів
• Куріння та рак шийки матки: франківська гінекологиня Юлія Мельник пояснює, як вони повʼязані

Івано-Франківські