«Люблю увагу — тому я акторка»: Надія Левченко про шлях у театр та перші ролі - Івано-Франківські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

«Люблю увагу — тому я акторка»: Надія Левченко про шлях у театр та перші ролі

10 березня 2026 р. 18:17

10 березня 2026 р. 18:17

Надія Левченко — акторка, яка 18 років працює в Івано‑Франківському драмтеатрі, народна артистка України, волонтерка та режисерка.

У розмові з журналісткою Фіртки Надія Левченко розповіла, як потрапила на сцену і що найбільше вплинуло на її вибір професії.

«Моє знайомство зі сценою почалося ще в дитинстві — із балетної школи. Мене хвалили, ставили в першу лінію, і я відчувала, що подобаюсь глядачам.

До театру прийшла вже свідомо — займалася в театральній студії «Синій птах» у будинку офіцерів, де було багато гуртків. Закінчуючи школу, я вже кілька років займалася там, тож вирішила спробувати вступити до театрального», — каже Надія Левченко.

Акторка додає, що родина не мала прямого впливу на її вибір — батьки військові, а мистецтво не було їхньою професією.

«Тато грає на гітарі та слухає хорошу музику, але я поки єдина в родині, хто пішов цим шляхом», — зазначає Надія Левченко.

Надія Левченко зізнається, що любов до сцени — це частково природна потреба.

«Актори — люди, які потребують багато уваги. Я люблю говорити, відтворювати, отримувати зворотний зв’язок, відчувати, що мене бачать і що я потрібна», — ділиться акторка.

Перша пам’ятна роль Надії Левченко — Мавка

Акторка згадує, що на роль Мавки її спершу сприйняла з сумнівом: суспільні уявлення про Мавку — маленьку, тендітну дівчину — не збігалися з її власними параметрами.

«Я майже під два метри зростом, тож коли мені сказали: „Я хочу, щоб ти була моєю Мавкою у виставі режисера“, я подумала: „Та яка з мене Мавка?“.

У той час Роман Луцький грав Лукаша, тож ми були двоє доволі великих персонажів», — пригадує Надія Левченко.

Згодом Мавка знову повернулася в її життя — під час постановки «Лісової пісні на полі крові» на початку повномасштабного вторгнення. Тоді акторка була однією з трьох Мавок, проте для неї це стало особливим символом: