Хвилюватися чи ні? Про доброякісні утворення грудних залоз розповідає онкохірург-мамолог Дарія Петриляк

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Хвилюватися чи ні? Про доброякісні утворення грудних залоз розповідає онкохірург-мамолог Дарія Петриляк

30 червня 2026 р. 18:14

30 червня 2026 р. 18:14

Доброякісні утворення грудних залоз — одна з найчастіших причин звернення жінок до лікарів онкохірургів-мамологів. Більшість із них не становлять загрози для життя, однак потребують уваги спеціаліста та правильного спостереження. Водночас саме слово “утворення” нерідко викликає тривогу, а рекомендація пройти біопсію — страх перед можливим діагнозом.

Які доброякісні утворення грудних залоз зустрічаються найчастіше, коли варто хвилюватися, навіщо потрібна біопсія та чому не слід відкладати обстеження, читачам “Галки” розповіла лікар онкохірург-мамолог Дарія Петриляк з клініки “Мед-Атлант” в Івано-Франківську.

– Які доброякісні утворення грудних залоз найчастіше виявляють у жінок?

– Найпоширеніші новоутворення — фіброаденоми, кісти, внутрішньопротокові папіломи та зміни, які раніше об’єднували під терміном “мастопатія”.

Фіброаденома — щільний, рухливий, безболісний вузлик із чіткими межами, найтиповіший для жінок 20–35 років. У 10–20% випадків буває множинною. Це доброякісна пухлина залозистої тканини, яка потребує спостереження, а в деяких випадках — біопсії чи хірургічного видалення.
Кісти — порожнини, заповнені рідиною. Найчастіше виникають у жінок 35–50 років на тлі гормонального дисбалансу. Можуть бути поодинокими або множинними, різних розмірів.
Внутрішньопротокова папілома — розростання на внутрішній стінці молочної протоки, схоже на крихітний поліп. Виникає найчастіше у жінок 35–55 років. Головний симптом — самовільні виділення з одного соска, нерідко прозорі, жовтуваті або кров’янисті. Потребує біопсії та хірургічного видалення.

Невеликий відступ про “мастопатію”.

Багато жінок чули цей термін або бачили його у висновку УЗД. Сучасна медицина поступово відмовляється від нього як від діагнозу.

“Мастопатія” — це збірне, розмите поняття, яке описує різноманітні дисгормональні зміни тканини залози: ущільнення, дрібні кісти, розростання залозистої або сполучної тканини. Воно не є нозологічним діагнозом у сучасному розумінні, тобто не вказує на конкретну хворобу з чітким механізмом лікування.

У міжнародній практиці замість нього використовують точніші терміни: фіброзно-кістозні зміни, доброякісна дисплазія грудної залози або просто описують конкретну знахідку — кісту, фіброз, аденоз. Тому, якщо вам написали “мастопатія” — це не вирок і не хвороба у вузькому сенсі, а привід уточнити картину у фахівця.

Хвилюватися чи ні? Про доброякісні утворення грудних залоз розповідає онкохірург-мамолог Дарія Петриляк

– Чи завжди ущільнення в грудях означає щось небезпечне?

– Ні. Переважна більшість утворень, які жінки відчувають самостійно або які знаходять під час обстеження, — доброякісні. Але це не означає, що їх можна ігнорувати. Будь-яке нове ущільнення — це привід для консультації, а не для паніки вдома.

Важливо розуміти: характер утворення неможливо встановити “на дотик” самостійно. Навіть досвідчений лікар під час клінічного огляду формує лише попередній діагноз, який потім підтверджується або уточнюється інструментальними методами. Тому головне правило — не ставити діагнози самостійно, а прийти до спеціаліста.

– Які симптоми повинні стати приводом для звернення до мамолога?

– Зверніться до хірурга-онколога чи мамолога, якщо ви помітили:

Будь-яке нове ущільнення або утворення у грудних залозах чи пахвовій ділянці.
Зміну форми, розміру або контуру грудної залози.
Втягнення або відхилення соска в бік.
Виділення із соска — особливо кров’янисті або коричневі.
Почервоніння, набряк, ефект «лимонної кірки» на шкірі.
Виразки або злущування шкіри в ділянці соска та ареоли.
Деформацію або зміну вигляду ареоли.
Напруження або стягування шкіри залози.

Жоден із цих симптомів не означає автоматично онкологічний діагноз. Але кожен із них потребує звернення до лікаря — і чим раніше, тим краще.

– Як лікар визначає, що утворення є доброякісним, а не злоякісним?

– Діагностика — це завжди сукупність даних, а не одна ознака.

Спершу — клінічний огляд: лікар оцінює симетрію залоз, стан шкіри, соска, ареоли, пальпує тканину й лімфатичні вузли пахвової та надключичної ділянок.

Далі — інструментальні методи:

УЗД: ефективне насамперед у молодих жінок із щільною залозистою тканиною, добре диференціює кісти від солідних утворень.
Мамографія: «золотий стандарт» скринінгу після 40 років, виявляє мікрокальцинати та структурні зміни, невидимі на УЗД.
МРТ грудних залоз: призначається у складних діагностичних ситуаціях або жінкам із високим генетичним ризиком.

Усі ці методи оцінюються за міжнародною класифікацією BI-RADS (Breast Imaging Reporting and Data System), розробленою Американською колегією радіологів:

BI-RADS 1–2: норма або доброякісні зміни, стандартне спостереження.
BI-RADS 3: імовірно доброякісне утворення, потребує контролю, у деяких випадках — біопсії.
BI-RADS 4: підозрілі зміни, рекомендована біопсія.
BI-RADS 5: висока підозра на злоякісність, біопсія обов’язкова.

Але остаточну відповідь на питання «що це?» дає лише біопсія.

Хвилюватися чи ні? Про доброякісні утворення грудних залоз розповідає онкохірург-мамолог Дарія Петриляк

– У яких випадках після УЗД чи мамографії виникає потреба в біопсії?

– Біопсія призначається тоді, коли зображення не дає однозначної відповіді або викликає підозру. Конкретні показання:

Категорія BI-RADS 4 або 5 за результатами УЗД чи мамографії (іноді категорія 3).
Вузлова мастопатія з нечіткими ознаками.
Збільшені або змінені лімфатичні вузли пахвової ділянки.
Будь-яке утворення, яке змінилося в розмірі або структурі в динаміці.
Виділення із соска, джерело яких не встановлено іншими методами.

– Що таке біопсія грудної залози і чи варто її боятися?

– Слово “біопсія” часто лякає більше, ніж варто. Насправді це просто забір невеликого фрагмента тканини для лабораторного аналізу. Залежно від характеру утворення застосовують різні методи:

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ): використовується переважно для рідинних утворень — кіст. Тонка голка вводиться в порожнину кісти під контролем УЗД, рідина аспірується — і кіста спадає. Процедура займає 1–2 хвилини, практично безболісна, не потребує анестезії. Отриману рідину відправляють на цитологічний аналіз.
Трепан-біопсія (core biopsy, товстоголкова біопсія): це те, що найчастіше мають на увазі, коли призначають “біопсію” солідного утворення. Виконується спеціальним пристроєм — біопсійним пістолетом із голкою діаметром 14–16 G — під контролем УЗД або мамографа (стереотаксична біопсія). Лікар робить місцеву анестезію, потім бере 3–5 “стовпчиків” тканини завдовжки близько 1–2 см. Процедура займає 15–20 хвилин. Після неї залишається невеликий синець, який минає за кілька днів. Ніяких швів, наркозу чи госпіталізації.

Саме трепан-біопсія дає гістологічний матеріал, що дозволяє вивчити структуру тканини, а не просто окремі клітини. Жоден метод візуалізації — ні УЗД, ні мамографія, ні МРТ — не дає стовідсоткової впевненості у природі утворення. Зображення показує форму, розміри, структуру, кровопостачання, але що саме знаходиться всередині на клітинному рівні — може сказати лише гістологія.

Один із найпоширеніших і найшкідливіших міфів — що пухлину “не можна чіпати”. Пацієнти бояться, що пункція або біопсія “розтривожить” клітини і прискорить хворобу. Проте великі міжнародні дослідження та позиція провідних онкологічних організацій свідчать: біопсія не провокує поширення раку і не погіршує прогноз. Не існує доказів того, що вона сприяє метастазуванню. Навпаки, відмова від біопсії призводить до того, що діагноз встановлюють пізніше, на запущеній стадії.

– Як підготуватися до цього обстеження?

– Спеціальної підготовки не потрібно, але є кілька практичних порад:

– Чи всі доброякісні утворення потребують лікування або видалення?

– Ні, і це важливо розуміти. Більшість доброякісних утворень перебувають під динамічним спостереженням: УЗД проводиться раз на 3, 6, 9 або 12 місяців. Залежно від рекомендацій лікаря та індивідуальних показань пацієнта. Невелика стабільна фіброаденома у молодої жінки може спостерігатися роками без жодного втручання.

Хірургічне видалення або активне лікування розглядається у таких випадках:

Утворення збільшується або суттєво змінилося у структурі.
Утворення має великі розміри.
Утворення спричиняє виражений дискомфорт або є косметичною проблемою.
Морфологічна картина неоднозначна і потребує повного видалення для аналізу.
Пацієнтка наполягає на видаленні з психологічних причин після отримання повної інформації.
Планування вагітності (за певних показів).

– Що б ви порадили жінкам, які відкладають обстеження через страх почути діагноз або пройти біопсію?

– Одне з найпоширеніших хибних уявлень, з якими я стикаюся як лікар: “Лікар призначив біопсію — значить, підозрює щось страшне”. Це не завжди так.

Біопсія — це не сигнал тривоги. Це спосіб отримати точну відповідь там, де здогадок недостатньо. Вона призначається щоразу, коли лікарю потрібна точна морфологічна верифікація — незалежно від того, доброякісне утворення чи ні.

Страх зрозумілий. Це нормальна людська реакція — не хотіти почути діагноз. Але важливо усвідомити: страх не захищає. Він лише дає хворобі час, якого у неї не повинно бути. Згідно з даними ВООЗ та Американського товариства раку, рак грудної залози, виявлений на першій стадії, виліковується у понад 95% випадків. На третій-четвертій стадії ці цифри принципово інші.

Жінки, які приходять вчасно, виходять із кабінету або з полегшенням (“нічого небезпечного, спостерігаємо”), або з чітким планом лікування, який реально працює. Жінки, які чекали роками, нерідко стартують із набагато складніших позицій. Обстеження — це не вирок. Це інформація. А інформація — це влада над власним здоров’ям.