Активний грязьовий вулкан, вогняна свердловина і мамонти: що відомо про природну пам'ятку у Старуні

14 квітня 2026 р. 17:49

14 квітня 2026 р. 17:49

Грязьовий вулкан у селі Старуня на Прикарпатті може претендувати на внесення до списку об’єктів ЮНЕСКО . Такої думки доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Денис Зорін.

За його словами, єдиний у Карпатському регіоні активний грязьовий вулкан діє з 1977 року та потенційно може допомагати прогнозувати землетруси на відстані до трьох тисяч кілометрів.

Голова Богородчанської громади, на території якої розташований вулкан, Ростислав Заремба каже, що доступ до цієї локації хочуть покращити — у 2026 році планують заасфальтувати центральну вулицю села, що веде до туристичного об’єкта.

Про унікальність вулкана, палеонтологічні знахідки та перспективи розвитку туризму в Старуні повідомляє Суспільне , пише Фіртка .

«Навіть коли в Ірані є землетрус, він реагує»

Зі слів краєзнавця Ярослава Титиша , вулкан діє з 1977 року і є єдиним у Карпатському регіоні. Він може потенційно допомагати прогнозувати землетруси на відстані до трьох тисяч кілометрів. Існує дві гіпотези виникнення вулкана — природна та антропогенна, каже чоловік.

«Коли у масиві Вранча в румунських горах 1977 року був сильний землетрус, він (вулкан — ред.) почав працювати. Час від часу він реагує на землетруси. Навіть коли в Ірані є землетрус, він реагує — починають більше виділятися грязеві водогазосходження. І є друга версія — господарська діяльність людини.

Тут було багато шахт і копалень парафіну, нафтобурових від Австро-Угорщини до радянського періоду, після 1960-х років. І пов'язують це з тим, що він виник через різницю тиску в земній корі», — розповідає Ярослав Титиш.

«Може претендувати на загальне значення як об'єкт ЮНЕСКО»

Зі слів доцента кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Дениса Зоріна , висота вулкана становить приблизно три метри, а діаметр жерла — орієнтовно 30 сантиметрів. Із нього на поверхню виходить суміш нафти, ропи та озокериту.

Через високу концентрацію солей навколо кратера майже не росте рослинність. Загалом, за його словами, на цій території є десяток діючих мікрократерів та ще 12 — неактивних.

«Це такий унікальний об'єкт, який може навіть претендувати на загальне значення як об'єкт ЮНЕСКО. Він може прогнозувати землетруси на відстані приблизно три тисячі кілометрів — від Румунії до Середньої Азії.

Навіть за декілька днів можна передбачити землетрус. Для цього треба, наприклад, поставити якийсь геофон , датчик або нахиломір , щоб міряти, як змінюється рельєф. Елементарно — поставити термометр. За допомогою зміни температури можна вже дізнатися, що відбуваються зміни в земній корі», — пояснює Денис Зорін .

«Люди натрапили на шерстяного носорога, повністю збереженого»

Зі слів науковця, у 1984 році територію Старуні офіційно визнали геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення. Площа охоронної території становить приблизно 60 гектарів. Наприкінці ХІХ — у першій половині ХХ століття там працювали озокеритні копальні.

Під час їхньої розробки у 1907 році там знайшли залишки мамонта та добре збереженого волохатого носорога, розповідає краєзнавець Ярослав Титиш.

«Люди натрапили на шерстяного носорога, повністю збереженого, яким він був у природі. І вони довго мучилися, щоб його витягнути. Це було декілька тонн ваги», — каже Ярослав Титиш.

Краєзнавець додає: у 1929 році у Старуні знайшли рештки ще трьох носорогів, оленя та інших тварин, що жили понад 25 тисяч років тому. Вони були природньо законсервовані в озокериті. Сьогодні ці рештки зберігаються в музеях Львова і Кракова.

У краєзнавчій кімнаті Старунського ліцею можна побачити фрагмент зуба мамонта і знаряддя праці людей, які жили там десятки тисяч років тому.

«Я ще застав будиночок, де жив майстер, який провів собі трубу й опалював хату»

Ярослав Титиш розповідає, що зараз на території можна бачити залишки озокеритових копалень. Їх будували недалеко одна від одної. Вони заглиблювалися на 20–30 метрів.

«З часом, коли озокерит вибирали, шахти залишалися. Це — благодатне місце, одне з перших у районі, де добували озокерит. У нас багато таких місць у цьому районі, де видобували нафту, а тут почали добувати її на промисловій основі», — говорить Ярослав Титиш.

Він розповідає, що неподалік вулкана розташована стара бурова установка «Надія». Оскільки свердловину свого часу належним чином не законсервували, з неї й досі виходять нафта та газ. Щоб газ не накопичувався, місцеві мешканці періодично підпалюють його.

«Процеси не дуже добре законсервували, і вони виходять на поверхню. Я ще застав будиночок, де жив майстер, який провів собі трубу й опалював хату», — каже Ярослав Титиш.

«Я не очікував, що тут видобували нафту, і що тут такий вогонь горить, який не гасне»

12-річний Максим Бінівський з Київської області приїхав до Старуні разом із батьками. Хлопець каже, що хотів побачити діючий грязьовий вулкан та вогняну свердловину.

«Ми були вражені, що в Україні є такий вулкан. Я не очікував, що тут видобували нафту, і що тут такий вогонь горить, який не гасне», — ділиться враженнями Максим Бінівський.

Андрій Коваль приїхав у Старуню з Франківська разом із семирічною донькою.

«Вона прочитала про вулкан і захотіла його побачити. Взяла із собою олівці, фломастери, листочки і хоче відмалювати його. Дорога з Франківська у Старуню — непогана. Я тут був останній раз років 15 тому — було важче доїхати», — говорить Андрій Коваль.

Його донька Євгенія Коваль каже, що здивована виглядом нафти.

«Я думала, що вона чорна чи біла, але, виявляється, що вона жовтувата. Мені дуже подобається цей вулкан. Цікаво, що він горить. І я навіть чую, що булькає. Я думаю, що там вода», — говорить Євгенія.

Голова Богородчанської громади Ростислав Заремба розповідає, що грязьовий вулкан у Старуні може стати туристичним об’єктом, однак для цього необхідна краща інфраструктура. Цьогоріч у громаді планують заасфальтувати центральну вулицю села. Проєкт оцінюють у 21 мільйон гривень.

Голова громади додає, що й Старуня може стати науково-туристичним центром. У 2004 році науковці університету нафти й газу розробили концепцію створення рекреаційно-наукового комплексу «Парк льодовикового періоду», проте наразі немає інвесторів для реалізації проєкту.

Курсуватиме через Івано-Франківськ: у червні в Україні планують запустити міжнародний потяг до Болгарії

Івано-Франківські