Російська пропаганда у соцмережах: як алгоритми поширюють фейки

16 березня 2026 р. 22:16

16 березня 2026 р. 22:16

Щодня мільйони українців гортають стрічку новин у TikTok, Telegram і Facebook. Саме там активно поширюється російська дезінформація у соцмережах — через відео, дописи, коментарі та фейкові акаунти. Часто користувачі навіть не підозрюють, що серед звичайного контенту можуть бути матеріали, створені або просунуті в межах спланованих інформаційних операцій, пише Звістка.

Такі кампанії використовують поєднання алгоритмів соціальних платформ, мереж фейкових акаунтів і психологічних тригерів. Їхня мета — посилити недовіру до інституцій, розколоти суспільство та нав’язати вигідні кремлю наративи.

У звіті парламентської асамблеї НАТО зазначається , що російська пропаганда у соцмережах спрямована на підрив довіри до демократичних інституцій та створення атмосфери хаосу в інформаційному просторі.

Як алгоритми соціальних мереж допомагають дезінформації

Алгоритми платформ створені для того, щоб утримувати увагу користувачів. Вони просувають контент, який викликає сильні емоції — страх, гнів або обурення.

Саме тому провокативні повідомлення часто отримують більше охоплення, ніж спокійні пояснення або перевірені новини.

Алгоритми не перевіряють правдивість інформації. Вони реагують лише на активність користувачів — лайки, коментарі та поширення. Навіть критичні коментарі можуть підсилювати видимість маніпулятивного поста.

Дослідники Marine Corps University зазначають , що росія навмисно використовує будь-який суспільний розкол — політичний, етнічний, культурний — щоб розділяти і дестабілізувати суспільства своїх противників.

Фабрики тролів і мережі ботів

Одним із найвідоміших інструментів російської інформаційної війни стала так звана фабрика тролів — Агентство інтернет-досліджень у санкт-петербурзі.

Розслідування показали, що її співробітники створювали тисячі фейкових акаунтів у Facebook, Twitter та Instagram для впливу на політичні дискусії.

Міністерство юстиції США встановило , що ця структура використовувала соціальні мережі для втручання у президентські вибори США 2016 року.

Кампанія Doppelganger

У 2022–2023 роках дослідники зафіксували масштабну операцію Doppelganger.

Її учасники створювали копії сайтів відомих медіа — наприклад Spiegel або Guardian — та публікували на них проросійські матеріали. Потім ці тексти активно просували через рекламу у Facebook та інших соцмережах.

Мета полягала в тому, щоб створити враження, що ці матеріали походять від авторитетних західних медіа.

TikTok і фейки про війну

TikTok став одним із ключових майданчиків для поширення дезінформації.

Дослідження компанії NewsGuard показало , що під час пошуку інформації про війну в Україні користувачі часто отримують відео з неправдивими або маніпулятивними твердженнями. Серед них були відео, які:

• заперечували російські воєнні злочини;
• стверджували, що Україна нібито сама розпочала війну;
• поширювали конспірологічні теорії.

Також варто знати, що дослідники NewsGuard створили нові акаунти на TikTok і провели два експерименти, під час яких пошук загальних термінів, як-от «Україна» або «Донбас», виводив у топ-20 результатів відео з дезінформацією.

Дослідники зазначають, що короткий відеоформат робить перевірку інформації складнішою, а емоційні ролики поширюються значно швидше за спростування.

Фейки про українських біженців у Європі

Після початку повномасштабної війни російська пропаганда у соцмережах активно поширювала  фейки про українських біженців у країнах ЄС.

Зокрема, у Facebook і TikTok масово поширювалися повідомлення про нібито злочини біженців або їхні привілеї за рахунок місцевого населення.

Аналітики Європейської служби зовнішніх дій повідомляють , що ці наративи були частиною системної кампанії дискредитації українців у Європі.

Telegra m-мережі для маніпуляцій

Telegram став одним із ключових майданчиків для інформаційних операцій, оскільки платформа має слабший контроль за контентом.

За даними спільного розслідування OpenMinds та DFRLab (Atlantic Council), з січня 2024 по квітень 2025 року мережа з понад 3 600 автоматизованих акаунтів опублікувала більш ніж 316 000 проросійських коментарів у Telegram-каналах, орієнтованих на мешканців окупованих територій України.

