У Верховині відкрили виставку «Берегиня гуцульських традицій»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

04 серпня 2026 р. 17:45

04 серпня 2026 р. 17:45

В Історико-краєзнавчому музеї «Гуцульщина» в межах засідання творчого клубу «Силінка» відбулося відкриття персональної виставки знаної майстрині з високогірного села Голови Любові Пониполяк під назвою «Берегиня гуцульських традицій» .

Про це пише Голос-Інфо , посилаючись на Верховина Сьогодні

Експозиція представила унікальні зразки гуцульського народного мистецтва: автентичні вишиванки, традиційний одяг, вироби з бісеру, ліжники, бесаги, запаски, рушники, весільні віночки та інші рукотворні скарби, що є справжнім відображенням духовного багатства й культурної спадщини Гуцульщини.

Любов Пониполяк уже багато років присвячує себе збереженню та розвитку традиційного гуцульського ткацтва. Її роботи вирізняються високою майстерністю, самобутністю та любов’ю до рідної культури. Особливу атмосферу заходу доповнили автентичні гуцульські співанки у виконанні майстрині, які стали щирою окрасою зустрічі.

Захід розпочався спільною молитвою. Директорка музею Марія Ляцька ознайомила гостей із життєвим і творчим шляхом майстрині, а зі словами вдячності та привітань виступили директор Регіонального центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк та інші шанувальники народного мистецтва. У своїх виступах вони відзначили вагомий внесок Любові Пониполяк у збереження, розвиток і популяризацію гуцульських традицій.

На завершення майстриня провела для присутніх захопливу розповідь про особливості традиційного гуцульського строю, його символіку та давні весільні звичаї, відкривши ще одну сторінку багатої культурної спадщини Гуцульщини.