вологість:
тиск:
вітер:
Спір на мільйон: після полону прикарпатський ветеран намагається повернути виплати, які отримувала колишня дружина
Поки чоловік два з половиною роки перебував у полоні, колишня цивільна дружина отримувала його грошове забезпечення. Йдеться про майже два мільйони. Коли ветерана звільнили, жінка відмовилася повертати суму, пояснюючи тим, що ці кошти одержала як законна представниця їхньої дитини. Позов уже скерували до суду.
До останнього вірив, що вийде
35-річний Олександр Складановський з Надвірнянщини до повномасштабного вторгнення багато років працював ковалем на місцевому підприємстві. На другий день великої війни пішов добровольцем. Потрапив до 63-ї окремої механізованої бригади водієм бойової машини піхоти. Стояв на обороні Миколаївщини і Херсонщини. У полон потрапив під час штурму в жовтні 2022 року – з побратимами опинилися у кільці.
«Того дня вони вже знали звідки ми будемо наступати, яка техніка буде… – каже ветеран. – Мало хто з наших вижив. Вивезли два КамАЗи двохсотих, скинули в братську могилу. 60 людей взяли в полон».
Контуженого Олександра «засік» ворожий дрон на полі, яке постійно обстрілювалося. Весь день росіяни полювали на нього. Прикарпатець відчайдушно боровся за себе – заповз у важкодоступну ділянку, всіяну розтяжками. Через контузію він непритомнів, приходив до тями і знову непритомнів
«Я до останнього вірив, що зможу вийти», – продовжує ветеран.
Коли його схопили, то допитали і закинули в яму. Цілу ніч росіяни пиячили і кололи собі сильні знеболювальні препарати. Для розваги прострелили Олександру ногу. Далі шість днів його везли в Крим, до тюрми у військовій частині. Поки везли, поламали ніс і ребра, імітували розстріл. На голові від побоїв «виросли» такі великі ґ улі, як качан кукурудзи.
«Це була показова в’ язниця, – пригадує ветеран. – Туди приїздили представники Червоного Хреста. Тому умови не геть погані, давали якісь медикаменти, були книги і навіть настільні ігри. Інший полонений – медик – зміг трохи підлатати мене, вдалося зберегти ногу».
У Криму Олександр перебував три місяці, далі його перевели до тюрми у Камишині Волгоградської області.
Щоб мама з татом дочекалися
«Там усе стандартно. Спочатку прийомка, де тебе луплять з усіх боків і всім, чим тільки можна, – каже ветеран. – Одного заїздили шокером аж до інсульту. Став немічним, до туалету ми його носили на руках. Іншому хребет переламали, по сьогодні не ходить».
У полоні били кожен день. Найгірше було «на бані». Лупцювали шокерами, ґумовими палицями, пластиковими трубами від опалення, які часто ламалися просто на бранцях.
«За один похід у баню вони відбивали все, що можна. Назад у камеру ми ледве ноги тягнули, – продовжує прикарпатець. – Нирки так боліли, що навіть на нари не міг вилізти. При цьому вони ще примушували робити зарядку. І мусив робити, бо доб ’ ють».
Пройти допит – пекло. Особливо, якщо допитують офіцери ФСБ. Зазвичай під ’ єднують струм: до геніталій, вух, пальців…
«Чим сильніше він крутить, тим більше ти відриваєшся від землі і висиш у повітрі в конвульсіях», – говорить Олександр.
У камерах грибок, сирість і холод. Полонені постійно хворіли. Постійно були голодні. Декотрим снилася їжа і вони жували ковдру уві сні. А якось на день народження Олександра побратим подарував йому свої сніданок, обід і вечерю – то було велике свято.
Ветеран каже, що в неволі його найдужче тримало бажання встигнути побачити батьків. А ще він багато мріяв: звести капличку в себе на подвір ’ ї, купити автомобіль, перебудувати родинний дім. Щодня молився. Перший рік просив Бога, щоб швидше вибратися додому. А далі – просто, щоб мама з татом дочекалися.
У квітні 2025 року на Великдень Олександра обміняли.
Не по-людськи
За два тижні у шпиталі чоловік набрав 20 кілограм – ніяк не міг наїстися. Спершу «сидів» на заспокійливих, щоб можна було нормально виспатися. Далі ветеран відновлював себе рухом і активністю – здійснював мрії. Затіяв будівництво. Влаштувався на роботу.
