Оновлення Привокзальної площі у Франківську: що варто допрацювати до початку робіт

26 червня 2026 р. 14:03

26 червня 2026 р. 14:03

В Івано-Франківську оголосили тендер на оновлення Привокзальної площі біля залізничного вокзалу. Місто декларує бажання зробити простір доступнішим і зручнішим: планує понизити бордюри на пішохідних переходах, облаштувати тактильну плитку, замінити покриття переходів на асфальтобетонне, відремонтувати частину тротуарів, облаштувати пандуси та встановити пішохідний світлофор навпроти центрального входу до вокзалу. [1][2]

Сам намір важливий і правильний. Привокзальна площа — одна з ключових точок міста. Тут щодня проходять люди з валізами, батьки з дитячими візками, літні люди, люди на кріслах колісних, люди з порушеннями зору, військові після поранень. Для багатьох це перше знайомство з Франківськом.

Саме тому цей простір варто зробити якісно і справді сучасно. Якщо зараз закласти слабкі рішення, місто отримає оновлення, але збереже частину відомих проблем на наступні роки.

Матеріал про міську мобільність і безпеку руху для “Га л ки” підготував Тарас Сливка.

Починати варто з функції площі

Для простору такого рівня важливо починати з головного запитання: яку функцію має виконувати Привокзальна площа сьогодні?

Станом на зараз складається враження, що проєкт переважно зберігає функції, закладені десятиліття тому. Тоді місто, мобільність і вимоги до доступності були іншими.

Тому найкращий підхід — спершу відповісти, як має працювати ця площа, і вже від цього переходити до рішень: де мають бути переходи, де потрібна велоінфраструктура, скільки простору віддати авто, де мають рости дерева, як організувати посадку-висадку, таксі, громадський транспорт і пішохідні потоки.

При цьому не забувати про пріоритети на вулиці. У сучасному світі на першому місці — пішоходи, а на останньому — персональні автомобілі.

Зміна парадигми в місті полягає в тому, що перейти концепції комфортного міста, де зручно пішоходам. Тому варто фокусуватись на тому скільки людей може переміститись вулицею, а не кількість автомобілів.

Усі зауваження нижче — це важливі, але тактичні питання. Вони не замінюють повного переосмислення площі. Але якщо місто вже рухається шляхом тактичного ремонту, саме на цих речах варто зосередитись до початку робіт.

Переходи в одному рівні — базова якість доступного простору

У 2026 році для такої важливої міської ділянки варто орієнтуватися на переходи в одному рівні з тротуаром. Пониження бордюрів допомагає, але якісний безбар’єрний простір дає людині можливість рухатися прямо, без постійного спуску на проїзну частину і підйому назад.

Підняті пішохідні переходи й підняті перехрестя вже передбачені українськими стандартами як засоби заспокоєння руху. [3][4] Це нормальний інструмент безпеки, який довів свою ефективність.

Варто не боятися піднятого переходу й навпроти центрального входу до вокзалу. Там великий пішохідний потік, багато людей із багажем, частина людей поспішає на поїзд або щойно вийшла з поїзда. Піднятий перехід у такому місці робить пішохідний рух зручнішим, а автомобільний — спокійнішим.

Доречно говорити про всі переходи в одному рівні. Це стосується і бічних виїздів через тротуар. Коли автомобіль перетинає пішохідну зону, він має заїжджати в простір пішохода, а пішохід має зберігати рівний і пріоритетний маршрут.

Це базова якість міського простору. Максимум для привокзальної площі — це, наприклад, трамвай до вокзалу. А підняті переходи, зручні тротуари, безпечна геометрія, дерева й велоінфраструктура — це база, яку варто закладати одразу.

У проєкті бракує велосипедної логіки

Привокзальна площа — це транспортний вузол і важлива міська вулиця. Тут люди мають зручно пересідати між поїздом, громадським транспортом, пішим рухом, таксі, велосипедом чи самокатом.

На візуалізації складно розпізнати рішення для велосипедного руху. Фактично його там не видно. Дивно бачити проєкт 2026 року без закладеної велоінфраструктури, особливо в такому показовій для міста ділянці. До того ж ширина простору, схоже, дозволяє знайти місце для вело.

Велоінфраструктуру потрібно показати до початку робіт. Де велосипедист має безпечно проїхати площу? Як він потрапить до вокзалу? Де будуть велопарковки? Як це рішення з’єднається з прилеглими вулицями?

Коли ключову міську площу оновлюють без велосипедної інфраструктури, місто консервує автомобілецентричну модель ще на багато років і передає наявні проблеми наступному поколінню.

Варто перевірити ширину смуг руху

З візуалізації складно зрозуміти фактичну ширину смуг руху. Але на це точно варто звернути увагу до початку робіт.

На старих вулицях смуги часто бувають надто широкими. Це створює дві проблеми. Перша — широка смуга візуально провокує водія їхати швидше. Біля вокзалу це може бути менш помітно вдень, коли є затори, багато пішоходів і постійний рух транспорту. Але ввечері, вночі або в менш завантажені години зайва ширина прямо збільшує ризик небезпечної швидкості.

Друга проблема — надто широкі смуги породжують хаос. Хтось паркується “на хвилинку”, хтось об’їжджає припарковане авто, хтось намагається протиснутися поруч, хоча повноцінної смуги там немає. У результаті простір виглядає широким, але рух стає менш передбачуваним.

Саме чіткі й достатньо вузькі смуги найкраще впорядковують рух. Вони показують водієві зрозумілу траєкторію, зменшують спокусу хаотичних маневрів і допомагають тримати спокійну міську швидкість.

Звуження смуг також може вивільнити місце для речей, яких у проєкті зараз бракує: дерев, ширших пішохідних зон, велоінфраструктури, місць очікування або безпечнішого облаштування переходів. [5]

Поворот на Грюнвальдську виглядає надто швидкісним

На візуалізації помітний великий радіус повороту на вулицю Грюнвальдську. Для водія така геометрія створює відчуття, що можна повертати майже без зниження швидкості. Одразу після цього з’являється пішохідний перехід.

Це конфліктне місце. Безпечніше рішення — менший радіус повороту, коротший перехід і зрозуміліша траєкторія для водія. Міжнародні рекомендації з проєктування вулиць прямо вказують: радіус повороту впливає на швидкість автомобіля і довжину пішохідного переходу. Менший радіус допомагає знизити швидкість і скоротити час, який людина проводить на проїзній частині. [6]

У міському просторі геометрія часто важить більше, ніж знаки. Широкий поворот провокує швидкість. Компактний поворот допомагає заспокоїти рух.

Паркування біля вокзалу потребує перегляду

На візуалізації помітні паркувальні слоти, зокрема перпендикулярні. На частині вулиці також видно косе паркування. Для привокзальної площі це сумнівне рішення.

Ймовірний аргумент на користь такого рішення — бажання зберегти або збільшити кількість паркомісць. Але Привокзальна площа — це не звичайна парковка. Це транспортний вузол і один із найважливіших пішохідних просторів міста. Тут цінність має не максимальна кількість авто вздовж вулиці, а зручна посадка-висадка, безпечні переходи, доступність, громадський транспорт, пішохідний рух, велоінфраструктура й комфорт очікування.

Перпендикулярне та косе паркування займає багато простору і створює зайві маневри. Автомобілі виїжджають заднім ходом, водії гірше бачать пішоходів і велосипедистів, рух стає менш передбачуваним. Біля вокзалу, де багато людей із валізами, дітей, літніх людей і маломобільних груп, такі конфлікти особливо небажані.

Вулиця біля вокзалу має забезпечувати коротку зупинку, посадку-висадку, місця для таксі, доступні паркомісця для людей з інвалідністю, службовий доступ і роботу громадського транспорту. Довготривале зберігання автомобілів варто організовувати окремо — на спеціальному паркінгу поблизу вокзалу, з нормальним заїздом, зрозумілою навігацією і тарифами.

Якщо частину паркування залишати безпосередньо на вулиці, воно має бути підпорядковане безпеці й пішохідному простору. Краще розглядати короткострокові паралельні місця, кишені для посадки-висадки, доступні місця та службові зони. Простір біля переходів, поворотів і основних пішохідних потоків варто звільнити від паркування.

Паркомісця важливі, але вони не мають забирати простір у дерев, ширших тротуарів, велоінфраструктури, безпечних переходів і нормального очікування біля вокзалу. Вокзал має бути передусім зручним транспортним вузлом, а не набором паркувальних слотів уздовж проїзної частини.

Площі бракує зелені

Проєкт виглядає дуже твердим: асфальт, бетон, плитка, проїзна частина, паркування. Для вокзалу це особливо відчутно, бо люди тут не лише проходять транзитом. Вони чекають, зустрічають рідних, стоять із валізами, шукають транспорт.

Потрібні великорослі дерева, які дадуть тінь. Потрібні зелені зони, які зменшують перегрів поверхні. Потрібні лавки й місця короткого очікування в тіні. Дерев потрібно в рази більше.

Зелень у такому місці — це частина міської інфраструктури. Дерева й рослинність знижують температуру поверхонь та повітря через тінь і випаровування вологи. [9] Для привокзальної площі це прямо впливає на комфорт людей.

Покриття має бути рівним, тихим і зручним

Місто планує замінити покриття пішохідних переходів на асфальтобетонне. Це правильне рішення. Великий камінь і грубе мощення створюють труднощі для людей на кріслах колісних, людей із тростиною, батьків із візками та пасажирів із валізами.

Водночас варто уважно переглянути покриття всієї проїзної частини. Бруківка на смугах руху створює шум для мешканців і пішоходів, вібрацію й дискомфорт для водіїв. Для велосипедистів вона також може бути небезпечною, особливо під час дощу.

Залишити бруківку — це рішення, на якому вже попеклись у Львові під час реконструкції вулиці Бандери. Місто піддалося тиску та зберегло історичне покриття в бруківці. У результаті від цього не виграли ні мешканці, ні водії, ні велосипедисти.

Історичний характер місця можна зберегти інакше: залишити кам’яне мощення в паркувальних кишенях, декоративних зонах або окремих фрагментах. Основний рух транспорту, пішоходів і велосипедистів має відбуватися по рівному, передбачуваному й безпечному покриттю.

Це відповідає і логіці ДБН щодо доступності: покриття пішохідних шляхів має бути твердим, рівним, неслизьким, зі швами не більше 5 мм; рекомендовані безшовні поверхні, асфальт або плитка без фаски. [8]

Проєкт варто публічно обговорити до початку робіт

Місто вже зробило важливий крок: визнало проблему доступності Привокзальної площі, підготувало проєкт і знайшло кошти. Тепер потрібен наступний крок — публічне обговорення технічних рішень до старту будівельних робіт. Починати втілення зараз — це закріпити хибні рішення, а потім переробляти їх за додаткові кошти.

Варто показати схему організації руху, рішення для велосипедистів, типи покриття, місця посадки дерев, радіуси поворотів, ширину смуг руху, ширини тротуарів, розміщення паркування, логіку тактильної навігації та рішення на всіх переходах.

Привокзальна площа може стати прикладом якісного безбар’єрного міського простору і натхненням для інших покращень у місті. Для цього проєкту треба допрацювати зараз. Після укладання асфальту, плитки й бордюрів виправляти помилки буде дорожче й складніше.

Франківськ має шанс зробити біля вокзалу сучасну міську площу. Цим шансом варто скористатися повністю і зараз.

Джерела:

[1] Оригінальний допис Михайла Смушака про оновлення Привокзальної площі. Першоджерело заяви міста: перелік запланованих робіт, логіка проєкту, пояснення про доступність і безбар’єрність.
Відкрити допис

[2] Закупівля на DZO
Першоджерело тендеру: закупівля робіт, документи, строки, учасники, офіційна тендерна інформація.
Відкрити закупівлю

[3] ДСТУ 4123:2020 “Безпека дорожнього руху. Засоби заспокоєння руху”
Український стандарт, на який варто посилатися для аргументів про підняті переходи, підняті перехрестя, звуження проїзної частини та інші засоби заспокоєння руху.
Відкрити ДСТУ

[4] NACTO — Raised Intersections / Design Tools
Джерело для аргументу, що підняті переходи й перехрестя є нормальним міським рішенням для сповільнення руху та комфортного перетину для пішоходів і велосипедистів.
Відкрити NACTO

[5] Global Designing Cities Initiative — Traffic Calming Strategies
Джерело для блоку про ширину смуг: звуження смуг знижує швидкість, зменшує аварійність і може вивільнити простір для пішоходів, велоінфраструктури або зелені.
Відкрити GDCI

[6] Global Designing Cities Initiative — Corner Radii
Джерело для блоку про поворот на Грюнвальдську: радіус повороту впливає на швидкість авто і довжину пішохідного переходу.
Відкрити GDCI

[7] Global Designing Cities Initiative — Parking and Curbside Management
Джерело для секції про паркування: біля вокзалу важливо керувати простором біля бордюру — посадка-висадка, таксі, доступні місця, службовий доступ, а не просто максимальна кількість паркомісць уздовж вулиці.
Відкрити GDCI

[8] ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”
Джерело для аргументу про рівне, тверде, неслизьке покриття пішохідних шляхів, мінімальні шви, асфальт або плитку без фаски.
Відкрити ДБН

[9] EPA — Benefits of Trees and Vegetation
Джерело для блоку про озеленення: дерева й рослинність знижують температуру поверхонь і повітря завдяки тіні та випаровуванню вологи.
Відкрити EPA

Івано-Франківські