Резиденція єпископа, палац Ромашкана та “вірменська” церква: три недооцінені локації Івано-Франківська на думку історика (ФОТО)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Резиденція єпископа, палац Ромашкана та “вірменська” церква: три недооцінені локації Івано-Франківська на думку історика (ФОТО)

03 квітня 2026 р. 13:55

03 квітня 2026 р. 13:55

У розмові з “Галкою” кандидат історичних наук і доцент кафедри міжнародних відносин КНУ ім. В. Стефаника Петро Гаврилишин розповів, які, на його думку, три недооцінені історичні локації Івано-Франківська.

Резиденція єпископа, палац Ромашкана та “вірменська” церква: три недооцінені локації Івано-Франківська на думку історика (ФОТО)

Нині відреставроване приміщення навпроти католицького ліцею, яке в різні періоди виконувало функції суду, тепер садка, а раніше — стало місцем розміщення єпископської резиденції після того, як у 1885-1886 рр. Станиславів виборов статус центру нової єпархії ГКЦ. Саме тут короткий час, близько року, у якості єпископа служив майбутній митрополит Андрей Шептицький. Рішення про створення єпископства у місті стало переломним: воно посилило авторитет Станиславова, пришвидшило його розвиток і позначило “перемогу” над Коломиєю, яка довший час була регіональним лідером і теж змагалась за право бути місцем осідку греко-католицького єпископа. Церква раніше мала ще більшу владу ніж зараз, з нею серйозно рахувалися. Зрештою, зараз її силу теж не можна “списувати”.

Будівля 1840-х років, пов’язана з родом угорських вірменів Ромашканів. За словами історика, це одна з найстаріших будівель міста, що збереглася після «мармулядової пожежі». Ромашкани були впливовими, активно співпрацювали з представниками різних національностей — українцями, поляками, вірменами, і були частиною мультикультурного середовища Галичини. Попри історичну вагу, ця локація часто випадає з туристичних маршрутів.

Це не лише архітектурна перлина, а й свідчення глибокої інтеграції вірменської громади в життя Станиславова.

Читайте повну версію матеріалу , де розповідається про три недооцінені історичні локації Івано-Франківська, яке найбільш переоцінене місце у Франківську з історичної точки зору, чому вулиця Труша — найкраща з найменших, чи достатньо досліджена історія Прикарпаття в часи Другої світової війни, для чого меморіал “вічного вогню” поблизу вокзалу, чому наше місто назвали саме Івано-Франківськом, чи варто перейменовувати Івано-Франківськ на Станіславів, як Івано-Франківськ реалізує свій історичний та архітектурний потенціал у туризмі, чи варто запроваджувати у вишах предмет «франківськознавства».