Чому одні хворіють, а інші ні: лікар з Івано-Франківська пояснив роль генів і способу життя

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Чому одні хворіють, а інші ні: лікар з Івано-Франківська пояснив роль генів і способу життя

22 квітня 2026 р. 15:57

22 квітня 2026 р. 15:57

фото: ілюстративне

У медицині дедалі частіше говорять про баланс між спадковістю та способом життя: частина хвороб справді закладена в генах, але значний вплив мають і зовнішні чинники.

Про це журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим .

«Це питання можна умовно розділити на три категорії. Перша — хвороби, що повністю спадкові. Вони виникають через генетичні мутації або пошкодження генів. До них належать, зокрема, фенілкетонурія, муковісцидоз і синдром Дауна.

Друга категорія — хвороби, не пов’язані зі спадковістю. Вони залежать виключно від зовнішніх чинників: інфекцій, травм, опіків або інших впливів довкілля.

Третя, і найбільша група, — хвороби зі спадковою схильністю. Тут частина ризику закладена генетично, але значну роль відіграє спосіб життя», — вказав Руслан Козовий.

За словами лікаря, рівень спадкового ризику у різних людей різний: у когось він може становити лише 5%, а в іншого — понад 55%.

Через це бувають ситуації, коли одна людина веде нездоровий спосіб життя і не хворіє, а інша — дотримується всіх рекомендацій, але все одно стикається із захворюванням.

«Яскравий приклад — відома акторка Анджеліна Джолі. Її генетичний ризик розвитку раку молочної залози становив близько 86%. Тобто більша частина ризику була зумовлена спадковістю, а лише невелика — способом життя.

Водночас в іншої людини спадковий ризик може бути значно нижчим, і тоді саме спосіб життя відіграє ключову роль.

Саме тому лікар-генетик, оцінивши індивідуальний ризик, може дати персоналізовані рекомендації щодо профілактики, які будуть різними для кожного пацієнта», — підкреслив Козовий.

Більше читайте у матеріалі: «Можна передбачити, запобігти та зменшити ймовірність»: лікар-генетик Руслан Козовий про спадкові хвороби та профілактику .