Знищення пухлин без скальпеля: про радіочастотну абляцію розповідає лікар Дмитро Вєрємєй

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Знищення пухлин без скальпеля: про радіочастотну абляцію розповідає лікар Дмитро Вєрємєй

12 липня 2026 р. 10:38

12 липня 2026 р. 10:38

Онкологічні захворювання вже давно перестали бути безумовним вироком. Завдяки розвитку сучасної медицини дедалі більше пацієнтів можуть отримати ефективне лікування без великих розрізів і тривалого відновлення. Одним із таких методів є радіочастотна абляція.

При яких онкологічних захворюваннях цей метод ефективний, чим відрізняється від класичної хірургії та чому сучасне лікування раку дедалі частіше поєднує кілька підходів. Про це та більше читачам “Галки” розповів лікар інтервенційний радіолог Дмитро Вєрємєй з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант”.

– Що таке радіочастотна абляція і як цей метод працює, простими словами?

– Радіочастотна абляція — це методика спрямованого руйнування пухлини, яка досягається шляхом нагрівання тканин до високих температур. Як це виглядає простими словами: через прокол шкіри ми вводимо у пухлину один або декілька електродів. Електрод має вигляд голки, його діаметр — приблизно як катетер, який встановлюється внутрішньовенно. На кінці цей електрод має активну зону, від декількох міліметрів до декількох сантиметрів. Ця активна зона завдяки електроструму високої частоти прогріває тканини у потрібному нам об’ємі до високих температур, коли настає коагуляція — тобто згортання білків, руйнуються клітинні структури, і таким чином ми знищуємо певну кількість необхідної нам тканини, в якій міститься пухлина.

Ми пухлину не видаляємо, але знешкоджуємо — створюємо контрольовану зону змертвіння тканин, в якій більше немає життєздатних пухлинних клітин. З часом ця ділянка просто розсмоктується організмом.

– Які є показання до радіочастотної абляції?

– Історично найчастіше показання — це метастази у печінці, але цей метод розвивається і кількість показань постійно розширюється. Стандартні показання: невеликі первинні злоякісні пухлини печінки, первинний рак нирки невеликих розмірів, метастази у печінці, нирці, легенях, м’яких тканинах — наприклад, у м’язи або підшкірно-жирову клітковину, — або позаорганні пухлини черевної порожнини чи заочеревинного простору, метастази у невелику кількість лімфатичних вузлів у кістку.

Також деякі доброякісні пухлини можуть лікуватися таким методом — наприклад, для нашого регіону характерна патологія щитоподібної залози. Більшість вузлів щитоподібної залози є доброякісними, і в деяких випадках вони можуть турбувати пацієнта: спричиняти порушення ковтання або захриплість голосу, якщо тиснуть на нерв, або просто бути косметичним дефектом на шиї. Якщо пацієнт має симптомний вузол щитоподібної залози, його також можна зруйнувати методом абляції. Одне з основних питань у таких пацієнтів — косметичний ефект: якщо після хірургічного видалення частини щитоподібної залози залишається рубець на шкірі, то після абляції слідів або не залишається взагалі, або може залишитися лише невелика, ледь помітна цяточка.

– Кому підходить цей метод лікування?

– Для пацієнтів із локалізованою, тобто не розповсюдженою по всьому організму метастатичноб хворобою, або з невеликими первинними пухлинами печінки, нирки або легень. Наприклад, пацієнт має пухлину товстого кишечника, пройшов курс лікування, але потім виявляються метастази у печінці, тоді як інші органи не залучені у метастатичний процес — це ідеальний кандидат. Скажімо, лише 3–4 невеликих метастази у печінці. Ми можемо їх знищити, досягти радикальності і таким чином допомогти пацієнту одужати, або, вірніше сказати, досягти стійкої ремісії після метастазування пухлини.

Також, якщо у пацієнта є первинний рак печінки — наприклад, гепатоцелюлярна карцинома — або первинний рак нирки і пухлина невеликих розмірів, то замість великої операції можна провести радіочастотну абляцію і знищити цей осередок. Якщо ж є генералізоване метастазування — пацієнт має метастази і в печінку, і в легені, і в кістки, і в лімфатичні вузли — то перевага віддається системній терапії, а не абляції або іншим методам локального контролю пухлини.

