“Безпритульні тварини потребують уваги людей”: інтерв’ю зі співзасновницею БО “Рудий пес” Тетяною Котоловською (ВІДЕО)

22 березня 2026 р. 21:44

22 березня 2026 р. 21:44

Благодійна організація та притулок “ Рудий Пес ” у Івано-Франківську працює не лише як тимчасовий прихисток для безпритульних тварин, а й як простір, де їм повертають довіру до людей. Співзасновниця організації Тетяна Котоловська розповіла “ Галці ” про створення ініціативи, її принципи роботи та виклики, з якими команда стикається під час війни.

Як виникла ідея створення організації та притулку “Рудий Пес”, і хто стоїть за цією ініціативою?

– Організація створилася завдяки кільком небайдужим дівчатам. У нас немає найманих працівників, СММ-спеціалістів чи адміністраторів — це звичайні люди, які мають роботу, сім’ї та щоденні обов’язки. Але водночас вони не можуть залишатися осторонь і вже багато років допомагають тваринам.

Згодом з’явилася ідея об’єднати зусилля, щоб мати змогу допомагати більше. Так виникла організація. Притулок також став вимушеним рішенням — як місце тимчасової перетримки для тварин від моменту порятунку до потрапляння в нову домівку.

Як проходить звичайний день у притулку — від ранку до вечора?

– Перш за все, по приїзду на притулок у нас є будиночок. У ньому мешкають хворі тварини, які потребують лікування, старенькі, які не можуть перебувати у вольєрах, а також цуценята, яким важливо бути в теплі. Спершу заходимо до них: вигулюємо, даємо ліки, годуємо.

Далі починається обхід території — щоденне прибирання вольєрів, миття мисок, годування, наливання води. Воду доводиться набирати вручну і розносити. За можливості стараємося вигулювати собак. Контакт із людиною та соціалізація для них дуже важливі.

Також у нас є особливий мешканець — собака-спинальник, який не може ходити і пересувається на передніх лапах. Він живе в окремій кімнаті й потребує додаткового догляду: йому перестеляють, миють, годують, приділяють увагу. Якщо дозволяють час і погода, його вивозять на прогулянку на візочку.

Звідки організація отримує кошти на утримання тварин, лікування та необхідні речі?

– Наша організація не має жодного фінансування з державного бюджету чи від міської влади. Ми існуємо завдяки донатам небайдужих людей.

Витрати — це не лише утримання притулку, а й лікування, яке часто потребує значних коштів, перевезення тварин до нових домівок та інші необхідні речі. Це великі витрати, без яких неможливо забезпечити повноцінну допомогу.

Ми вдячні всім, хто підтримує: донатами, репостами чи коментарями. Кожна допомога має значення і є важливою для існування притулку.

Як тварини потрапляють до притулку — ви їх знаходите самі чи звертаються люди?

– Їх не потрібно шукати. Вони з’являються самі — через звернення людей. Наприклад, за останні кілька днів у нас додалося близько 30 цуценят.

Часто телефонують і повідомляють про такі випадки. Нещодавно, у неділю ввечері, звернулася дівчина: в області викинули два виводки цуценят. В одній коробці було восьмеро двомісячних, в іншій — семеро новонароджених, ще сліпих і безпорадних. У таких ситуаціях розумієш, що місця вже немає, але доводиться шукати вихід і брати тварин, бо без допомоги вони не виживуть.

Як часто тварини з притулку знаходять нові домівки?

– Це залежить від людей — від того, наскільки активно допомагають із поширенням інформації та пошуком родини. Забрати тварину в притулок — не означає врятувати її повністю, адже найважливіше — знайти їй дім.

Поширення дописів, коментарі та увага людей справді дають результат. Наприклад, за минулий рік ми прилаштували 780 тварин, а роком раніше — 750. Якби цього не відбувалося, притулок просто не зміг би функціонувати, адже ресурсів для утримання такої кількості тварин не вистачило б.

Чи була за час вашої роботи історія, яка запам’яталася найбільше?

– Мені одразу згадується історія собачки Лайми. Це було багато років тому, але вона досі залишилася в пам’яті. Вона жила у дворі, за нею доглядали, але одного дня її сильно покусали інші собаки. У неї були дуже важкі рани.

Тоді ще не було можливостей лікування, як зараз, тому багато робили власними силами. Я щодня їздила до неї, робила перев’язки. Їй провели складну операцію з пересадки шкіри — це був тривалий процес реабілітації, який зайняв кілька місяців.

З часом вона одужала, і для неї знайшли родину. Ми відвезли її в Яремче. Це було емоційно складно, але водночас радісно, що вона отримала дім. Згодом нові власники надсилали фото — вона добре адаптувалася і живе своє життя.

Як люди можуть допомогти вашій організації?

– Маленької допомоги не буває — важлива будь-яка підтримка. Навіть без фінансових внесків можна допомогти: поширення дописів, коментарі чи лайки також дають результат.

Ми відкриті до нових ідей і співпраці, адже часто бракує ресурсу на розвиток і комунікацію. Важливою є і фізична допомога — приїжджати до притулку, адже для тварин необхідний контакт із людьми.

Зараз у нас триває збір на електропостачання притулку. Це базова потреба: необхідно обігрівати приміщення, прати речі для тварин, забезпечувати належні умови догляду. Частину процесів наразі доводиться виконувати вручну, тому встановлення обладнання значно полегшить роботу. Загальна сума збору — 160 тисяч гривень.

• Що робити при отруєнні собаки на вулиці: поради франківських волонтерів
• Це не має бути концтабір: як працює притулок для покинутих “Рудий пес” під Франківськом (ФОТО)

Івано-Франківські