Менше предметів, більше вибору: в Івано-Франківську розповіли, як зміниться старша школа з 2027 року

21 січня 2026 р. 19:18

21 січня 2026 р. 19:18

У середу, 21 січня, заступниця міністра освіти й науки України Надія Кузьмичова провела очну зустріч із батьківською спільнотою в Івано-Франківську.

Під час заходу обговорили реформу старшої профільної школи, яка стартує з 2027 року.

Подію відвідала журналістка Фіртки .

За словами Надії Кузьмичової , перший цикл реформи завершиться у 2030 році — коли теперішні восьмикласники випустяться із закладів освіти.

«Часто чули про те, що реформа старшої профільної школи придумалась протягом повномасштабного вторгнення. Це не так. Специфіка освітніх реформ у тому, що вони довготривалі.

З 2017 року українська система освіти перебуває в реформі “Нової української школи”. Наразі проводять її останній етап, тому ми не можемо ставити процес на паузу через складні умови в країні», — зазначила посадовиця.

Посадовиця наголосила, що складність для держави полягає у впровадженні реформи, яка починалася ще у відносно мирний час.

Серед ключових змін у старшій школі Надія Кузьмичова назвала якість викладання, реальний вибір профілю для учнів та поглиблене вивчення предметів у його межах.

«Самі підлітки говорять, що хочуть вивчати те, що їм знадобиться у житті. У десятому класі діти вивчають 19 предметів, які, очевидно, знають не на однаковому рівні. Тобто чіткий запит на подібну зміну був.

Світ не буде чекати, поки ми переможемо у війні, він рухається далі, з'являються нові професії, вимоги. Якщо не будемо встигати за всім, то не побудуємо кращого майбутнього.

Нова реформа передбачає індивідуальні освітні траєкторії, оновлений освітній простір й адаптивність/гнучкість учнів», — пояснює посадовиця.

Після дев’ятого класу, як і раніше, учні зможуть обрати: продовжити навчання у 10 класі або вступити до закладів професійної освіти. Водночас із 2027 року, за словами посадовиці, ці напрями будуть чітко розмежовані.

Учні, які оберуть професійний шлях, навчатимуться у профтехах або фахових передвищих закладах — професійних коледжах. Там вони здобуватимуть професію протягом трьох років і зможуть вступити до закладу вищої освіти.

Ті, хто продовжить навчання після дев’ятого класу, навчатимуться в академічних ліцеях, орієнтованих на вступ до вишів.

«Ця ланка обов’язково передбачатиме профілізацію. Не буде третьої сутності — якоїсь звичайної школи, щоб просто довчитися. Можливості для дітей зберігаються», — наголосила Кузьмичова.

За реформою старшокласники обиратимуть профіль та предмети в його межах, окрім базових дисциплін, обов’язкових для всіх. Також буде можливість обирати предмети поза своїм профілем — для розширення кругозору чи розвитку навичок.

Для цього передбачили запровадження кар’єрного радника, який допомагатиме з профорієнтацією, супроводжуватиме вибір учня та оцінюватиме його задоволеність обраною траєкторією.

Надія Кузьмичова зазначила, що не кожен заклад зможе стати академічним ліцеєм через вимоги законодавства.

«Ліцей повинен запропонувати мінімум три активні профілі для вибору. Щонайменше два класи мають навчатися в такому закладі. Не може існувати академічний ліцей лише з одним профілем, наприклад математичним.

Проте, якщо ваш ліцей має історичні надбання чи фокус на мовах, то це не буде проблемою, щоби відкрити там ці три профілі, аби запропонувати варіацію дітям.

На рівні регіону не менше третини закладів мають пропонувати профілі в межах STEM-класів», — говорить посадовиця.

Навчання старшокласників також організовуватимуть не за класами, а в групах за обраними предметами.

«Організаційно це складно, тому розклади формуватимуть у спеціальних програмах. Але це посилить індивідуалізацію навчання. Поділ — на групи від 16 дітей, мінімальна група — восьмеро учнів», — сказала посадовиця.

А тому реформа передбачає і трансформацію шкільних просторів: можливість групування столів, створення зон для творчості та самореалізації. Держава також інвестуватиме у практичні лабораторії для вивчення природничих наук.

«Суть не в тому, щоб просто переклеїти шпалери чи переставити парти, а в ремонті та підведенні електрики й води до кожного робочого місця, щоб дитина могла експериментувати самостійно. На цьому шляху вже перебувають 136 громад», — зазначила Кузьмичова.

До пілотування реформи на Івано-Франківщині зголосилася Бурштинська громада. Її ліцеї отримали по 10 мільйонів гривень на переоблаштування навчальних просторів.

Старша школа по-новому: все про реформу середньої освіти в Івано-Франківську

Івано-Франківські