«Все, що запланував ще в полоні, я хотів негайно побачити реалізованим, – усміхається прикарпатець. – Наздоганяв те, що втратив за два з половиною роки».
Олександр каже, що його дуже підкосив конфлікт з колишньою цивільною дружиною, який переріс у судовий позов. Через сильний стрес ветеран почав працювати з психотерапевтом.
Річ у тім, що поки чоловік перебував у полоні, обидві його колишні дружини отримували виплати від військової частини, оскільки мають спільних неповнолітніх дітей. Після звільнення ветерана одна жінка одразу повернула всі нараховані гроші. Частину з них Олександр переказав на рахунок їхньої доньки.
Інша жінка, за словами Складановського, відмовилася повертати, пояснюючи, що ці гроші отримала на законних підставах.
«Я намагався якось врегулювати конфлікт мирним шляхом, пропонував різні варіанти, але без результату, – каже чоловік. – Вважаю, це не по-людськи. Суть навіть не в грошах, а в принципі. Тільки я повинен вирішувати, як розпоряджатися своїми заробленими грошима. І стосунок до них може мати лише наш син».
Наразі прикарпатець скерував позов до суду.
Як пояснює адвокат ветерана Костянтин Щавінський, гроші переказували колишній цивільній дружині на законних підставах. Однак це не означає, що сума автоматично стала її особистою власністю або що після припинення підстав для виплат ці кошти не потрібно повернути — у цьому випадку після звільнення Олександра з полону. Отримане грошове забезпечення, додає адвокат, не є безповоротною соціальною виплатою, а частиною винагороди за військову службу, яка належить ветерану.
Жінка отримувала виплати не як власний дохід, а як законна представниця дитини, і кошти мала використовувати тільки на потреби дитини.
«Але колишня дружина військового не надала доказів, що кошти витрачали дійсно в інтересах дитини. Саме це є одним із ключових питань у цій справі, – стверджує адвокат. – І ще важливий момент. Із зарплати військового також постійно виплачували аліменти на дитину. Тобто базове утримання дитини й так було забезпечене окремою сумою. Відповідно до решти грошового забезпечення жінка не мала ніякого стосунку».
Не так давно Костянтин Щавінський вже займався ідентичною справою. Розгляд дійшов до Верховного суду. Торік наприкінці грудня там постановили стягнути гроші з колишньої дружини військового як безпідставно отримані.
Наталя МОСТОВА
Біохімічний аналіз крові – це дослідження, яке проводять для з’ясування стану всіх органів і систем людини. Забір крові для біохімічного аналізу, як правило, проводять натщесерце (не можна приймати їжу і пити рідину за 6-12 годин), можна пити тільки воду.
Сьогодні, 25 червня, близько 21:30 у Ямниці сталась дорожньо-траспортна пригода. У телеграм-каналі «Чат 112» очевидці повідомляють, що в аварії постраждали люди, пише "Галицький кореспондент". Також очевидці поділилися світлинами та відео. Як видно з відео, автівка, яка їхала з Івано-Франківська, раптом виїхала на зустрічну смугу
Прикарпатський поліцейський Микола Гурак розповів, що на вихідних патрульний автомобіль проїжджав селом поблизу Галича. У боковій вулиці вони спершу помітили білі підошви від кросівок, далі - джинси. Тоді зрозуміли, що там лежить людина. Патрульні побачили, що добре одітий молодий чоловік лежав горілиць. Ноги були прямі, а руки в кишенях куртк
На світанку, 11 березня, ворожі війська з бомбардувальників завдали ударів крилатими ракетами містах Луцьк, Дніпро, Івано-Франківськ. Про це повідомили в Генштабі Збройних Сил України. "Щодо діяльності повітряної компоненти ворога. Стратегічними бомбардувальниками Ту-95МС ПКС РФ були застосовані крилаті ракети повітряного базування по
Джерело: gk-press.if.ua
Новини рубріки
В Івано-Франківську масштабна пожежа на території індустріального парку (ФОТО, ВІДЕО)
26 червня 2026 р. 14:32
На фронті загинув випускник франківського ліцею №19 Віталій Панчук
26 червня 2026 р. 14:32
На дорогах Івано-Франківщини ліквідовують аварійну ямковість: де лататимуть покриття
26 червня 2026 р. 14:22