Заборона соцмереж для дітей: чому світ запроваджує обмеження

23 червня 2026 р. 09:26

23 червня 2026 р. 09:26

15 червня 2026 року прем’єр Кір Стармер оголосив , що Велика Британія заборонить дітям до 16 років користуватися соцмережами. Заборона стосуватиметься Snapchat, TikTok, YouTube, Instagram, Facebook та X, але не торкнеться YouTube Kids і месенджерів на кшталт WhatsApp та Signal.

Відповідальність несуть платформи, а не діти: компаніям, які не вживуть розумних заходів, щоб не пускати неповнолітніх, загрожують багатомільйонні штрафи. Рішенню передували громадські консультації, на які надійшло 116 тисяч відгуків. Понад 90% респондентів підтримали заборону для дітей до 16, а 83% батьків визнали ризики соцмереж вищими за користь, пише Звістка.

Британія йде далі за інші країни. Окрім самої заборони, уряд планує блокувати можливість незнайомців контактувати з дітьми не лише в соцмережах, а й на ігрових та стрімінгових платформах. Також розглядає нічний «комендантський час» та паузи в нескінченній стрічці для користувачів до 18.

Ще в лютому 2026-го уряд закрив окрему прогалину щодо штучного інтелекту: Online Safety Act 2023 року покривав платформи, де користувачі обмінюються контентом, але не приватне спілкування з ШІ-чатботами.

Після скандалу з Grok уряд зобов’язав провайдерів чатботів виконувати ті самі вимоги щодо незаконного контенту. Законопроєкт планують внести до Різдва, а перші норми мають запрацювати навесні 2027 року.

Як світ приймав рішення про заборону

Першою у світі стала Австралія. Закон ухвалили 28 листопада 2024 року, а 10 грудня 2025-го він набув чинності. П ід заборону потрапили акаунти неповнолітніх на TikTok, Snapchat, YouTube, Reddit, Instagram, Facebook, Threads, X, Twitch і Kick. Батьки не можуть дати згоду в обхід заборони, а компаніям загрожують штрафи до 49,5 млн австралійських доларів (близько 33 млн доларів США).

На практиці система працює неідеально: платформи видалили близько 4,7 млн акаунтів, але регулятор eSafety у березні виявив, що 7 із 10 батьків кажуть, що дитина досі має акаунт. Дехто з молодших обманював перевірку віку, домалювавши собі рослинність на обличчі.

Британія цей досвід вивчала. У січні 2026 року уряд оголосив консультації, а опитування «Growing up in the online world» тривало з 2 березня по 26 травня. Був і парламентський опір: Палата лордів у січні підтримала поправку, що фактично забороняла соцмережі дітям до 16. Але 9 березня Палата громад відхилила її — 307 голосів проти 173 (107 лейбористів утрималися). Натомість депутати дали держсекретарці з науки Ліз Кендалл повноваження обмежувати доступ дітей до соцмереж, чатботів і VPN без нового первинного закону. Зрештою Children’s Wellbeing and Schools Act 2026 зобов’язав уряд запровадити вікові чи функціональні обмеження для дітей до 16.

Це частина ширшої тенденції. Франція у січні схвалила в Нацзборах закон про обмеження для дітей до 15 (130 голосів проти 21). Іспанія оголосила намір закрити доступ підліткам до 16. А парламент Португалії 12 лютого схвалив у першому читанні законопроєкт, за яким автономний доступ дозволено з 16. Для 13–15 років потрібна згода батьків через цифрову автентифікацію, а дітям до 13 акаунти заборонені. Подібне готують Данія, Греція та Німеччина.

А що в Україні?

В Україні ця тема має додатковий вимір. Верховна Рада вже розглядає відповідні ініціативи , а законодавче рішення про захист дітей в інтернеті очікують протягом 2026 року. Але до звичних аргументів про шкідливий контент і психічне здоров’я тут додаються дві загрози, яких немає в більшості країн зі списку: цілеспрямоване вербування підлітків ворогом і кримінальний грумінг.

росія вербує українських підлітків через соцмережі й месенджери, передусім Telegram. За даними речника СБУ Артема Дегтяренка (квітень 2025), близько 22% викритих російських агентів в Україні — неповнолітні. Окрему статистику наводить Financial Times: 21% затриманих за співпрацю з рф у 2025 році — підлітки, а наймолодшому, кого намагалися завербувати, було 11 років.

Нардеп Ярослав Юрчишин із посиланням на Офіс генпрокурора фіксує: за три роки кількість злочинів проти нацбезпеки за участю неповнолітніх зросла у 43 рази (з трьох випадків у 2022-му до 130 у 2025-му).

Як це виглядає на практиці, показує одеська справа. У червні 2026-го СБУ заочно оголосила підозру співробітнику ГРУ, який через Telegram-канали вербував одеситів віком від 13 до 18 років, обіцяючи гроші за підпали військових авто й залізниці. Самі підпали сталися ще у 2024 році, а зняті кадри росіяни використали як «доказ» проросійського підпілля.

Друга лінія з війною не пов’язана. На Хмельниччині на початку червня 2026-го поліція затримала 50-річного рецидивіста, який через соцмережі вистежував дівчаток. Йому оголосили підозру за статтею про домагання дитини для сексуальних цілей.

У березні Нацполіція відзвітувала про спецоперацію проти сексуальної експлуатації дітей онлайн. Підозри оголосили 15 особам у чотирьох областях, частину жертв злочинці знаходили саме через месенджери.

