Гастроскопія чи колоноскопія уві сні: що потрібно знати пацієнтам — розповідає анестезіологиня Віра Чигер

18 липня 2026 р. 09:33

18 липня 2026 р. 09:33

Ендоскопічні обстеження шлунково-кишкового тракту є одним із найточніших методів діагностики багатьох захворювань. Проте чимало пацієнтів відкладають гастроскопію чи колоноскопію через страх болю, дискомфорту або неприємних відчуттів. Сучасна медицина пропонує рішення — проведення обстеження під медикаментозною седацією, яка допомагає зробити процедуру максимально комфортною та безпечною.

Що таке седація, чим вона відрізняється від загального наркозу, кому рекомендоване проведення ендоскопічних обстежень уві сні, як правильно підготуватися до процедури та чи існують протипоказання, читачам “Галки” розповіла лікарка-анестезіологиня Віра Чигер з клініки “Мед-Атлант” в Івано-Франківську.

– Що таке седація і чим вона відрізняється від загального наркозу?

– Седація — це стан медикаментозного поверхневого сну або глибокого розслаблення, який викликається спеціальними препаратами. Вона обов’язково проводиться під контролем лікаря-анестезіолога. Під час седації свідомість пацієнта вимикається, він майже не реагує на зовнішні подразники, однак самостійно дихає, а захисні рефлекси зберігаються.

Загальна анестезія — це вже повна втрата свідомості. Пацієнт нічого не відчуває, не чує і не пам’ятає, рефлекси пригнічуються, а дихальні шляхи захищають за допомогою інтубаційної трубки. Це значно глибший вид анестезії, який застосовують під час оперативних втручань.

– Під час яких ендоскопічних обстежень рекомендують седацію і кому вона особливо потрібна?

– У “Мед-Атлант” ми застосовуємо седацію під час гастроскопії та колоноскопії. Найчастіше її рекомендуємо людям із низьким больовим порогом, вираженою тривожністю, страхом перед процедурою або негативним досвідом попередніх обстежень.

Також седація особливо доречна, коли планується складніша або триваліша маніпуляція, наприклад видалення поліпів під час колоноскопії. Крім того, вона рекомендована пацієнтам, які не можуть спокійно лежати, виконувати вказівки лікаря чи дуже гостро реагують навіть на мінімальний дискомфорт.

У стані медикаментозного сну пацієнт повністю розслаблений, тому лікар може уважніше оглянути слизову, не відволікаючись на больові реакції чи блювотний рефлекс. Це підвищує якість обстеження і зменшує ризик пропустити навіть невеликі зміни — ерозії, поліпи чи передракові стани.

– Як проходить сама процедура? Як потрібно підготуватися?

– Перед обстеженням лікар-анестезіолог оцінює стан здоров’я пацієнта, супутні захворювання, результати аналізів, електрокардіограму та підбирає оптимальну схему седації.

Препарат вводиться через внутрішньовенний катетер, пацієнт засинає і самостійно дихає протягом усього обстеження. Увесь цей час анестезіолог безперервно контролює артеріальний тиск, пульс, сатурацію та дихання.

Після завершення процедури пацієнт прокидається і ще приблизно 20–30 хвилин перебуває під наглядом у палаті спостереження. Потім може йти додому.

Щоб процедура була безпечною, необхідно не їсти 6–8 годин до обстеження, не пити воду протягом двох годин перед ним, повідомити лікаря про всі алергії, прийом ліків, хронічні захворювання, куріння чи вживання алкоголю. У день процедури також не рекомендується керувати автомобілем або виконувати роботу, яка потребує швидкої реакції.

– Чи легше переноситься седація, ніж загальний наркоз?

– Так. Седація є значно поверхневішою, ніж загальна анестезія. Для неї використовують препарати короткої дії, тому пацієнт швидко прокидається, добре почувається, а відновлення проходить значно легше.

Під час загальної анестезії застосовується більше лікарських засобів, вона використовується для тривалих оперативних втручань, тому й період відновлення довший та потребує ретельнішого спостереження.

– Наскільки безпечна седація? Чи є протипоказання?

– За умови правильної підготовки та постійної присутності лікаря-анестезіолога седація є безпечним методом. Перед процедурою обов’язково оцінюється загальний стан пацієнта, супутні захворювання, можливі алергічні реакції та ризики.

Якщо людина застуджена, має підвищену температуру, сильний кашель чи інші ознаки гострого захворювання, процедуру краще перенести до повного одужання.

Пацієнтам із тяжкими серцево-судинними або легеневими захворюваннями може знадобитися попередня консультація кардіолога чи пульмонолога. Але це не означає, що седація протипоказана. У більшості випадків достатньо правильно підготувати пацієнта й індивідуально підібрати препарати та їх дозування.

– Що б ви сказали людям, які роками відкладають гастроскопію або колоноскопію через страх самої процедури чи седації?

– Майже всі пацієнти після обстеження говорять одну й ту саму фразу: “Чому я не зробив цього раніше?”. Вони дивуються, наскільки все пройшло легко і комфортно.

Не варто відкладати турботу про здоров’я через страх. Сучасна ендоскопія із седацією — це комфортне, безпечне та якісне обстеження, яке відповідає міжнародним стандартам. Саме завдяки тому, що пацієнт розслаблений, лікар може максимально уважно оглянути слизову і не пропустити навіть ранні зміни.

Зі свого досвіду можу сказати, що сьогодні переважна більшість пацієнтів обирає саме седацію. Практично всі колоноскопії проводяться у медикаментозному сні, а після першої гастроскопії із седацією люди вже не хочуть проходити її без неї. Більше того, вони не бояться приходити на повторні профілактичні обстеження, якщо це необхідно. Саме це дуже важливо, адже своєчасна діагностика завжди простіша й ефективніша, ніж лікування занедбаних захворювань.

Подбайте про своє здоров’я вже сьогодні, а ми зробимо все, щоб ваше обстеження пройшло максимально комфортно і безболісно.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант» :

• +38 (095) 00 38 452
• +38 (097) 41 13 133
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі:

• https://med-atlant.if.ua
• https://www.facebook.com/medatlantif
• https://www.instagram.com/med_atlant.if
• https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA

Реклама

• Знищення пухлин без скальпеля: про радіочастотну абляцію розповідає лікар Дмитро Вєрємєй
• Хвилюватися чи ні? Про доброякісні утворення грудних залоз розповідає онкохірург-мамолог Дарія Петриляк
• Від інфекційного гастриту до профілактики раку шлунка: про хелікобактер розповідає гастроентерологиня Олена Журавльова

Івано-Франківські