– Коли абляція не може замінити операцію?

– Є випадки, коли пухлину все ж таки краще лікувати операцією. Наприклад, ми говорили про вузли щитоподібної залози: доброякісні дуже добре піддаються лікуванню методом радіочастотної абляції, але злоякісні пухлини щитоподібної залози — найчастіше це папілярна карцинома — краще піддаються хірургічному лікуванню з видаленням частини залози. Так само рак грудей в операбельній ситуації краще лікувати хірургічно. Так, абляцію можна проводити, є відповідні дослідження у світі, але це робиться доволі нечасто — як правило, лише якщо є серйозна супутня патологія, яка не дозволяє провести операцію, наприклад, важка хвороба серця.

Рак кишечника, якщо його треба прооперувати, — лише хірургія, абляція тут не є альтернативою. Ми в цьому не є конкурентами для хірургів. Так само рак шлунка, рак стравоходу, рак сечоводу, рак сечового міхура та багато інших порожнистих органів — піддаються хірургічному лікуванню, а не абляції. Абляція пухлин цих органів технічно, принаймні поки що, неможлива.

– Як проходить процедура? Скільки вона триває і що відчуває пацієнт?

– У більшості випадків ми проводимо процедуру під наркозом, тому що вона може бути тривалою — близько години-двох — і може супроводжуватися неприємними відчуттями. Якщо пацієнту з якихось причин неможливо дати наркоз, процедуру можна провести під місцевою анестезією або, наприклад, спінальною — тобто уколом у хребет, який знеболює тіло нижче певного рівня: нижче пупка або діафрагми. Але таких пацієнтів доволі небагато, тому в більшості випадків ми використовуємо наркоз. Альтернативні методи існують для тих, хто з певних причин його не може перенести.

Сама процедура, як правило, потребує госпіталізації. Відбувається це так: спочатку пацієнт звертається на консультацію, під час якої ми вивчаємо його медичну документацію, оцінюємо КТ, МРТ та наявні обстеження. За потреби призначаємо додаткові обстеження й аналізи. З готовими результатами пацієнт прибуває в клініку, ми його госпіталізуємо, того ж дня проводимо абляцію, а наступного дня він виписується.

Після процедури обов’язково потрібно зробити комп’ютерну томографію, щоб ми могли максимально детально оцінити зону абляції, переконатися, що досягли повного знищення пухлини і захопили достатню кількість здорових тканин навколо неї — для максимальної радикальності.

Щодо відчуттів після процедури — як правило, пацієнтів нічого не турбує. У деяких випадках може бути невеликий дискомфорт у місці втручання, у місці проколу — це нормально, і такі пацієнти зазвичай не потребують додаткового знеболення чи особливих рекомендацій. Звісно, бувають складніші ситуації, які потребують встановлення після абляції, наприклад, дренажів або стентів для захисту сусідніх органів від ураження — але це також не є чимось незвичним.

Знищення пухлин без скальпеля: про радіочастотну абляцію розповідає лікар Дмитро Вєрємєй

– У чому головні переваги радіочастотної абляції порівняно з традиційною хірургією?

– Тут варто трохи розповісти ще про історію методу. Він з’явився доволі нещодавно — лише 30 років тому. У 90-х роках його почали запроваджувати в Америці. З’явився він ось як: є пацієнти з гепатоцелюлярною карциномою — це первинний рак печінки, який, як правило, виникає у пацієнтів із цирозом печінки, що вже знаходиться в досить запущеній стадії. У таких пацієнтів часто розвивається гепатоцелюлярна карцинома, яка потребує операції з видалення пухлини. Але оскільки цироз — це важка хвороба, вони операцію перенести не можуть: втручання на печінці для таких пацієнтів може бути дуже важким і навіть із летальним наслідком. Саме тому розробили альтернативний метод — радіочастотну абляцію, яка знищує пухлину мінімально інвазивно для пацієнта.

Через кілька років побачили, що цей метод показує гарні результати, і зрозуміли, що його можна застосовувати не лише тяжким пацієнтам, а й пропонувати як альтернативу хірургії взагалі. Зараз ми дійшли до того, що цей метод подекуди показує себе навіть краще, ніж традиційні хірургічні втручання з видалення пухлин.

Зокрема, пів року тому в журналі “The Lancet Oncology” — це дуже авторитетне видання в нашій сфері — вийшло дослідження, на яке всі інтервенційні радіологи світу посилаються. Воно називається “Collision”. У ньому порівнювали пацієнтів, які мали метастази колоректального раку — тобто раку товстого кишечника — у печінку. Це було рандомізоване дослідження: пацієнтів із вірогідністю 50 на 50 розподіляли або в групу хірургічного видалення метастазів — резекції печінки, — або в групу радіочастотної абляції. Дослідження проводилося в 14 клініках у Бельгії, Італії та Нідерландах. Група абляції показала значно кращі результати, ніж група резекції, — настільки, що дослідження довелося достроково припинити.

Також дослідження показало, що абляція супроводжується меншою кількістю ускладнень. У групі абляції не було жодного летального наслідку, пов’язаного з лікуванням, тоді як у групі операції їх було три. У дослідженні брало участь близько 300–400 пацієнтів віком приблизно 50 років — саме ця когорта є найбільш вразливою до пухлин товстого кишечника.

Отже, переваги абляції — це мала інвазивність, швидке відновлення після процедури: вже наступного дня пацієнт може повертатися до звичайного способу життя. Відсутність розрізів, відсутність потреби перебування в реанімації, відсутність дренажів після процедури, нижчий рівень ускладнень порівняно з хірургічними втручаннями. Процедура краще переноситься пацієнтами — і може застосовуватися навіть для ослаблених пацієнтів, яким хірургічна операція протипоказана.

– Який період відновлення після процедури?

– Як правило, кілька днів. Є люди, які вже наступного або через день повертаються до роботи — якщо це офісна робота. Якщо ж робота пов’язана з фізичною працею, ми рекомендуємо обмежити фізичне навантаження хоча б на 3–4 дні. Але, як правило, люди самі не відчувають потреби в таких обмеженнях.

– Через який період пацієнт має прийти до лікаря для перевірки?

– Це дуже сильно залежить від ситуації. Наше спостереження — так званий фолоу-ап — включає контрольну КТ через кілька днів після процедури, потім через місяць, і далі кожні кілька місяців потрібно робити контрольне обстеження.

– Чи може абляція повністю замінити інші методи лікування раку?

– В онкології в принципі немає такого, що один метод лікування повністю замінює інший. Онкологія тримається на чотирьох стовпах: хірургія, системне лікування, променева терапія і, відносно нещодавно доєдналась інтервенційна онкологія. Ці методи є взаємодоповнюючими, але не взаємозамінними. Не можна казати, що один метод повністю виключає інший.

Якщо, наприклад, пацієнт має пухлину товстого кишечника з метастазами, то тут задіяні всі чотири напрямки. Хірургія спрямована на видалення первинної пухлини. Променева терапія — на опромінення зони, де була пухлина, щоб запобігти рецидиву з клітин, які теоретично могли залишитися після хірургічного видалення. Інтервенційна радіологія дозволяє знищити осередки у печінці — таким чином ми разом із хірургами усуваємо всі пухлинні осередки, які на цей момент видно в організмі пацієнта: хірурги видаляють первинну пухлину, ми знищуємо метастази. Але хіміотерапія або інший вид системної терапії — таргетна чи імунна — цьому пацієнту також буде потрібна, тому що без неї може настати рецидив або з’явитися нові метастази.

Хірургічно можна видалити те, що ми бачимо. Абляцією — знищити пухлинні осередки, які вже є. Але існує поняття циркулюючих пухлинних клітин: вони можуть циркулювати в кровотоці і з часом осідати в печінці, легенях, лімфатичних вузлах та інших органах, утворюючи нові метастази. Можливо, мікрометастази вже є на цей момент, але ми їх просто не бачимо — і жоден метод діагностики їх поки що не може виявити. Тому системна терапія має ключове значення для того, щоб уникнути появи нових метастазів. Ми можемо зробити абляцію, повністю знищити всі видимі осередки — але без системного лікування через певний час можуть з’явитися нові.

Тому правильно сказати: один метод доповнює інший. І є багато досліджень, які показують, що, наприклад, у пацієнта з метастазами в печінці результати будуть кращими, якщо поєднати абляцію із системною терапією, ніж якщо провести лише хіміотерапію або лише абляцію. Саме поєднання методів дає найкращі результати — можливість досягти стійкої ремісії або повністю вилікуватися від цієї непростої хвороби.

– Що б ви хотіли сказати пацієнтам, які бояться слова “онкологія” і не знають, що сучасна медицина вже має малотравматичні методи лікування?

– Сказати “не бійтеся” дуже легко, особливо зі сторони. Але я розумію, що це не працює. Страх перед онкологічними захворюваннями — цілком природний, адже це дійсно серйозна хвороба.

Для мене знання — це найкращий спосіб заспокоїтися. І я думаю, що багатьом людям теж допомагає розуміння того, що сучасна медицина вже досягла такого рівня, коли діагноз “рак” не є вироком. Навіть четверта стадія онкологічного захворювання не завжди означає безвихідь. Сьогодні люди з такими діагнозами можуть жити роками завдяки сучасним методам лікування.

Водночас найкращий спосіб боротися з онкологією — не допустити її розвитку або виявити захворювання на ранній стадії, а ще краще — знайти передракові зміни. Завжди простіше запобігти хворобі або лікувати її на початку, ніж боротися із запущеним процесом.

Сьогодні існують загальнонаціональні рекомендації щодо профілактичних обстежень. Жінкам після 40–45 років рекомендують регулярно проходити мамографію. Також важливо виконувати колоноскопію для профілактики раку товстої кишки, адже під час цього обстеження можна виявити й видалити поліпи, які згодом можуть переродитися у злоякісні утворення. Чоловікам необхідно контролювати стан передміхурової залози, жінкам — регулярно проходити огляди у гінеколога. Варто також періодично робити УЗД молочних і щитоподібної залоз, органів черевної порожнини, гастроскопію — залежно від віку, факторів ризику та рекомендацій лікаря.

Сподіваюся, що з часом в Україні також стане доступним державний скринінг раку легень за допомогою низькодозової комп’ютерної томографії. Такі програми вже довели свою ефективність у багатьох країнах світу.

Скринінг не гарантує, що людина ніколи не захворіє на рак, але він дає можливість виявити хворобу тоді, коли шансів на повне одужання значно більше. У таких випадках ми вже не боремося за додаткові місяці чи роки життя, а маємо можливість повністю вилікувати пацієнта.

Онкологія дуже швидко розвивається як галузь медицини. Якщо порівняти можливості лікарів десять чи двадцять років тому і сьогодні — це величезна різниця. Щороку з’являються нові препарати, сучасні схеми лікування, нові технології. Те, що ще кілька років тому вважалося майже безнадійним, сьогодні часто успішно контролюється або лікується.

Тому я б сказав так: варто боятися не самої хвороби, а відкладених обстежень. Дуже часто люди не приходять до лікаря лише тому, що бояться почути погані новини. Вони відкладають додаткові обстеження, комп’ютерну томографію чи біопсію, сподіваючись, що проблема зникне сама.

Але якщо онкологічне захворювання дійсно є, воно не зникне. Воно прогресуватиме, і людина все одно повернеться до лікаря — тільки вже тоді, коли можливостей для ефективного лікування буде значно менше. Саме тому не варто відмовлятися від обстежень.

Окремо хочу сказати про біопсію, адже навколо неї досі існує багато страхів. Я часто виконую такі процедури і знаю, що багато пацієнтів бояться, ніби біопсія може «розбудити» пухлину, перетворити доброякісне утворення на злоякісне або поширити пухлинні клітини по організму. Насправді це міф.

Сьогодні існує велика кількість наукових досліджень, які доводять, що біопсія не підвищує ризик поширення пухлини, не погіршує прогноз захворювання і не перетворює доброякісні утворення на злоякісні.

Натомість біопсія є одним із найважливіших етапів діагностики. Саме вона дозволяє дослідити клітини підозрілого утворення, встановити точний діагноз і зрозуміти, яке лікування буде найбільш ефективним у конкретній ситуації.