Швидкі гроші — дорогі наслідки: як працюють мікрокредити та що про них кажуть прикарпатські експерти

13 липня 2026 р. 10:26

13 липня 2026 р. 10:26


Борги та суди: що показує статистика на прикладі районного суду

У сучасних умовах фінансової нестабільності позики та кредитні зобов’язання залишаються однією з найпоширеніших підстав для судових спорів.

У Тисменицькому районному суді Івано-Франківської області впродовж останніх років спостерігається чітка тенденція: кількість справ про стягнення кредитної заборгованості постійно зростає. Йдеться про цивільні спори у категорії «позики, кредиту та банківського вкладу», де найбільшу частку становлять саме позови банків і фінансових компаній до позичальників.

Цифри це підтверджують. У 2023 році в суді залишалося 33 такі справи на початку року, а протягом року надійшла 171 справа, з яких 149 було розглянуто. Уже у 2024 році навантаження зросло: залишок становив 55 справ, до суду надійшло 316 нових, а 270 — розглянули.

Найбільший стрибок стався у 2025 році. На початку року в роботі було 101 справа, протягом року надійшло вже 814 нових кредитних справ, а розглянуто 659. Водночас кількість нерозглянутих справ наприкінці року зросла до 256.

Швидкі гроші — дорогі наслідки: як працюють мікрокредити та що про них кажуть прикарпатські експерти

Простіше кажучи, за три роки кількість таких позовів у суді зросла у кілька разів, і це суттєво збільшило навантаження на суддів.

Водночас таке різке збільшення кількості позовів пояснюється не лише зростанням кількості прострочених кредитів. Однією з ключових причин стало відновлення перебігу строків позовної давності після їх зупинення на час дії воєнного стану. Унаслідок цього кредитори отримали можливість одночасно звертатися до суду як щодо нещодавно прострочених кредитів, так і щодо боргів попередніх років, строки звернення за якими були відтерміновані.

З 4 вересня 2025 року в Україні відновлено перебіг позовної давності. Відтоді знову діють загальні строки, визначені Главою 19 Цивільного кодексу України:

  • 3 роки — для більшості цивільних вимог,
  • 1 рік — для окремих категорій спорів,
  • 4 роки — для позовів про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Водночас на кількість кредитних спорів впливають і наслідки повномасштабної війни. Через втрату роботи, житла, майна чи стабільного доходу багато українців опинилися у складному фінансовому становищі. Особливо це стосується внутрішньо переміщених осіб, які після вимушеного переїзду нерідко змушені користуватися кредитними коштами для облаштування нового життя, що в окремих випадках призводить до виникнення або накопичення заборгованості.

«Галка» вирішила детально розібратися у цій темі та пояснити, як такі кредитні зобов’язання оцінюють різні учасники процесу — суддя, адвокат та фінансовий експерт.

Чому «швидкі гроші» можуть обійтися надто дорого: пояснює адвокатка

Франківська адвокатка Юлія Широких пояснює, що найбільша небезпека швидких кредитів полягає не в самому факті позики, а в тому, що багато людей не до кінця розуміють умови, на які погоджуються. Особливо це стосується мікрофінансових організацій ( МФО ), де оформити кредит можна буквально за кілька хвилин через сайт.

На перший погляд такі позики виглядають зручним рішенням фінансових труднощів. Однак проблеми часто починаються вже після першого прострочення платежу.

Чому борг може зрости в рази

За словами адвокатки, однією з головних проблем є високі відсоткові ставки та штрафні санкції. У деяких випадках через прострочення МФО нараховують величезні відсотки, а також застосовують різноманітні штрафи й пеню.

Окремий ризик — так звана капіталізація боргу. Простими словами, відсотки додають до основної суми кредиту, а потім нові відсотки нараховують уже на збільшений борг.

