“Поганий” і “хороший” холестерин: франківська лікарка Ірина Коваленко пояснює різницю

13 березня 2026 р. 16:58

13 березня 2026 р. 16:58

Про холестерин більшість людей згадує лише тоді, коли з’являються проблеми з аналізами. Водночас ця речовина є необхідною для нормальної роботи організму, а справжню небезпеку становить не сам холестерин, а його порушений баланс.

Коли варто перевіряти холестерин, що показує ліпідограма, чи завжди високі показники означають необхідність приймати ліки та які міфи про статини найчастіше лякають пацієнтів. Про це все читачам “Галки” розповідає кардіологиня Ірина Коваленко з франківської клініки “Мед-Атлант”.

– Що таке холестерин та для чого він потрібен нашому організму?

– Холестерин — це жироподібна речовина, яка є важливою складовою клітин нашого організму. Більша частина холестерину виробляється в печінці, а менша — надходить з їжею. Холестерин бере участь у синтезі багатьох гормонів та вітамінів.

В організмі холестерин транспортується завдяки ліпопротеїдам, які бувають високої щільності (так званий “хороший холестерин”) та низької щільності (“поганий холестерин”). Перші відводять зайвий холестерин від артерій, другі — накопичуються на стінках артерій, утворюючи бляшки.

– Який аналіз потрібно здати для оцінки холестерину?

– Ліпідограма — це розгорнутий аналіз крові, який показує рівень холестерину та його фракцій у крові.

– Кому та коли потрібно здавати ліпідограму?

• Усім молодим людям: рекомендовано з 20 років, хоча б раз на 4–6 років.
• Після 40–45 років: щороку, особливо якщо є зайва вага, шкідливі звички (паління), цукровий діабет, підвищений артеріальний тиск чи малорухливий спосіб життя.
• За спадковості: тим, хто має схильність до серцево-судинних захворювань.
• При наявних діагнозах: обовʼязково регулярно людям, у яких вже є атеросклероз, перенесений інфаркт чи інсульт.
• При прийомі ліків: під час вживання глюкокортикостероїдів, ретиноїдів, деяких гормональних контрацептивів, імуносупресивних препаратів, а також людям, які вживають анаболічні стероїди.

– Чому підвищений холестерин небезпечний?

– Підвищений холестерин довго не дає симптомів, але поступово відкладається в судинах, перекриваючи їхній просвіт. Як наслідок, це суттєво збільшує ризик інфаркту та інсульту.

– Що може підвищувати рівень холестерину?

– Важливими факторами ризику є:

• Спадковість: генетична схильність до високого рівня ліпідів.
• Спосіб життя: паління, малорухливість, надмірна маса тіла.
• Супутні захворювання: цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози, печінки чи нирок.
• Медикаменти: вживання деяких лікарських засобів.
• Вік: з роками рівень холестерину може поступово підвищуватися.
• Харчування: надмірне споживання продуктів із високим вмістом насичених жирів та трансжирів (жирне мʼясо, ковбаси, фастфуд, кондитерська випічка).

– Що таке статини?

– Статини — це основні препарати, які призначають пацієнтам із високим рівнем холестерину, атеросклерозом та серцево-судинними захворюваннями. Вони знижують рівень «поганого холестерину», що дозволяє запобігти утворенню бляшок у судинах, тим самим зменшуючи ризик фатальних ускладнень — інфарктів та інсультів.

– Чи завжди високий холестерин означає необхідність приймати статини?

– Ні, статини призначають за багатьма критеріями. Лікар оцінює всі фракції холестерину, загальний серцево-судинний ризик пацієнта та інші показники здоров’я.

У деяких випадках достатньо зміни способу життя (корекція харчування, підвищення фізичної активності, відмова від шкідливих звичок, зниження ваги), в інших — необхідна медикаментозна терапія. Тому завжди потрібен індивідуальний підхід, який визначає фахівець.

– Але існує багато чуток і побоювань про доцільність вживання статини.

– Так, дійсно, на цю тему є різні поширені міфи:

• Міф 1: Токсичний вплив на печінку. Статини не завдають шкоди печінці та не призводять до цирозу. Навпаки, вони можуть знижувати ризик його розвитку.
• Міф 2: Вплив на мозок. Статини не викликають деменцію чи хворобу Альцгеймера. Навпаки, вони знижують ймовірність деменції, оскільки покращують кровопостачання мозку й зменшують ризик інсультів.
• Міф 3: Онкологія. Статини не збільшують ризик онкологічних захворювань. Навпаки, є дані про зниження ризику деяких пухлин при їхньому прийомі.
• Міф 4: Ураження м’язів. Сучасні статини в адекватних дозах практично не викликають цього ускладнення.
• Міф 5: Еректильна дисфункція. Статини не призводять до імпотенції.
• Міф 6: Катаракта. Статини не збільшують ризик розвитку катаракти.

– Яка дієта рекомендована при підвищеному холестерині?

– Основна мета — знизити рівень «поганого холестерину». Ключові принципи харчування:

• Більше овочів та фруктів: вони мають складати основу раціону.
• Цільнозернові продукти: крупи, вівсянка, гречка, цільнозерновий хліб.
• Корисні жири: замість тваринних жирів краще обирати рослинні (оливкова олія, горіхи, насіння, авокадо).
• Риба: особливо жирна морська (лосось, скумбрія, сардини).
• Обмеження насичених жирів: варто вживати менше вершкового масла, ковбас, жирного м’яса та жирних молочних продуктів.
• Мінімум трансжирів: відмова від фастфуду та промислової випічки.
• Обмеження цукру: контроль вживання солодощів та солодких напоїв.
• Спосіб життя: контроль маси тіла та регулярна фізична активність.

Контакти клініки «Мед-Атлант»:

• +38 (095) 00 38 452
• +38 (097) 41 13 133
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі:

• https://med-atlant.if.ua
• https://www.facebook.com/medatlantif
• https://www.instagram.com/med_atlant.if
• https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA

Реклама

• Цистит повертається знову і знову: франківська гінекологиня Наталія Василів пояснює, чому це не випадковість
• Франківська клініка запустила ініціативу “Підвішена вакцина” для військових
• Пренатальний скринінг і НІПТ: що важливо знати вагітним — пояснює франківський генетик Руслан Козовий

Івано-Франківські