Лише від початку 2026 року, за даними поліції, викрито 71 особу за такі злочини. Правова рамка частково є: домагання дитини в інтернеті криміналізували ще 2021 року. Бракує іншого — механізмів, які спрацьовують до злочину, а не після.

Точних даних небагато. За запитом нардепки Юлії Гришиної Дослідницька служба ВР підготувала досьє : кожен четвертий підліток онлайн понад 7 годин на день, близько 80% дітей мають акаунти в соцмережах. Кожна третя стикається з небезпечними ситуаціями, а 60% про це нікому не розповідають.

Репрезентативного опитування про ставлення українців до заборони поки немає, але молодіжна панель U-Report від ЮНІСЕФ фіксує, що підлітки критичніше оцінюють контент, але все одно стикаються з кібербулінгом і онлайн-злочинами.

У парламенті схиляються радше до балансу, ніж до повної заборони. Юрчишин проводить звичну для цієї дискусії паралель: «Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри». Є й технічні складнощі: через юридичну невизначеність новинні Telegram-канали формально не є медіа й лишаються поза регулюванням, хоча працюють як медіа. А самі соцмережі давно стали частиною життя вже двох поколінь.

Плюси, мінуси та думка фахівців

Доказів шкоди накопичилося чимало. За даними Головного хірурга США , підлітки, які проводять у соцмережах понад три години на день, мають подвоєний ризик симптомів депресії й тривоги. Постійне користування пов’язують із незадоволеністю власним тілом, розладами харчової поведінки й заниженою самооцінкою, особливо в дівчат. Має значення й вік: мозок підлітка ще формується, тож великий обсяг контенту може шкодити психічному добробуту, а порушення сну й залежність від реакцій лише посилюють тривожність. Окрема проблема — приватність: діти не завжди розуміють наслідки поширення особистих даних.

Але є й переваги. Соцмережі дають простір для самовираження й творчості. Це й спосіб знаходити однодумців, і саме тут має місце застереження проти заборон. Критики вважають, що заборона соцмереж для дітей може позбавити вразливі групи можливості створювати онлайн-спільноти, а також виштовхнути дітей у менш регульовані простори, де ризику ще більше.

Одні відстоюють сильний зв’язок між соцмережами й кризою підліткового психічного здоров’я (відомий приклад — психолог Джонатан Гайдт, автор книжки «Тривожне покоління») і пропонують відтерміновувати доступ. Інші нагадують, що більшість даних кореляційні.

Дослідник Тімоті Коскі з Університету Сіднея зауважує, що судити про австралійську заборону ще зарано. Адже 4,7 млн закритих акаунтів не дорівнюють кількості реальних дітей, бо в багатьох по кілька акаунтів. Тож поки незрозуміло, чи знижується ризик, чи просто зміщується.

ЮНІСЕФ застерігає ще різкіше: сама лише вікова заборона соцмереж для дітей не вбереже і може дати зворотний ефект, а для ізольованих дітей соцмережі — це доступ до навчання й спілкування.

ЮНІСЕФ Австралії наголошує: ефективніше робити платформи безпечнішими, а не лише відтерміновувати доступ.

В українському контексті фахівці радять не протиставляти заборону й навички, а поєднувати їх. Дитяча психологиня Катерина Гольцберг застерігає , що повна заборона соцмереж для дітей теж має зворотний бік: якщо дитина обійде її й потрапить у пастку, їй буде значно важче зізнатися дорослим. Бо виходить, що її «провина» подвійна, і це підриває довіру в родині. На її думку, відповідальність не варто цілком перекладати на державу та школу. Насамперед треба системно навчати безпечного користування гаджетами самих батьків .

Заборона соцмереж для дітей стала світовим трендом, але єдиної формули немає. Одні країни роблять ставку на заборони, інші — на безпечніші платформи й цифрову грамотність.

Враховуючи, що до загальних ризиків під час війни додається ще й цілеспрямований вплив ворога, Україні доведеться шукати власний баланс.

Біохімічний аналіз крові – це дослідження, яке проводять для з’ясування стану всіх органів і систем людини. Забір крові для біохімічного аналізу, як правило, проводять натщесерце (не можна приймати їжу і пити рідину за 6-12 годин), можна пити тільки воду.

Сьогодні, 25 червня, близько 21:30 у Ямниці сталась дорожньо-траспортна пригода. У телеграм-каналі «Чат 112» очевидці повідомляють, що в аварії постраждали люди, пише "Галицький кореспондент". Також очевидці поділилися світлинами та відео. Як видно з відео, автівка, яка їхала з Івано-Франківська, раптом виїхала на зустрічну смугу

Прикарпатський поліцейський Микола Гурак розповів, що на вихідних патрульний автомобіль проїжджав селом поблизу Галича. У боковій вулиці вони спершу помітили білі підошви від кросівок, далі - джинси. Тоді зрозуміли, що там лежить людина. Патрульні побачили, що добре одітий молодий чоловік лежав горілиць. Ноги були прямі, а руки в кишенях куртк

На світанку, 11 березня, ворожі війська з бомбардувальників завдали ударів крилатими ракетами містах Луцьк, Дніпро, Івано-Франківськ. Про це повідомили в Генштабі Збройних Сил України.  "Щодо діяльності повітряної компоненти ворога. Стратегічними бомбардувальниками Ту-95МС ПКС РФ були застосовані крилаті ракети повітряного базування по

Івано-Франківські