«Припустимо, людина позичила 1000 гривень. За певний час їй нарахували 300 гривень відсотків. Якщо кредит не повертається вчасно, ці 300 гривень можуть додати до тіла кредиту, і надалі відсотки нараховуватимуть уже на 1300 гривень», — пояснює Юлія Широких.

Ще одна проблема — психологічний тиск з боку колекторів. За словами адвокатки, дзвінки можуть надходити не лише боржнику, а й його родичам, друзям чи навіть роботодавцю.

Люди часто не читають того, що підписують

На думку Юлії Широких, значна частина проблем виникає через неуважність під час укладення договору.

Часто людина підписує лише анкету-заяву, де зазначено, що вона ознайомилася з усіма умовами кредитування. Самі ж правила можуть бути розміщені окремо на сайті компанії, а їхній обсяг настільки великий, що більшість клієнтів їх просто не читає.

Саме тому адвокатка радить перед підписанням будь-якого кредитного договору насамперед вивчити паспорт споживчого кредиту. У ньому повинна міститися повна інформація про вартість позики, реальну річну процентну ставку, комісії, графік платежів та інші витрати.

Також важливо звертати увагу на:

  • приховані комісії та платежі;
  • графік погашення кредиту;
  • умови дострокового повернення коштів;
  • порядок нарахування штрафів та пені;
  • примітки, дрібний шрифт і позначки із «зірочками».

Якщо виникли проблеми з виплатою

Юлія Широких наголошує, що найгірше, що може зробити позичальник, — це перестати спілкуватися з кредитором.

Якщо людина розуміє, що не зможе вчасно сплатити кредит, варто одразу звернутися до фінансової установи та спробувати домовитися про реструктуризацію боргу, кредитні канікули, тимчасове зменшення платежів або зниження відсоткової ставки.

Чим раніше розпочати діалог із кредитором, тим більше шансів уникнути судового спору та додаткових витрат.

Коли допомога адвоката може заощадити десятки тисяч гривень

За словами адвокатки, більшість людей звертаються по правничу допомогу вже тоді, коли справа потрапляє до суду. Однак у багатьох випадках консультація ще до підписання договору могла б уберегти від значно більших витрат.

Юлія Широких наводить приклад зі своєї практики. До неї звернулася жінка, яка свого часу взяла позику приблизно на 3 тисячі гривень. Через прострочення та нараховані відсотки кредитор подав позов уже майже на 90 тисяч гривень. До цієї суми додавалися ще витрати на адвокатів та судовий збір. У суді першої інстанції позов задовольнили повністю. Лише під час апеляційного розгляду вдалося довести порушення з боку фінансової установи та зменшити суму стягнення приблизно на 60 тисяч гривень.

Якщо кредит оформили шахраї

Окремо адвокатка звертає увагу на випадки, коли кредит оформлюють на чуже ім’я.

У такій ситуації потрібно діяти негайно: звернутися до поліції, повідомити кредитора про шахрайство, перевірити власну кредитну історію та за потреби оскаржити інформацію в бюро кредитних історій.

З практики Юлії Широких був випадок, коли після викрадення телефону на ім’я студентки вже через пів години оформили мікрокредит. Саме своєчасна заява до поліції допомогла надалі довести її непричетність до боргу.

Пільги для військовослужбовців

Адвокатка також нагадує, що українське законодавство передбачає низку кредитних пільг для військовослужбовців, мобілізованих та резервістів. На час служби їм не повинні нараховуватися відсотки, штрафи та пеня за кредитними зобов’язаннями. У певних випадках такі пільги поширюються і на членів сімей захисників та захисниць.

Кредитні спори очима судді: чому виникають і як ухвалюються рішення

Суддя-спікер Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Сергій Кузьменко зазначає, що переважна більшість кредитних справ, які надходять до суду, ініційовані саме банками або фінансовими установами, що викупили кредитні портфелі.

За його словами, ситуація є доволі однозначною:

«Позовів про визнання недійсними договорів чи стягнення з банків майже немає. 99% — це банківські позови до боржників», — пояснює суддя.

