Як розпізнати фейк за 3 ознаки: медіаекспертка з Прикарпаття пояснила інформаційну гігієну для мам та бабусь (ФОТО)

25 лютого 2026 р. 23:16

25 лютого 2026 р. 23:16

Повномасштабна війна збільшила кількість фейкової інформації, емоційного тиску та маніпулятивних новин в українському інфопросторі. Штучний інтелект ще більше ускладнив ситуацію, генеруючи правдоподібні фото та відео.

Мар’яна Деренюк, докторка філософії, асистентка кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, розповіла Галці , як розпізнати фейк, ким найлегше маніпулювати та з чого почати навчання медіаграмотності.

«Україна перебуває в умовах повномасштабної війни і стоїть в протистоянні не лише військовому, але й інформаційному. Збільшилася кількість фейкової інформації, емоційного тиску, маніпулятивних новин. До того ж штучний інтелект генерує новини, що ще більше ускладнило наш інформаційний простір», — пояснює Мар’яна Деренюк.

Найчастіше маніпулятори використовують емоційні новини та заголовки, які сприяють страху, обуренню, гніву людей.

«Теми пов’язані з військовополоненими, війною. Особливо картинки, згенеровані штучним інтелектом, які найчастіше публікуються у Facebook. Вони набирають максимально багато поширень та лайків, але насправді є недостовірною інформацією», — розповідає медіаекспертка.

Найвразливішими категоріями до фейкових новин є внутрішньопереміщені особи та люди старшого віку.

«Вони є активними споживачами контенту в месенджерах, де зазвичай дуже багато фейків», — зазначає Деренюк.

Чому емоційні новини поширюються швидше

«Працюють алгоритми, які підтягують більше такого контенту, аби діяти на наші емоції, на наш емоційний стан», — пояснює експертка.

Три головні ознаки фейку

Мар’яна Деренюк виділяє три ознаки, які трапляються майже завжди:

Як перевірити новину за кілька хвилин

«Найперше — перевіряти першоджерела. Зараз багато програм і офіційних платформ, де вже публікуються або спростовуються новини», — радить медіаекспертка.

Що потрібно робити:

• Перевіряти, чи посилається новина на офіційні джерела
• Якщо використовуються картинки, перевірити їх через Google (пошук за зображенням)
• Перевіряти метадані — чи згенерована картинка штучним інтелектом
• Звертати увагу, чи медіа зазначає, що фото взяте зі стоку

Яким джерелам можна довіряти

«Офіційні джерела, які дають посилання. До прикладу, “Детектор медіа” — вони публікують або спростовують новини. Їм навіть можна надіслати на перевірку. “Перевірено” теж працюють в тому напрямку, детально розбирають новини на правдивість та фактичність», — перелічує Деренюк.

Яких джерел краще уникати

«Ті, які використовують емоційні, сенсаційні заголовки. Коли переходиш за посиланням, новина виявляється не та, яка була в заголовку», — застерігає експертка.

Про Telegram-канали

«Там дуже багато дезінформації, закликають до маніпулятивних дій, діють на емоції. Новини використовують страх, шок. Просять перейти за посиланням, підписатися на іншу групу, де ще більш сенсаційний заголовок», — пояснює Мар’яна.

Як штучний інтелект змінив дезінформацію

«В епоху штучного інтелекту максимально поширюються фото, згенеровані ШІ, діпфейки та маніпулятивні заголовки. Це ускладнило наш простір. Але медіаграмотні навички допомагають це відрізнити», — каже медіаекспертка.

Для перевірки можна використовувати безплатний пошук Google за зображенням — вставити картинку або посилання на неї, і одразу побачити, чи використовувалася вона де-небудь ще. Також Мар’яна розповіла що таке інформаційне перенавантаження:

«Інформаційне перевантаження відбивається на нашому здоров’ї. З’являються фізичні симптоми — біль у голові від того, що ми занадто довго перебуваємо зі смартфонами або від новин, які читаємо. Є навіть діагностовані психотерапевтами симптоми», — розповідає Даринюк.

Як пояснити бабусі, що новина неправдива

Мар’яна поділилася життєвим прикладом:

«Мама переходила в Telegram та Viber за посиланнями, які їй надсилали, і зловмисники отримали доступ до всіх її банківських рахунків та особистої інформації. Від її імені вимагали кошти».

Як пояснити толерантно:

• Перш ніж перейти за посиланням, перевірити, чи те посилання офіційне
• Якщо прийшло щось від банку чи держслужби — вони мають свою офіційну адресу
• Як мінімум зателефонувати рідним і запитати

Почати розпізнавати фейки можна з простого:

«З аналізу заголовків. Клікбейтні сенсаційні заголовки зараз усюди. Перейшовши за посиланням, новина зовсім не відповідає змісту заголовка. З цього варто починати», — радить експертка.

Одна проста звичка

«Не вірити всьому, що публікується в соцмережах», — категорична Мар’яна Даринюк.

Що робити, якщо ти вже поширив фейк

«Можна поскаржитися на джерело. Написати коментар про те, що це фейк, зробити скріни і відправити платформам, які аналізують інформацію — “Детектор медіа”, “Перевірено”», — пояснює медіаекспертка.

Івано-Франківські