Використання інфлюенсерів

Останніми роками дослідники фіксують ще одну тенденцію — використання блогерів для поширення політичних наративів.

Іноді такі інфлюенсери можуть навіть не усвідомлювати, що стають частиною інформаційної кампанії: консервативні блогери у Франції, США та інших країнах повторювали російські пропагандистські тези, хоча ступінь координації з кремлем залишається неясним.

Механізм поширення працює системно. Акаунти у Facebook, X та інших соцмережах створюють чутки та штучний «шум», який потім «висвітлюють» офіційні медіа. Це, своєю чергою, використовується для підсилення соцмережевих кампаній — адже тепер можна посилатися на «офіційні джерела». Так російська пропаганда у соцмережах набуває вигляду звичайної думки користувачів.

російська пропаганда у соцмережах також активно застосовує підхід, який дослідник дезінформації Кріс Пол назвав «пожежним шлангом брехні»: генерується велика кількість фальшивих або перебільшених історій, а потім посилюються ті, що починають резонувати в аудиторії.

AI-контент і нові технології

Останніми роками дослідники фіксують використання штучного інтелекту для створення дезінформації.

Показовий приклад — кампанія Operation Overload , яку розкрила організація CheckFirst у червні 2024 року. Їй передувала операція «матрьошка» — менша за масштабом кампанія на платформі X, яку задокументували AFP та Antibot4Navalny. Однак подальше розслідування показало, що «матрьошка» була лише верхівкою айсберга: Operation Overload виявилася значно масштабнішою — як висловився технічний директор CheckFirst, «матрьошка на стероїдах».

Учасники кампанії масово надсилали редакціям медіа та фактчекерам електронні листи й повідомлення в соцмережах із проханням «перевірити» сфабриковані матеріали — зображення, скріншоти та відео з проросійськими наративами. Понад 800 організацій отримали майже 2400 таких звернень.

Мета кампанії була подвійною: перевантажити дослідників і редакції фейковим контентом, змусивши витрачати ресурси на спростування, — а також спробувати використати самі спростування для ширшого поширення маніпулятивних наративів.

Для підвищення достовірності матеріалів використовувалися AI-інструменти — зокрема для створення реалістичних голосових доріжок у відео. Кампанія також підтримувалася мережею підконтрольних вебсайтів, що створювало штучне відчуття «вірусного» поширення фейків.

Молодь, TikTok і російська пропаганда

Молоді люди значно частіше отримують новини через соціальні мережі, а не через традиційні медіа. За даними дослідження медіаспоживання українців, проведеного на замовлення Громадянської мережі ОПОРА у 2024 році, новини у соціальних мережах споживають 93,3% українців віком від 18 до 29 років. При цьому лише 18,9% молоді цього ж віку дізнаються новини з телебачення.

Серед молодіжної аудиторії (18–29 років) найбільш популярним джерелом новин залишається Telegram (90,5%), а популярність TikTok за останній рік зросла на понад 9% — до 34,3%. Водночас саме соціальним мережам молодь довіряє найбільше: 66,5% українців віком 18–29 років довіряють інформації з соцмереж.

Це створює суттєвий ризик: короткий відеоформат часто не містить джерел або контексту, а алгоритми просувають емоційний контент незалежно від його достовірності. Саме тому молода аудиторія стає особливо вразливою до маніпулятивних наративів — зокрема тих, що поширюються в рамках російських інформаційних операцій.

Ці дані підтверджуються і якісними дослідженнями. Зокрема, дослідження Інституту масової інформації (ІМІ), проведене 26 березня 2025 року, показало : TikTok просуває російську пропаганду та фейки під виглядом новин про Україну.

Алгоритми платформи підштовхують україномовного користувача до російськомовного контенту — серед автоматично пропонованих пошукових запитів до слова «новини» переважають формулювання на кшталт «новини 2025 сегодня украина» та «новини украины сегодня».

Відео, які TikTok видає у топі за цими запитами, містять наративи російської пропаганди: знецінення України, звеличення росії, дискредитацію української влади та армії.

У першій десятці результатів пошуку за жодним із перевірених запитів не виявилося жодного справді новинного відео. Навіть україномовний контент у цій вибірці здебільшого апелює до негативних емоцій або ретранслює маніпулятивні наративи. ІМІ зафіксував, що алгоритми платформи залишаються непрозорими — невідомо, чи пропоновані запити справді є найпопулярнішими, чи система свідомо відсилає українців за російськими тегами

Емоційні тригери: як працює маніпуляція

Маніпулятивний контент майже завжди апелює до сильних емоцій. Найпоширеніші тригери — страх, гнів, відчуття несправедливості та теорії змови. Систематичний огляд 23 психологічних досліджень показав : емоції на кшталт страху та гніву провокують імпульсивні реакції, що додатково підсилює поширення дезінформації. Фейкові новини поширюються в мережі значно легше і прямо корелюють із рівнем гніву аудиторії.

Когнітивне упередження — зокрема схильність підтверджувати власні переконання — змушує людей сприймати і поширювати інформацію, яка відповідає їхнім поглядам, незалежно від її достовірності. Українські дослідники додають : в умовах війни медіаграмотність та інформаційна безпека стають критично важливими, оскільки дозволяють реалістично сприймати дійсність і уникати маніпуляцій.

Як зрозуміти, що перед вами маніпуляція

Дезінформація спрямована не на раціональність — вона скерована на емоційне мислення. Саме тому так важливо вміти розпізнавати маніпулятивний контент ще до того, як ви його поширили.

• надмірно емоційний заголовок або клікбейт — коли зміст не відповідає заголовку
• відсутність джерела інформації або автора
• посилання на анонімну особу («мій кум знає», «інформація ПЕРЕВІРЕНА»)
• заклики «максимально поширити» якнайшвидше
• старі фото або відео, подані без контексту
• перекручені цитати або навмисно неправильно перекладені слова іноземних медіа
• узагальнення та псевдостатистика без фактів

• запитайте себе: до чого підштовхує ця інформація і кому вона може бути вигідна?
• перевірте першоджерело — чи є публікація на офіційних акаунтах спікера або у відомих медіа
• знайдіть підтвердження у кількох медіа
• перевірте дату матеріалу та зображень
• зверніть увагу на маніпулятивні формулювання та надмір знаків оклику

Соціальні мережі стали одним із головних фронтів інформаційної війни. російська пропаганда у соцмережах залучає алгоритми, ботів, фейкові акаунти, блогерів та AI-контент. Всі разом ці деталі створюють складну систему впливу, в якій дезінформація поширюється швидше за перевірені факти.

Саме тому медіаграмотність сьогодні — не лише освітня навичка, а й питання суспільної безпеки. У світі, де інформація стала інструментом війни, здатність перевіряти джерела і розпізнавати маніпуляції стає одним із ключових способів захисту суспільства.

Біохімічний аналіз крові – це дослідження, яке проводять для з’ясування стану всіх органів і систем людини. Забір крові для біохімічного аналізу, як правило, проводять натщесерце (не можна приймати їжу і пити рідину за 6-12 годин), можна пити тільки воду.

Сьогодні, 25 червня, близько 21:30 у Ямниці сталась дорожньо-траспортна пригода. У телеграм-каналі «Чат 112» очевидці повідомляють, що в аварії постраждали люди, пише "Галицький кореспондент". Також очевидці поділилися світлинами та відео. Як видно з відео, автівка, яка їхала з Івано-Франківська, раптом виїхала на зустрічну смугу

Прикарпатський поліцейський Микола Гурак розповів, що на вихідних патрульний автомобіль проїжджав селом поблизу Галича. У боковій вулиці вони спершу помітили білі підошви від кросівок, далі - джинси. Тоді зрозуміли, що там лежить людина. Патрульні побачили, що добре одітий молодий чоловік лежав горілиць. Ноги були прямі, а руки в кишенях куртк

На світанку, 11 березня, ворожі війська з бомбардувальників завдали ударів крилатими ракетами містах Луцьк, Дніпро, Івано-Франківськ. Про це повідомили в Генштабі Збройних Сил України.  "Щодо діяльності повітряної компоненти ворога. Стратегічними бомбардувальниками Ту-95МС ПКС РФ були застосовані крилаті ракети повітряного базування по

Івано-Франківські