Причини кредитних спорів

Найчастіше причиною звернення до суду залишається прострочення платежів.

«Несвоєчасне погашення заборгованості — це основна причина», — додає Сергій Кузьменко.

Скільки триває розгляд справ

Щодо строків розгляду таких справ, суддя зазначає, що за законом вони мають розглядатися досить швидко, однак на практиці процес часто залежить від процедур повідомлення сторін та роботи поштових служб.

«Законом передбачено, що справу маємо розглядати впродовж двох місяців. Є спрощене провадження — без виклику сторін, і є з викликом сторін. В обох випадках орієнтир — два місяці», — пояснює він.

Водночас реальні строки можуть змінюватися:

«Ключовий фактор — це належне повідомлення відповідача. Пошта має доставити повідомлення або зафіксувати, що особа відмовилась його отримувати. Це також вважається належним повідомленням. Через це інколи строки розтягуються», — зазначає суддя.

За його словами, у середньому такі справи тривають близько двох-трьох місяців, хоча бувають і швидші випадки:

«Якщо сторони з’явилися одразу або справа розглядається без виклику — це може бути і місяць».

Про нарахування відсотків і умови договорів

«Є різні трактування умов договору: кредитори можуть вважати, що відсотки нараховуються до моменту повного погашення, або що договір автоматично продовжується», — пояснює він.

Водночас, як підкреслює суддя, суди виходять насамперед із конкретних умов договору:

«Як правило, якщо в договорі чітко зазначено короткий строк — наприклад, 10-15 днів — а позивач нараховує відсотки за рік, суд у цій частині відмовляє. Ми стягуємо тільки в межах того строку, який реально передбачений договором», — зазначає Кузьменко.

За його словами, саме тлумачення умов договору є ключовим у таких спорах, і судова практика загалом це підтверджує.

Приклади із судової практики

Показовою є справа кредитора до позичальниці про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Спочатку жінка взяла кредит на 4600 гривень. За умовами договору, кожен день нараховувалися відсотки. Спочатку ставка була 2,2% на день, але пізніше закон обмежив максимальну ставку до 1,5% на день. У процесі, коли вона не повернула кредит, новий кредитор ( ТОВ «Кредит-Капітал» ) викупив борг і вимагав уже 25 953 гривень, включно з відсотками ( понад 21 тисяча гривень ).

Але суд вирішив, що ці відсотки нараховані неправомірно, оскільки вони були за межами строку дії кредиту. Тому суд зменшив суму відсотків, які треба було повернути, і в підсумку загальний борг знизився до 22 296 гривень. Іншими словами, суд визнав частково обґрунтованим позов, але відсотки, які перевищували законну норму, не були враховані.

В іншій справі за позовом колекторської компанії суд відмовив у задоволенні позову повністю.

Жінка оформила кредитну картку в «Райффайзен Банк Аваль» з лімітом 10 000 гривень. Після цього, у 2024 році, банк продав право вимоги по цьому боргу колекторській компанії «Європейська агенція з повернення боргів». У результаті ця компанія подала в суд і вимагала стягнути з жінки 16 012 гривень ( сума зазначається разом з відсотками, нарахованими за 5 років ).

Суд розглянув справу і помітив, що хоча компанія надала договір кредитної картки, а також договір, за яким банк продав борг, однак не побачив доказів, що жінка дійсно отримала ці гроші. Тому суд вирішив, що факт отримання кредиту не доведений, а отже, не було і боргу.

Всі вимоги компанії були відхилені. Витрати на судовий збір також залишилися на позивачі, бо його вимоги не підтвердилися.

Коли кредит допомагає, а коли затягує в боргову пастку розповідає фінансовий радник

Фінансовий радник Андрій Галько переконаний, що сам по собі кредит не є ні добром, ні злом. Усе залежить від того, для чого людина позичає гроші та чи здатна вона їх повернути без шкоди для свого бюджету.

