«Тариф на електроенергію може зникнути, залишиться лише реальна ціна, і вона втричі вища за нинішню» – керівник «Прикарпатенерготрейд» Володимир Смолій

05 липня 2026 р. 18:43

05 липня 2026 р. 18:43

Електроенергія — одна з базових потреб сучасної людини. А після початку повномасштабної війни українці особливо відчули її цінність: через російські атаки на енергетичну інфраструктуру мільйони людей пережили тривалі відключення світла й зрозуміли, наскільки звичний комфорт залежить від стабільної роботи енергосистеми.

Але також це благо, як і багато інших речей, без яких важко уявити повсякденне життя, люди не отримують безкоштовно. І кожного місяця, ми сплачуємо за спожиту електроенергію.

Тож як формується тариф на електроенергію? Хто відповідає за її постачання, а хто — за доставку до оселі? Чому люди часто плутають постачальника з обленерго? Чи справді сонячні електростанції дозволяють не платити за світло і що зміниться для їхніх власників після 2030 року?

Про це, а також про роботу енергоринку та способи економії електроенергії журналісти ПІК поспілкувалися з виконавчим директором ТОВ «Прикарпатенерготрейд» Володимиром Смолієм.

Пане Володимире,  більшість людей, зокрема, і прикарпатців, не до кінця розуміють, у чому різниця між постачальником електроенергії, оператором системи і виробником. Поясніть простими словами, хто за що відповідає і яку роль виконує саме «Прикарпатенерготрейд»?

Щоб відповісти на ваше запитання, варто коротко згадати, як змінювався український енергоринок. У нас до 2019 року діяла стара модель постачання електроенергії – коли всі процеси фактично були об’єднані в одному підприємстві. Людина не замислювалася, хто виробляє електроенергію, хто її транспортує, а хто продає.

Після енергетичної реформи ринок розділили за європейським принципом. І тепер кожен з учасників енергоринку виконує свою функцію: генеруючі компанії виробляють електроенергію, «Укренерго» транспортує її магістральними високовольтними мережами по всій країні, а оператор системи розподілу вже доставляє електроенергію безпосередньо до будинків, забезпечує її надходження «в кожну розетку».

Для людей ж цей процес залишається непомітним: вони отримують одну платіжку та звертаються до одного центру обслуговування.

Наша компанія ТОВ «Прикарпатенерготрейд» працює на ринку з 2019 року як постачальник електроенергії. Ми купуємо ресурс, організовуємо його постачання споживачам, здійснюємо всі необхідні розрахунки за передачу, розподіл, сплачуємо податки та забезпечуємо повний цикл обслуговування клієнта.

Тобто, ви постачаєте електроенергію усім жителям Івано-Франківської області чи не тільки?

Так, ми є постачальником універсальної послуги на території Івано-Франківської області. Споживачі оплачують рахунок нашій компанії, а ми здійснюємо всі необхідні розрахунки з іншими учасниками ринку. Саме в цьому й полягає суть універсальної послуги.

Загалом «Прикарпатенерготрейд» обслуговує близько 600 тисяч особових рахунків побутових споживачів. А також ми працюємо з малим бізнесом, не тільки на Прикарпатті, але й у інших регіонах України.

Припустімо, що споживач хотів би змінити постачальника електроенергії. То він може це зробити, чи ви, все ж, монополісти у цій сфері?

Ми є постачальником універсальних послуг для жителів Прикарпаття. Водночас в Україні працює багато інших постачальників електроенергії, і так, закон дозволяє змінити постачальника.

Якщо побутовий споживач відмовляється від універсальної послуги, він автоматично переходить на вільний ринок електроенергії. А це означає, що замість фіксованого тарифу, він сплачуватиме ринкову ціну.

Тобто, якщо сьогодні населення платить 4,32 грн за кВт·год , то реальна вартість електроенергії може становити понад 10 гривень за кВт год залежно від ситуації на ринку. Тому така можливість існує, але практично ніхто з побутових споживачів нею не користується.

Тобто українці сьогодні платять значно менше, ніж насправді коштує електроенергія?

Так, тариф 4,32 гривні сьогодні покриває лише приблизно третину реальної вартості електроенергії. У цю вартість входить не лише сам ресурс, але і його передача магістральними мережами, розподіл до споживача, податки та інші обов’язкові платежі. Якби населення купувало електроенергію за ринковими правилами без державної підтримки, ціна була б у кілька разів вищою.

Якщо спростити, то сьогодні існують два поняття — ринкова ціна і тариф для населення. Ринкова ціна електроенергії становить щонайменше 10 гривень за кВт·год, тоді як населення платить 4,32 гривні. І якщо механізм державної підтримки зміниться, може залишитися лише ринкова ціна. Якщо чесно, слово «тариф» я не дуже люблю (ред. сміється).

Володимире, ви зазначили, що саме «Прикарпатенерготрейд» відповідає за нарахування плати за електроенергію. Від чого ж залежить сума, яку люди бачать у своїй платіжці за світло?

Насамперед варто розуміти, що сума у платіжці складається не лише з вартості самої електроенергії. Постачальники купують її на ринку, де ціну формують виробники — «Енергоатом», «Укргідроенерго», ДТЕК та інші компанії. Ця ціна постійно змінюється залежно від попиту та пропозиції.

Окрім вартості самої електроенергії, у платіж також входить оплата за її передачу магістральними мережами, доставку до будинку через обленерго та послуги постачальника. Саме з цих складових і формується кінцева сума, яку бачить споживач.

Наприклад, тариф обленерго становить 2,80 грн за кВт-год (без ПДВ), «Укренерго» – 74 копійки, а вартість самої електроенергії постійно змінюється залежно від ситуації на ринку. Саме тому найбільше на кінцеву ціну впливає ринкова вартість електроенергії як ресурсу, тоді як тарифи на передачу та розподіл є регульованими державою.

Багато хто думає, що все просто: купив електроенергію по 4 гривні, додав свою націнку — і продав. Насправді енергоринок працює значно складніше, і постачальник не впливає на ринкову ціну електроенергії.

А люди й досі плутають «Прикарпатенерготрейд» та «Прикарпаттяобленерго»? Чи за вісім років прикарпатці вже розуміють, куди звертатися з того чи іншого питання?

Я вам так скажу, наша компанія «Прикарпатенерготрейд» та «Прикарпаттяобленерго» – як пара взуття (ред. сміється). Тобто, люди приходять або до них, або до нас, бо не завжди знають, хто за що відповідає.

У нашому Центрі обслуговування клієнтів у Івано-Франківську (вул. Надрічна 4Б) навіть є окреме робоче місце для фахівців «Прикарпаттяобленерго» і споживачі звертаються туди. Тільки у Франківську ми обслуговуємо понад п’ять тисяч людей щотижня. Ще близько трьох тисяч приймає обленерго.

Якщо коротко, ми відповідаємо за постачання електроенергії та розрахунки, а обленерго — за те, щоб вона фізично потрапила до будинку.

А з якими скаргами найчастіше люди до вас звертаються? Одразу виникає думка, що до вас ідуть тоді, коли їм здається, що сума у платіжці вища ніж має бути насправді. Які маєте канали комунікації з клієнтами?

Найчастіше люди звертаються до нас із питаннями щодо нарахувань та показників лічильників. Не всі лічильники передають дані автоматично, тому споживачі іноді забувають вчасно подати показники. У такому разі рахунок формується за середнім споживанням, але після звернення ми оперативно перевіряємо інформацію та, за потреби, коригуємо нарахування.

Ще один поширений напрямок звернень — заборгованість. Якщо людина не погоджується із сумою в рахунку, ми детально розбираємо кожну ситуацію. Якщо ж є борг, пропонуємо передбачені законодавством варіанти його врегулювання — реструктуризацію, гарантійні листи чи інші рішення, щоб уникнути відключення електроенергії.

Також багато звернень стосуються якості електроенергії — наприклад, перепадів напруги або нестабільної роботи мереж.

Щодо комунікації, то ми намагаємося бути максимально доступними для наших клієнтів. Центри обслуговування працюють практично в кожному великому населеному пункті області . У них працює електронна черга, чіткі стандарти обслуговування, а також ми постійно аналізуємо відгуки клієнтів, щоб покращувати сервіс.

Крім цього, активно розвиваємо дистанційні канали . Споживачі можуть звернутися до кол-центру, скористатися особистим кабінетом або онлайн-сервісами. Через них можна передати показники лічильника, переглянути нарахування, подати звернення чи переоформити особовий рахунок, підписавши документи через «Дія.Підпис» або кваліфікований електронний підпис тощо.

Цікаво, а що робити споживачу, якщо є проблеми з якістю електроенергії?

У таких випадках споживач має право звернутися до нас із відповідною заявою. Заяву ми обов’язково приймаємо та передаємо до оператора системи розподілу — тобто, до обленерго. Далі вже обленерго проводить перевірку і приймає рішення щодо компенсацій або технічного усунення проблеми.

Якщо якість послуги не відповідала нормативам, передбачені механізми перерахунку. Вони реально працюють, хоча не всі споживачі про це знають.

Володимире Васильовичу, як можна реально економити на електроенергії, щоб була менша сума у платіжці? Які способи найефективніші?

Я завжди раджу людям, — почати з того, що не потребує жодних витрат – уважнішого ставлення до власного споживання електроенергії.

Наприклад, якщо будинок використовує електроопалення або тепловий насос, варто звернути увагу на стан системи опалення: чи не забиті радіатори, чи вони нормально віддають тепло, чи не закриті меблями або шторами. Здавалося б, це дрібниці, але вони безпосередньо впливають на ефективність роботи всієї системи. Якщо радіатор погано гріє, котел працює довше, циркуляційний насос споживає більше електроенергії, а отже зростають і витрати.

Насправді енергетична криза та періоди відключень навчили багатьох українців уважніше ставитися до таких речей. Люди почали більше аналізувати власне споживання, і це вже позитивний результат.

Часто радять вимикати електроприлади з розетки. Це справді допомагає економити?

Так, але ефект залежить від ситуації. Навіть «у режимі очікування» деякі прилади споживають електроенергію, тому повне вимкнення може дати невелику економію.

Водночас для техніки з терморегуляцією, наприклад бойлерів чи холодильників, важливіше не постійне вимикання, а правильний режим роботи. Часті вимкнення можуть збільшити споживання електроенергії, адже техніці доводиться знову нагрівати або охолоджувати систему.

Тому оптимальний підхід — не “вимикати все”, а раціонально налаштовувати режими роботи техніки.

Багато українців також встановлюють двозонні лічильники і переходять на так званий «нічний тариф». Наскільки це вигідно?

Дійсно, існує така можливість економити. Наприклад, якщо будинок опалюється електроенергією, власник може оформити спеціальний тариф на період опалювального сезону. Він передбачає 50-відсоткову знижку на електроенергію.

Якщо ж додатково встановлений двозонний лічильник, економія стає ще більшою. У денний час тариф фактично знижується до 2,16 грн за кіловат-годину, а вночі — ще вдвічі, приблизно до 1,08 грн. Для родин, які використовують електроопалення, це вже дуже суттєва різниця.

Оформити відповідні документи можна через наші Центри обслуговування клієнтів. Фахівці пояснюють як пройти всю процедуру.

Якщо говорити про вартість переходу на таку систему, то за умови, що двозонний облік уже встановлений, оформлення необхідної документації та супутніх робіт коштує орієнтовно сім тисяч гривень. На практиці такі витрати зазвичай окуповуються протягом року завдяки економії на оплаті електроенергії.

Пане Володимире, ви уже енергетик зі стажем . Ви самі ставитеся економно до енергоспоживання у побуті?

Найвищий рівень енергоефективності, на мою думку, — це вже зміна самого джерела опалення. Особисто я підтримую використання теплових насосів. Зокрема, для приватного будинку тепловий насос — дуже ефективний варіант. Якщо поєднати його із сонячною електростанцією та системою накопичення електроенергії, можна практично стати незалежним і від газу, і від традиційного електропостачання.

Я використовую сонячну електростанцію для власного житла. Вона дахова, невеликої потужності, і покриває частину потреб домогосподарства.

Тому найкраща економія — це не відмова від комфорту, а раціональне використання електроенергії та поступовий перехід до енергоефективних рішень.

Часто кажуть, що власники сонячних електростанцій взагалі не платять за світло. Це справді так?

Тут є два основні варіанти. Перший — це сонячна станція для власного споживання. У цьому випадку електроенергія використовується всередині домогосподарства і не передається в мережу. Людина споживає менше електроенергії з мережі, тому й менше платить.

Другий варіант — це система з “зеленим тарифом”. Якщо станція працює за «зеленим тарифом», надлишок виробленої електроенергії передається в загальнодержавну мережу, а її власник отримує за це оплату.

Тобто, “не платять за світло” — це трошки гучно сказано. Насправді або зменшується споживання з мережі, або частина електроенергії продається назад.

Багато людей вже зараз думають, як підготуватися до зими 2027. Чи варто інвестувати у генератори, зарядні станції чи домашні сонячні електростанції?

Я не вважаю, що люди, які вже придбали генератори чи зарядні станції, зробили неправильну інвестицію. Можливо, хтось переплатив, адже краще було готуватися завчасно. Але ніхто не міг передбачити, як розвиватиметься ситуація.

Сьогодні кожному домогосподарству варто замислитися над енергетичною незалежністю. Особливо це стосується власників приватних будинків. Якщо є можливість, варто розглядати встановлення невеликої сонячної електростанції для власних потреб або системи резервного живлення. Це вже не настільки дорогі інвестиції, як були кілька років тому.

Водночас не потрібно створювати ажіотаж. Ніхто не знає, якою буде ця зима, але ми маємо бути готовими до різних сценаріїв. Такі рішення варто сприймати не як емоційну покупку, а як довгострокову інвестицію, яка може забезпечити комфорт під час можливих відключень і допомогти економити електроенергію в майбутньому.

«Прикарпатенерготрейд» також працює із власниками сонячних електростанцій, які користуються «зеленим тарифом». Наскільки популярна така генерація на Прикарпатті?

Авжеж. Наша область входить в трійку в Україні, після Києва та Дніпра за кількістю встановлених сонячних електростанцій.  На Прикарпатті станом на червень 2026 року вісім тисяч побутових сонячних електростанцій.

Тут все працює дуже просто: маєш стару хату, де ніхто не живе, але там є лічильник. На городі ставиш 30 кіловат панелей і просто по «зеленому тарифу» продаєш.

Але зазначу, що у 2030-му році на власників сонячних панелей чекають зміни – механізм «зеленого тарифу» перестане діяти.

З чим це пов’язано? Розкажіть детальніше.

До цього часу власники домашніх сонячних електростанцій продають електроенергію державі за спеціальною ціною. Після завершення дії цього механізму, всі вони працюватимуть уже за ринковими правилами. Це означає, що вартість електроенергії залежатиме від попиту і пропозиції в конкретну годину доби.

Фактично сонячна генерація переходить із системи державної підтримки у звичайний конкурентний ринок.

Люди, що інвестували у сонячні станції, очевидно, розраховували і на прибуток від свої інвестицій. Чи означає це, що після 2030-го року сонячні електростанції втратять свою вигоду?

Електроенергія має різну ціну залежно від часу доби. Удень, коли працює велика кількість сонячних станцій, виробництво дуже високе, а попит нижчий. Через це ціна падає. Натомість увечері, коли сонце вже не світить, а споживання різко зростає, електроенергія стає значно дорожчою.

Тому майбутнє сонячної генерації — це не лише панелі, а й акумулятори. Вони дозволяють накопичити електроенергію вдень і продати її тоді, коли вона коштує значно дорожче. Саме така модель вже давно працює в країнах Європи.

Тому зараз найважливіше — чесно пояснити власникам сонячних електростанцій, що після 2030 року правила зміняться і до цього потрібно готуватися вже сьогодні.

Володимире Васильовичу, в уважного читача, мабуть, уже з’явилося запитання: чому ж держава просто не може “приймати” всю електроенергію, яку виробляють домашні сонячні станції? Адже ми і так у дефіциті…

Тому що електроенергію, на відміну від газу, неможливо просто покласти на склад і використати пізніше . Якщо вдень виробляється більше електроенергії, ніж країна споживає, її не можна просто залишити “на потім”. Енергосистема повинна бути збалансованою щосекунди..

Саме тому іноді Україна вдень навіть експортує електроенергію, а ввечері, коли попит різко зростає, змушена її імпортувати. Тому розвиток відновлюваної енергетики сьогодні неможливий без сучасних систем накопичення енергії.

Якщо електроенергії вдень буває забагато, а ввечері не вистачає, чи означає це, що Україна й надалі буде імпортувати електроенергію?

У пікові зимові періоди імпорт міг сягати близько 20% від загального споживання електроенергії. Це було пов’язано з дефіцитом власної генерації та складною ситуацією в енергосистемі. У більш стабільні періоди, зокрема влітку, потреба в імпорті суттєво зменшується або майже зникає. Основними країнами, звідки Україна імпортує електроенергію, є Словаччина, Румунія та Угорщина.

Пане Володимире,  для більшості людей «Прикарпатенерготрейд» — це лише платіжки та центри обслуговування. А як насправді влаштована робота компанії?

Сьогодні у компанії працює понад 200 людей. Це не лише фахівці, які безпосередньо спілкуються зі споживачами в центрах обслуговування клієнтів. Велика команда працює “за лаштунками”: займається закупівлею електроенергії, фінансовими розрахунками, прогнозуванням споживання та балансуванням енергоринку.

Тому «Прикарпатенерготрейд» — це не просто адміністративна структура, а команда, яка щодня забезпечує безперервну роботу всіх процесів.

Окрім електроенергії, компанія також постачає природний газ. Наскільки популярна ця послуга?

Так, ми присутні на ринку природного газу. На відміну від електроенергії, де ми є постачальником універсальних послуг для населення області, ринок газу є конкурентним. Кожен споживач може самостійно обрати постачальника, не змінюючи при цьому ціну, якщо вона визначена державою.

Сьогодні на Прикарпатті наша компанія обслуговує шість тисяч побутових споживачів природного газу.

А який зараз головний виклик для «Прикарпатенерготрейду»?

Найбільший виклик сьогодні — це точність прогнозування споживання електроенергії. Ми не просто купуємо електроенергію «на місяць». Ми щогодини прогнозуємо, скільки електроенергії знадобиться нашим споживачам. Якщо прогноз неточний, компанія несе додаткові витрати через так звані небаланси.

Допустима похибка прогнозу — близько 6% на місяць, і це вже вважається нормальним показником.

Загалом закупівля електроенергії — це фактично безперервна робота, схожа на біржову торгівлю. Сім наших фахівців із відділу закупівель цілодобово стежать за ринком, прогнозують споживання та щогодини працюють із заявками на закупівлю електроенергії.

Енергетичний ринок постійно змінюється. На нього одночасно впливають війна та євроінтеграція України. Тому доводиться швидко адаптуватися до нових правил і працювати в умовах постійних змін.

Володимире Васильовичу, ви очолюєте компанію в непростий для енергетики час. Що найважливіше у вашій роботі?

Найважливіше для керівника — щоб усі підрозділи працювали як одна команда. Адже хтось займається закупівлею електроенергії, хтось працює з клієнтами, хтось відповідає за фінанси. Моє завдання — щоб ця система працювала злагоджено.

Ключове  у роботі — це комунікація. Якщо є складні або неприємні рішення, їх краще озвучувати одразу, ніж відкладати. Так само важлива ініціативність та мотивація  — без неї організація швидко втрачає динаміку. Цього я і стараюся дотримуватися у своїй роботі.

Яку мету ставите перед собою і своїми працівниками на майбутнє?

Ми хочемо, щоб «Прикарпатенерготрейд» був не лише постачальником електроенергії, а й надійним партнером для громад. Наші фахівці можуть допомагати органам місцевого самоврядування планувати енергетичні проєкти, знаходити ефективні рішення та впроваджувати їх на практиці.

Пане Володимире, робота у вас доволі відповідальна та напружена. Чи знаходите час для відпочинку?

Найбільша цінність для мене — це сім’я, тому саме з нею я люблю проводити вільний час. Ми разом із дружиною виховуємо трьох дітей. Найкращий відпочинок для мене — це сімейні подорожі, як в межах України, так і за кордон, коли є така можливість.

А якщо говорити про звичайні чоловічі захоплення, то із задоволенням граю у футбол, люблю виїхати на природу чи на рибалку (ред. сміється).

Наостанок, чого побажаєте українцям сьогодні?

Найперше хочу побажати всім віри в краще майбутнє. Я переконаний, що воно обов’язково настане. Недарма кажуть: навіть після найтемнішої ночі приходить світанок.

Сьогодні в кожного з нас і без того багато тривог. Тому важливо не витрачати сили на те, чого ми не можемо змінити, а чесно й якісно робити свою справу там, де ми є. Я вірю, що кожна людина сьогодні перебуває саме там, де вона потрібна.

Якщо жити за своїми цінностями та робити все, що від тебе залежить, це приносить користь і суспільству, і тобі самому. Тож бажаю всім не втрачати віри, берегти себе й своїх близьких та щодня робити все можливе там, де ви є. Саме з таких кроків і починаються великі зміни!

Дякуємо за розмову!

Розмовляли Оксана Камінська та Лідія Жук.

Фото: Іван Денисюк.

Івано-Франківські