В книгарні Промприладу презентували видання книги Володимира Єшкілєва «Фаренго. Тінь попередника»

30 березня 2026 р. 19:17

30 березня 2026 р. 19:17

Біороботи-клони для еротичного обслуговування і домашніх робіт, ліки-нанороботи, гирги, надсвітлові «нори», імперські орденські структури, психопатія влади, безпілотники, екзопланети, полювання на інопланентих водяних монстрів-динозаврів, цивілізації рептилоїдів-«повзучих» і жриць-«знаючих»…, - в Івано-Франківську відбулася презентація нововиданої першої з трилогії книги-космоопери Володимира Єшкілєва «Фаренго. Тінь попередника».

Близько ста франківців та гостей міста почули історію створення книги, які за словами автора він задумав ще в 6-річному віці.

«Ще тоді, в 6 років,  в 1971 році, я почав придумувати інші світи у Всесвіті. Нажаль той товстий зошит з текстами і малюнками зорельотів десь загубився. І лише через 40 років, в 2009 році, я зрозумів, що я дозрів до того, щоб завершити справу і написати книгу.

Спочатку її сприйняли насторожено. Лише зараз критики кажуть – Єшкілєв все знав, — він передбачив епідемію ковіду, «друге пришестя» Трампа в його деяких деталях і багато іншого. Зокрема, про штучний інтелект, який був обмежений та заборонений в міжгалактичній імперії, і пру еру клонів-біороботів, які значно дешевші у виробництві, ніж цифрові і механічні, тому ера яких ще попереду», — розповів автор.

«Тоді, в 2009-му році, книга була насторожено сприйнята видавцями. Тоді були інші часи. Видавці мислили так, що фантастика – це «чтиво» для науково-технічної інтелігенції, яка тоді в Україні була сконцентрована на російськомовному сході – в Харокові, Дніпрі (тоді ще Дніпропетровську), Запоріжжі… То ж їм україномовні книги вони не читатимуть. Крім того ця книга в тоді все ще домінуючій імперській традиції була по своїй суті антиімперською.

Що стосується тодішніх україномовних видавництв, то вони часто дотримувалися шаблону, що література не повинна бути лише розважальною і нікчемною, а й нести якусь «місію» — державотворчу, соціальну, вона повинна звільнювати знедолених людей.

Космоопера також не підпадає під такі шаблони.

І тут, з’являється «Фаренго», яка хоче розсунути плечима глиби старого світу і виравтися назовні. І з часом це вдалося. Час минув, і от є вже третє видання», — Володимир Єшкілєв.

Володимир Єшкілєв під час спілкування, яке вийшло за межі власне книги, поділився і своїми думками про майбутнє та жартує:

«Ми живемо в часи, коли передбачення збуваються. В тому числі і в більшій мірі збувається погане. Трактати минулого, в таємних трактатах окультних мислителів, було сказано, що золота доба — в минулому.

Та золота доба була скучною. Люди жили прогнозовано, вони жили довго – можливо, по триста років. І щодня вони робили те саме – вони пасли биків, вирощували якісь рослини і третину свого життя проводили в молитвах. Такими були люди золотого віку.

На відміну від їх скучного життя, ми зараз живемо весело. І чим веселіше — тим гірше навколо. Мало хто молиться, навколо війни, віруси, катастрофи і штучний інтелект. Він, ШІ, скоро нас «копне» в одне місце — багатьох з нас, різних професій. Письменників — ні».

Темрява, яка насувається на нас — про це і є трилогія «Фаренго», розповідає автор:

«Але не лише про це, а й про шляхи відновлення».

Завершилася презертація «Фаренго» великою черго за автографами автора та повністю розпроданими примірниками книги.

«Література — це психотерапія навиворіт»: Тарас Прохасько про нову книгу, сучасне мистецтво та мрію жити у лісі

Івано-Франківські