За його словами, кредит може бути виправданим рішенням, якщо він допомагає покращити фінансове становище або вирішує справді важливу життєву ситуацію. Наприклад, йдеться про іпотеку, розвиток власної справи, оплату освіти чи невідкладне лікування.

Натомість позики на новий смартфон, відпустку або побутову техніку лише тому, що хочеться отримати їх зараз, часто стають джерелом фінансових проблем.

«Проста перевірка: чи стане мені краще фінансово від цього рішення, чи просто мені це принесе задоволення зараз?» — радить ставити собі запитання перед тим, як брати кредит, фінансовий експерт.

Коли переплата стає небезпечною

За словами Андрія Галька, багато людей звертають увагу лише на розмір щомісячного платежу, але майже не рахують загальну суму, яку доведеться повернути.

Фінансовий радник називає орієнтиром переплату понад 30-40% від суми кредиту на рік — такий кредит уже можна вважати дорогим. Якщо ж позичальник має повернути удвічі більше, ніж отримав, це критичний показник.

«Люди часто не рахують: взяли 10 тисяч гривень, а повернули 22 тисячі. Фактично вони віддали ще одну зарплату лише за можливість скористатися грошима раніше», — пояснює він.

Саме тому експерт радить завжди запитувати кредитора не лише про відсоткову ставку, а й про повну суму виплат.

Чому «швидкі кредити» значно дорожчі за банківські

Однією з причин зростання кількості боргових справ є популярність мікрофінансових організацій.

Як пояснює Андрій Галько, головна різниця між банківським кредитом і позикою в МФО полягає у швидкості отримання коштів та їхній вартості.

Банк ретельно перевіряє доходи клієнта, його кредитну історію та платоспроможність. Через це процес займає більше часу, але відсоткові ставки зазвичай значно нижчі.

Мікрофінансові організації натомість пропонують гроші буквально за 15 хвилин і часто без додаткових документів. Проте за таку швидкість доводиться платити значно вищими відсотками.

«Швидкий кредит — це не дешевший банк. Це зовсім інший фінансовий продукт із набагато вищими ризиками», — наголошує радник.

Чому люди погоджуються на невигідні умови

Попри високу вартість таких позик, попит на них залишається значним.

На думку Андрія Галька, причиною часто стає психологія. Коли людині терміново потрібні гроші, вона концентрується на вирішенні сьогоднішньої проблеми, а не на тому, скільки доведеться переплатити через кілька місяців.

Крім того, спрацьовує так званий ефект малої суми. Реклама може пропонувати позику під «50 гривень на день», що звучить незначно, хоча за рік така сума перетворюється на десятки тисяч гривень.

Важливу роль відіграє й відсутність альтернатив. Якщо банк відмовив у кредиті, а гроші потрібні негайно, багато людей погоджуються на будь-які умови.

«Це не завжди безвідповідальність. Дуже часто це відчай», — зазначає експерт.

Скільки кредитів може дозволити собі людина

Фінансовий радник рекомендує дотримуватися простого правила: усі кредитні платежі разом не повинні перевищувати 20-30% чистого місячного доходу.

Якщо людина заробляє 30 тисяч гривень на місяць, комфортним вважається кредитне навантаження приблизно до 6-9 тисяч гривень.

Водночас потрібно враховувати всі фінансові зобов’язання: іпотеку, автокредит, кредитні картки, розстрочки та інші позики.

За словами експерта, саме недооцінка загального боргового навантаження часто стає причиною фінансових криз у сім’ях.

Нестабільний дохід і кредит — небезпечне поєднання

Окремо Андрій Галько застерігає людей із нестабільним доходом від поспішних рішень щодо позик.

Якщо людина працює на фрилансі, займається сезонною роботою або веде власний бізнес, будь-яке зменшення доходів може ускладнити повернення боргу.

У такому випадку експерт радить або взагалі утриматися від кредитування, або заздалегідь сформувати фінансову подушку безпеки хоча б на кілька місяців платежів.

Як виникає боргова спіраль

Однією з найнебезпечніших ситуацій Андрій Галько називає схему «кредит на кредит».

Зазвичай усе починається з невеликої позики. Через затримку зарплати або інші труднощі людина не може повернути гроші вчасно, тому бере новий кредит, щоб погасити попередній.

«Через кілька місяців замість одного боргу людина має вже три або чотири. А починалося все з кількох тисяч гривень», — пояснює він.

Щоб не потрапити в таку пастку, фінансовий радник рекомендує одразу звертатися до кредитора щодо реструктуризації боргу та не чекати появи значних прострочень.

Чи варто погашати кредит достроково

У більшості випадків відповідь однозначна — так.

За словами експерта, дострокове погашення дозволяє суттєво заощадити на відсотках. Особливо відчутною економія є на початку строку кредитування.

Водночас перед достроковим закриттям кредиту варто перевірити договір на наявність можливих комісій або штрафів.

Найкраща альтернатива кредитам

На думку Андрія Галька, найефективніший спосіб уникнути проблемних позик — це фінансова профілактика.

Йдеться про планування витрат, створення фінансової подушки безпеки та формування резервного фонду щонайменше на три-шість місяців життя.

Саме відсутність заощаджень найчастіше штовхає людей до оформлення термінових кредитів.

«Якщо людина має фінансовий резерв, більшість ситуацій, для яких зазвичай беруть швидкі кредити, просто не виникає», — підсумовує фінансовий радник.

Типова історія проблемного кредиту

За словами експерта, сценарій боргової пастки майже завжди однаковий.

Людина бере мікрокредит на 5 тисяч гривень «до зарплати». Через затримку доходу не встигає повернути гроші вчасно. Нараховуються штрафи та відсотки, борг зростає до 8 тисяч гривень. Щоб закрити першу позику, оформлюється друга. Згодом — третя.

У результаті через кілька місяців початковий борг у 5 тисяч гривень може перетворитися на зобов’язання у 20-25 тисяч.

«Найбільша помилка — мовчати й чекати, що проблема вирішиться сама. Розмова з кредитором майже завжди дешевша за ігнорування», — наголошує Андрій Галько.

Висновок: кредит — це інструмент, а не безкоштовні гроші

Історії показують, що кредит сам по собі не є проблемою. Проблеми починаються тоді, коли людина не до кінця розуміє умови договору, переоцінює власні фінансові можливості або відкладає вирішення питання до останнього моменту.

Статистика Тисменицького районного суду свідчить, що кількість спорів щодо кредитної заборгованості щороку зростає. Водночас судова практика показує, що далеко не кожна вимога кредитора автоматично задовольняється. Фінансові компанії повинні довести факт надання коштів, обґрунтувати нарахування відсотків та діяти в межах закону.

Адвокатка Юлія Широких наголошує на необхідності уважно читати договори, знати свої права та не боятися звертатися по правову допомогу. А фінансовий радник Андрій Галько радить сприймати кредит як фінансовий інструмент, який потребує тверезого розрахунку, а не емоційного рішення.

Усі експерти сходяться в одному: перед тим як позичати гроші, варто чесно відповісти собі на кілька запитань.

  • Чи справді ця позика необхідна?
  • Чи зможу я повернути її навіть у разі втрати частини доходу?
  • Скільки насправді коштуватиме кредит після всіх відсотків і комісій?

Адже кілька хвилин, витрачених на вивчення умов договору та власних фінансових можливостей, можуть уберегти від місяців судових спорів, спілкування з колекторами та багатотисячних боргів.

Кредит може допомогти вирішити проблему сьогодні. Але лише відповідальне ставлення до своїх фінансів гарантує, що він не стане проблемою завтра.

Швидкі гроші — дорогі наслідки: як працюють мікрокредити та що про них кажуть прикарпатські експерти

Джерело: galka.if.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua